Огляд ЗМІ за 9 жовтня 2017

ВИСНОВКИ

За результатами двох турів голосування за обрання нового президента ПАРЄ жодному із кандидатів (Стелла Кіріакідес – 121 голос, Еммануеліс Зінгеріс – 69; результати у другому турі) не зміг набрати необхідну більшість, тому 10 жовтня відбудеться третій тур виборів. Явним фаворитом є депутат із Кіпру. Експерт Сергій Сидоренко зазначає, що на користь Стелли Кіріакідес грає її нейтральна позиція стосовно українського питання. Вона жодного разу не голосувала ані «за», ані «проти» резолюцій на підтримку України чи санкцій проти Росії. Натомість литовець Еммануеліс Зінгеріс відомий своєю жорсткою позицією щодо Росії, обрання якого означало би подальше напруження відносин із Росією. Сергій Сидоренко зауважує, що обрання нового президента ПАРЄ буде ненадовго, адже наступного року ПАРЄ очолить італієць Мікеле Ніколетті. «На щастя, він не є проросійським. Історія його голосувань свідчить: Ніколетті щоразу підтримував проукраїнські резолюції та правки до них, а також щороку голосував за підтвердженні санкцій проти РФ», – зауважує експерт.

Серед депутатів Парламентської Асамблеї Ради Європи поширили брошуру, в якій зазначається, що початок навчання у школі представників нацменшин українською мовою створює їм перешкоди в отриманні якісної освіти. На думку противників закону “Про освіту”, викладання представникам меншин української як рідної мови, а не як іноземної, є причиною поганих результатів із ЗНО з української мови серед угорців Закарпаття. Також серед причин неуспішності вказана і низька кваліфікація вчителів у регіоні. Міністр закордонних справ Павло Клімкін запропонував угорському колезі Петеру Сійярто під час візиту до Закарпатської області обговорити положення закону України про освіту разом з угорської громадою.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявляє, що Туреччина, як і раніше, підтримує суверенітет і територіальну цілісність України, не визнає анексію Криму Російською Федерацією. За його словами, Туреччина продовжить стежити за становищем кримськотатарського народу і підтримує це питання в міжнародному порядку денному. Петро Порошенко заявив, що Україна зацікавлена у збільшенні представництва Туреччини в моніторинговій місії ОБСЄ, що діє на сході України, і розраховує на підтримку Туреччиною розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі. Президент Петро Порошенко наголосив, що Україна має великий потенціал для співпраці з Туреччиною у галузі атомної енергетики, а також для підготовки турецьких фахівців у цій сфері. Ердоган заявив про бажання збільшити взаємний товарообіг між країнами до 10 мільярдів доларів на рік.

Також Україна і Туреччина підписали протоколи про зміни до Угоди про уникнення подвійного оподаткування. У Мінфіні зазначають, що висновок протоколу створює сприятливі умови для інвесторів України і Туреччини, стимулює ділову ініціативу підприємців, регулює питання міжнародного оподаткування доходів у двосторонніх стосунках між державами. Також це надасть можливість уникнути ухилення від сплати податків з одночасним зменшенням тиску на законослухняних платників податків, усунути податкову дискримінацію. Міністр фінансів Олександр Данилюк і державний міністр Великобританії у справах Європи і Америки Алан Дункан також підписали протокол про уникнення подвійного оподаткування. Протокол передбачає оподаткування дивідендів зі ставкою 5%, якщо фактичним власником дивідендів є компанія з мінімум 20% капіталу компанії, яка сплачує дивіденди. Для інших випадків ставку підвищено з 10% до 15%. Також, згідно з документом, сторони домовилися збільшити розмір ставки оподаткування відсотків – з 0% до 5% і оподаткування роялті – з 0% до 5%.

Перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко повідомила, що в Україні в 2020 році вперше відбудеться Парламентська Асамблея Північноатлантичного Альянсу. «Для нас це вкрай потужний сигнал солідарності й підтримки у боротьбі за суверенітет та територіальну цілісність від країн Альянсу», – заявив Петро Порошенко. «Нам буде що показати і про що поговорити. 2020 – переломний етап нашої військової реформи згідно зі стандартами НАТО», – наголосив міністр закордонних справ Павло Клімкін. Нардеп Ірина Фріз також повідомила, що Парламентська асамблея НАТО ухвалила резолюцію щодо інформаційної безпеки, яка передбачає розширення допомоги країнам-партнерам, зокрема Україні. Згідно з резолюцією, країни-члени Альянсу повинні розробити і створити спеціальний підрозділ із взаємодії з приватними медіа-компаніями. Це дозволить проводити постійний моніторинг інформаційного простору з метою виявлення в ньому фейкових новин і ворожої пропаганди, та протидіяти їм.

Голова фракції БПП Артур Герасимов повідомив, що питання Криму та інструмент верифікації виведення російських військ з території України будуть закладені в законопроект №7163 про Донбас при розгляді його у другому читанні. Герасимов зазначив, що саме депутати НФ ініціювали питання верифікації виведення російських військ з окупованої території. «На нашу думку, це мають бути два рапорти – від міністра внутрішніх справ і міністра оборони. На підставі цих двох рапортів президент підписує указ. Є думка, і я буду на цьому наполягати, щоб цей указ ще був затверджений Верховною Радою, щоб ми включили парламентський механізм, а не тільки президент щось підписував би», – зазначив нардеп від НФ Вадим Кривенко. Експерти відзначають, що НФ продовжують відстоювати свої позиції у силовому блоці та намагаються зберегти вплив фракції ключові події у державі.  Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров вважає, що законопроект про “реінтеграцію Донбасу” явно суперечить Мінським угодам і підриває мирне врегулювання. Також Артур Герасимов заявив, що найближчим часом буде представлений новий проект закону про створення антикорупційного суду, який враховуватиме рекомендації Венеціанської комісії.

Оглядач Браян Вітмор пише у своїй статті для Radio Free Europe Radio Liberty, що минулого місяця Володимир Путін обігнав Леоніда Брежнєва за кількістю днів, проведених на чолі Кремля. Путін старіє, а його “путінізм” стає застарілим, вважає Браян Вітмор. На думку оглядача, Кремль вирішив зайнятися функціональним еквівалентом “косметичного ремонту”. Починаючи з другої половини вересня Путін звільнив не менше 7 губернаторів, а також низку регіональних лідерів. Провести економічні реформи в Росії – це не варіант, тому що так буде знищена корупція і кумівство, які живлять режим, зазначає Браян Вітмор.  

Генпрокурор Юрій Луценко повідомив, що українські слідчі встановили всіх учасників злочинної групи, причетної до вбивства колишнього депутата Державної думи РФ Дениса Вороненкова. За його словами, слідство встановило, що вбивство Вороненкова є замовним, а причиною вбивства стали свідчення екс-депутата Держдуми РФ про участь російських військ у бойових діях на нині окупованих Росією територіях України, зокрема Криму. Луценко повідомив, що замовником вбивства Вороненкова був підконтрольний ФСБ Росії кримінальний авторитет Володимир Тюрін, колишній цивільний чоловік Марії Максакової. Тюріну повідомлено про підозру, прокуратура передає відповідну справу до суду. «Вбивство Вороненкова – це справа рук українських націоналістів, які сподівалися, що потім українська влада використовують його для нових звинувачень Росії», – сказав адвокат Тюріна. Експерти зазначають, що кримінальний кодекс РФ не передбачає видачі власних громадян, що скоїли злочин на території іноземної держави.

У світлі розмов про те, що Кабмін розглядає як варіант припинення співробітництва з МВФ через неузгодженість у ціні на газ для населення, міністр фінансів Олександр Данилюк повідомив, що Україна зберігає прихильність програмі МВФ і чекає, що наступний транш в її рамках буде виділено до кінця 2017 року. Данилюк зазначив, що Україна готова обговорювати будь-які питання, які виникнуть у МВФ з приводу пенсійних реформ, схвалених українським парламентом минулого тижня. За словами міністра, всі ці питання легко вирішуються.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Президент Туреччини в Києві підтвердив невизнання анексії Криму і підтримку України (153 публікації у ЗМІ)
  • Резонансне вбивство Вороненкова: висновки ГПУ та “почерк східного сусіда” (69 публікацій у ЗМІ)
  • Українських прикордонників у Росії арештували на 2 місяці (62 публікації у ЗМІ)
  • У ПАРЄ роздали анонімні брошури про “утиск” прав нацменшин Україні (52 публікації у ЗМІ)
  • Тиллерсон и Лавров по телефону обсудили результаты встречи Волкера и Суркова (42 публікації)

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.

Нового президента ПАРЄ не вдалося обрати і в другому турі голосування делегатів, таким чином, у вівторок відбудеться третій тур, в якому вирішиться це питання, повідомив член української делегації, народний депутат України (фракція “Блок Петра Порошенка”) Олексій Гончаренко. “Оголошено результати другого туру голосування щодо виборів президента ПАРЄ. проголосував – 191. Зіпсований бюлетень – 1. Стеллу Кіріакідес підтримав – 121. Еммануеліса Зінгеріса підтримали 69”, – написав він на сторінці у Facebook. Тобто жоден з претендентів не набрав необхідних 152 голоси. “Завтра вранці відбудеться третій тур виборів, в якому, хто набере хоча б на один голос більше, той і буде президентом”, – пояснив О. Гончаренко.

Парламентська асамблея Ради Європи на осінній сесії проведе термінові дебати щодо прийнятого в Україні закону “Про освіту”, зокрема щодо ст.7 – мови викладання. Згідно з порядком сесійного тижня ПАРЄ, термінові дебати з українського питання відбудуться у четвер, 12 жовтня. В інформації поки що невідомий доповідач з цього питання.

Серед депутатів Парламентської Асамблеї Ради Європи поширили брошуру, в якій зазначається, що початок навчання у школі представників нацменшин українською мовою створює їм перешкоди в отриманні якісної освіти. На думку противників закону “Про освіту”, викладання представникам меншин української як рідної мови, а не як іноземної, є причиною поганих результатів із ЗНО з української мови серед угорців Закарпаття. Також серед причин неуспішності вказана і низька кваліфікація вчителів у регіоні.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін запропонував угорському колезі Петеру Сиярто під час візиту до Закарпатської області обговорити положення закону України про освіту разом з угорської громадою. “Дізнався про плани угорського колеги відвідати Закарпаття. Поновлюю пропозицію поїхати разом, вислухати угорську громаду та розпочати предметний діалог (щодо закону про освіту – ІФ)”, – написав глава МЗС України в мікроблозі у Twitter у понеділок.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявляє, що Туреччина, як і раніше, підтримує суверенітет і територіальну цілісність України, не визнає анексію Криму Російською Федерацією. “Ми не визнали і не визнаємо незаконну анексію Криму”, – сказав він під час спільного брифінгу з президентом України Петром Порошенком у понеділок у Києві. За його словами, Туреччина продовжить стежити за становищем кримськотатарського народу і підтримує це питання в міжнародному порядку денному.

Президент України Петро Порошенко заявляє, що Україна зацікавлена у збільшенні представництва Туреччини в моніторинговій місії ОБСЄ, що діє на сході України, і розраховує на підтримку Туреччиною розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі, повідомляється на офіційному сайті глави Української держави. “Ми були б дуже зацікавлені у збільшенні представництва Туреччини в Спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ. Ми дякуємо за дуже чітку і добре організовану роботу Спеціальної моніторингової місії, на чолі якої стоїть представник Туреччини”, – заявив П. Порошенко, відкриваючи шосте засідання Стратегічної ради високого рівня між Україною і Туреччиною разом із президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом у понеділок.

Україна і Туреччина планують збільшити взаємний товарообіг до 10 мільярдів доларів на рік, повідомив президент Туреччини Реджеп Ердоган. “Ми сьогодні, беручи до уваги останні події, прийняли рішення якомога швидше вивести наш товарообіг на рівень 10 мільярдів доларів”, – заявив турецький президент за підсумками переговорів з президентом України Петром Порошенком у Києві в понеділок, 9 жовтня.

Україна має великий потенціал для співпраці з Туреччиною у галузі атомної енергетики, а також для підготовки турецьких фахівців у цій сфері, заявляє президент України Петро Порошенко. “Наша держава має значний досвід і розвинену науково-практичну базу для сприяння розвитку атомної енергетики … в Туреччині і, зокрема, це стосується підготовки турецьких фахівців”, – сказав П. Порошенко під час спільного брифінгу з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом у понеділок у Києві.

СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ З НАТО.

В Україні в 2020 році вперше відбудеться Парламентська Асамблея Північноатлантичного Альянсу, повідомила перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко “Щойно отримала смс від голови нашої парламентської делегації в ПА НАТО Ірини Фріз із важливою і прекрасною новиною. Вперше в 2020 році в Україні відбудеться Парламентська Асамблея НАТО”, – написала вона на своїй сторінці в Фейсбуці в неділю ввечері.

Президент України Петро Порошенко назвав украй потужним сигналом солідарності з Києвом з боку НАТО рішення провести в Україні Парламентську асамблею Північноатлантичного Альянсу в 2020 році. “Навесні 2020 року Україна прийматиме Парламентську асамблею НАТО. Для нас це вкрай потужний сигнал солідарності й підтримки у боротьбі за суверенітет та територіальну цілісність від країн Альянсу”, – написав П. Порошенко на своїй сторінці в соцмережі Facebook у понеділок удень. У свою чергу, глава МЗС України Павло Клімкін у своєму акаунті у Twitter також привітав рішення ПА НАТО щодо підтримки України і запросив “наших друзів в Україну у 2020 році”. “Нам буде що показати і про що поговорити. 2020 – переломний етап нашої військової реформи згідно зі стандартами НАТО!”, – додав глава українського зовнішньополітичного відомства.

Парламентська асамблея НАТО ухвалила резолюцію щодо інформаційної безпеки, яка передбачає розширення допомоги країнам-партнерам, зокрема Україні, повідомила народний депутат від “Блоку Петра Порошенка” Ірин Фриз. “Парламентська асамблея НАТО на своєму засіданні у понеділок у Бухаресті прийняла резолюцію щодо інформаційної безпеки, яка передбачає розширення допомоги країнам-партнерам, зокрема, Грузії, Молдові та Україні”, – цитує Фриз “Інтерфакс-Україна”.

ЗАКОН ПРО РЕІНТЕГРАЦІЮ ДОНБАСУ.

Питання Криму та інструмент верифікації виведення російських військ з території України будуть закладені в законопроект (№7163) про особливості державної політики щодо забезпечення суверенітету України над тимчасово окупованими територіями Донецької і Луганської областей при розгляді його в другому читанні, заявляють у фракціях парламентського більшості. “Дійсно, питання Криму буде до другого читання в цьому законі. Крім того, друге питання, запропонований нашими колегами з” Народного фронту “, який ми повністю підтримуємо в цьому законі, – це питання верифікації виведення російських військ з окупованої території”, – сказав глава фракції “Блок Петра Порошенко” Артур Герасимов в ході “круглого” столу в понеділок у Києві.

Законопроект про “реінтеграцію Донбасу” явно суперечить Мінським угодам і підриває мирне врегулювання, вважає міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров. Він заявив про це під час телефонної розмови з держсекретарем США Рексом Тіллерсоном, повідомляє МЗС РФ. Згідно з повідомленням, сторони також обмінялися думками про зустріч між помічником президента РФ Владиславом Сурковим і спецпредставником США з української проблематики Куртом Волкером, яка відбулася в Белграді 7 жовтня.

ЕКОНОМІКА.

Україна зберігає прихильність програмі допомоги Міжнародного валютного фонду і чекає, що наступний транш в її рамках буде виділено до кінця 2017 року. Про це повідомляє Reuters. На цьому тижні Данилюк відправиться до Вашингтона на переговори з МВФ про виділення допомоги в розмірі 17,5 мільярда доларів на тлі побоювань, що програма уповільнила хід. Данилюк зазначив, що Україна готова обговорювати будь-які питання, які виникнуть у МВФ з приводу пенсійних реформ, схвалених українським парламентом минулого тижня. За словами міністра, всі ці питання легко вирішуються. “Можу сказати, що ми цінуємо наше співробітництво, ми цінуємо нашу відданість програмі. Це позиція уряду і прем’єр-міністра. Наша мета – успішно завершити програму в 2018 році”, – сказав Данилюк.

Міністр фінансів України Олександр Данилюк і державний міністр Великобританії у справах Європи і Америки Алан Дункан підписали протокол про внесення змін в Угоду між урядом України та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії щодо уникнення подвійного оподаткування. Про це повідомляється на сайті Міністерства фінансів. Зазначається, що укладення протоколу дозволяє уникнути ухилення від сплати податків і в той же час зменшити тиск на законослухняних платників податків, а також забезпечити обмін податковою інформацією.

Заступник міністра фінансів України Сергій Марченко та міністр економіки Туреччини Ніхат Зейбекчі підписали в понеділок протокол про внесення змін до Угоди про уникнення подвійного оподаткування між урядами України і Туреччини, повідомляє прес-служба Міністерства фінансів України. “Підписання цього протоколу спрямовано на уникнення подвійного оподаткування доходів фізичних і юридичних осіб, які виникають на територіях обох країн. Цього досягатимуть як шляхом розподілу права оподаткування окремих видів доходів між Україною і Туреччиною, залежно від місця їх виникнення, так і шляхом обліку в податкових зобов’язання платника податку однієї держави сум податків, сплачених на території іншої держави”, – йдеться в повідомленні, опублікованому на урядовому порталі.

Імпортні тарифні квоти Європейського Союзу будуть планово збільшуватися для 18 українських товарних груп протягом п’яти років, в середньому на 10% на рік, повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства. “Позиції будуть збільшуватися протягом п’яти років, в середньому на 10% на рік. Наприклад, в 2016 році розмір квоти на українське м’ясо птиці становив 16 тис. тонн, а в 2017 році він зріс до 16,8 тис. тонн, в 2018 році розмір тарифної квоти буде вже на рівні 17,6 тис. тонн”, – цитується в повідомленні заступник міністра аграрної політики і продовольства з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

Фонд держмайна України направив на реєстрацію в Міністерство юстиції проект наказу, який дозволяє нерезидентам участь в оренді державних об’єктів нерезидентів і спрощує процедуру подачі ними документів для такої оренди, повідомив перший заступник глави Фонду Дмитро Парфененко. “Відкриваємо нерезидентам шлях до оренди державного майна… Останнім часом збільшується інтерес з боку іноземних компаній до оренди українських об’єктів. Так що це наша оперативна відповідь”, – написав на своїй сторінці в Facebook. Д. Парфененко відзначив, що ухвалення такого наказу – логічний крок, оскільки нерезидентам вже дозволено приватизувати майно в Україні.

Приватбанк має виставити на продаж непрофільні для себе активи: гірськолижний курорт “Буковель”, будівлю телеканалу “1+1” в Києві і літаки авіакомпанії МАУ. Про це в ефірі “Радіо Вести” повідомила заступник голови НБУ Катерина Рожкова, передають “Українські Новини”. Зі слів Рожкової, у 2016 році при докапіталізації, Приватбанк прийняв на баланс непрофільні активи: гірськолижний курорт “Буковель”, стадіон “Дніпро Арена”, приміщення телеканалу “1+1”, літаки, об’єкти нерухомості. “В минулому році при виконанні першого етапу докапіталізації частина активів була взята на баланс банку в рахунок погашення кредитної заборгованості. Серед них – “Буковель”, об’єкти нерухомості і літаки МАУ”, – повідомила заступниця голови НБУ.

ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.

В Стокгольмському арбітражі 9 жовтня починаються слухання у суперечці “Нафтогазу” і “Газпрому”. Про це повідомив на своїй сторінці в Facebook головний комерційний директор “Нафтогазу” Юрій Вітренко. “За годину починаються слухання в Стокгольмському арбітражі. Оскільки “Нафтогаз” і “Газпром” не змогли дійти згоди щодо імплементаціі окремого рішення (Separate Award), прийнятого арбітражним трибуналом у червні цього року, тепер трибунал має розглянути позиції сторін і прийняти відповідні рішення”, – написав він.

Співпраця польських суб’єктів господарювання, зокрема імпорт товарів, що походять з території України, яку контролюють сепаратисти, повинна відбуватися згідно з українським законодавством. Про це йдеться у листі-відповіді посольства Польщі в Україні “Укрінформу” з приводу статті у виданні Dziennik Gazeta Prawna про напівлегальне постачання антрациту з ОРДЛО до Польщі. “Щодо останніх публікацій про імпорт антрациту зі сходу України МЗС Республіки Польща насамперед наголошує, що Польща незмінно стоїть на позиціях поваги до територіальної цілісності України та не визнає сепаратистських “народних республік” в Донецькій і Луганській областях. Кожний вид діяльності, співпраці з особами й суб’єктами на названих територіях має відбуватися за згодою та з відома української держави, тому будь-які форми співпраці польських суб’єктів господарювання, в тому числі імпорт товарів, що походять з території, яку контролюють сепаратисти, повинен відбуватися відповідно до українського законодавства”, – йдеться у листі.

РОЗСЛІДУВАННЯ ВБИВСТВА ВОРОНЕНКОВА.

Українські слідчі встановили всіх учасників злочинної групи, причетної до вбивства в центрі Києва колишнього депутата Державної думи РФ Дениса Вороненкова, прокуратура передає до суду справу, заявив генпрокурор України Юрій Луценко. “За результатами масштабного розслідування вдалося встановити всіх учасників злочинної групи, зокрема замовників і виконавців, причетних до цього вбивства”, – заявив генпрокурор на брифінгу в Києві в понеділок.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив, що замовником вбивства колишнього депутата Державної думи РФ Дениса Вороненкова був підконтрольний ФСБ Росії кримінальний авторитет Володимир Тюрін, колишній цивільний чоловік Марії Максакової. “Фактичним замовником убивства, за інформацією головного управління розвідки Міністерства оборони України, підтвердженої слідством столичної прокуратури, став підконтрольний ФСБ кримінальний авторитет Тюрін Володимир Анатолійович, громадянин Російської Федерації”, – сказав він на брифінгу в Києві в понеділок. За словами генпрокурора, слідство переконане, що вбивство Д. Вороненкова пов’язане з його свідченнями про присутність російських військ на території України і в справі про державну зраду екс-президента В. Януковича.

Мотивом убивства колишнього депутата Державної думи РФ Дениса Вороненкова стало поєднання інтересів найвищого керівництва Росії та особистих мотивів кримінального авторитета Володимира Тюріна, колишнього цивільного чоловіка дружини вбитого Марії Максакової, зазначає генеральний прокурор України Юрій Луценко. “Слідство вважає, що мотивом убивства пана Вороненкова було поєднання інтересів найвищого керівництва Російської Федерації для усунення свідка, який давав цінні показання для українських судів, а в перспективі міг давати показання і для міжнародних судів, про участь РФ у неоголошених воєнних діях і військових злочинах проти України, з особистими мотивами пана Тюріна, який у такий спосіб хотів помститися своїй колишній цивільній дружині Максаковій і підняти свій у злодійському розумінні авторитет такими діями”, – сказав він на брифінгу в понеділок у Києві.

Громадянинові Росії, кримінальному авторитету Володимиру Тюріну повідомлено про підозру в організації вбивства колишнього депутата Державної думи РФ Дениса Вороненкова, повідомив генеральний прокурор України Юрій Луценко “На цей момент Тюріну, 1958 року народження, оголошено підозру в організації умисного протиправного спричинення смерті іншій людині – умисне вбивство з корисливих переконань, організація умисного протиправного спричинення смерті іншій людині – умисне вбивство, здійснене на замовлення, а також здійснення умисного протиправного спричинення смерті іншій людині за попередньою змовою групою осіб”, – сказав Ю. Луценко на брифінгу в Києві в понеділок.

Росіянин Володимир Тюрін, підозрюваний українськими правоохоронними органами в організації вбивства екс-депутата Держдуми РФ Дениса Вороненкова, не може бути виданий за запитом України. Кримінальний кодекс РФ цього не передбачає. Згідно зі статтею 13 кодексу, “громадяни Російської Федерації, що скоїли злочин на території іноземної держави, не підлягають видачі цій державі”.