Кабінет Міністрів України схвалив підписання Рамкової програми партнерства з Організацією Об’єднаних Націй на 2018-2022 роки з триденним доопрацюванням. Ця рамкова програма передбачає підписання нового стратегічного документа на п’ять років для подальшого фінансування установами, фондами та програмами системи ООН. Допомога ООН надаватиметься за чотирма напрямами партнерства: стале економічне зростання, навколишнє середовище і зайнятість; рівний доступ до якісних та інклюзивних послуг і соціального захисту; демократичне врядування, верховенство права і громадська участь; безпека громадян, соціальна єдність і відновлення з особливим акцентом на Сході. Орієнтовний обсяг ресурсів, які передбачається залучити на реалізацію Рамкової програми, становить $675,6 млн. Перший заступник міністра оборони України Іван Руснак повідомив, що Україна обговорює питання участі Українсько-польсько-литовської бригади у можливій миротворчій місії ООН на Донбасі.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій заявив, що співпраця України з НАТО має вийти на новий рівень. Він зазначив, що “Україна сьогодні може виступати не просто кандидатом, не просто проситися в члени НАТО, а бути надійним і твердим союзником НАТО”. За словами А. Парубія, Україна має виконувати свої зобов’язання і до 2020 року вийти на стандарти НАТО в українській системі безпеки. Перший заступник міністра оборони України Іван Руснак повідомив, що вже 8 батальйонів ЗСУ пройшли підготовку за стандартами НАТО. Також Кабмін припинив дію угоди з урядом Росії про збереження спеціалізації підприємств та організацій, що беруть участь у виробництві продукції військового призначення.
Верховна Рада продовжила розглядати поправки до медреформи. Голова профільного комітету Верховної Ради Ольга Богомолець заявила, що положення про співоплату за медичні послуги повернули до проекту закону №6327 під час розгляду поправок до нього. Богомолець зазначила, що в запропонованій Міністерством охорони здоров’я України реформі не прописані механізми її реалізації. Заступник голови правління Всеукраїнського лікарського товариства Костянтин Надутий вважає, що джерела фінансування системи охорони здоров’я України залишаються проблемним і невирішеним питанням запропонованої урядом медичної реформи, закладеної в законопроект №6327. За словами Надутого, вся відповідальність за надання медичної допомоги покладається на постачальника медпослуг, тобто на медичний заклад і лікаря. При цьому в умовах обмеженого фінансування надання безоплатної медпослуги буде неможливим. Він також зазначив, що законопроект №6327 скасував у сфері охорони здоров’я дію закону про ціноутворення, що не дозволить постачальнику медпослуги оспорювати затверджений тариф на неї у разі його необґрунтованості.
Нардеп Сергій Березенко, що у БПП побоюються, що 19 жовтня може не вистачити голосів для прийняття законопроектів щодо медичної реформи через те, що частина народних депутатів не прийде в парламент, побоюючись зазнати побоїв від учасників акції під стінами Верховної Ради. Він також зазначив, що буде звинувачувати організаторів акції біля будівлі парламенту, якщо через блокування доступу нардепів в парламент буде провалена медична реформа.
Комітет із питань правової політики і правосуддя рекомендував Верховній Раді включити до порядку денного сесії і направити до Конституційного Суду для отримання висновків законопроекти №6773 та №7203, що передбачають скасування депутатської недоторканності. Нардеп НФ Леонід Ємець заявив, що у «Народному фронті» не виключають, що Верховна Рада в четвер направить до Конституційного Суду України два законопроекти про скасування депутатської недоторканності. Заступник голови фракції БПП Сергій Березенко вважає, що норма про скасування недоторканності народних депутатів з 2020 року, яка міститься у президентському законопроекті, дасть змогу зібрати необхідну кількість голосів парламентаріїв. Пояснюючи логіку цього законопроекту в частині скасування недоторканності з 2020 року, народний депутат зазначив, що процедура внесення змін до Конституції потребує багато часу, отже, остаточне затвердження законопроекту та його імплементація будуть близькі до цієї дати. Нардеп «Батьківщини» Сергій Соболєв зазначає, що президентський законопроект за зняття недоторканості виписаний так, що парламент у майбутньому зможе простою більшістю у 226 голосів відкладати терміни набуття чинності цими змінами. Нардеп БПП Вадим Денисенко вважає, що позиційні фракції Верховної Ради не зможуть досягти консенсусу в питанні нового виборчого законодавства, 300 голосів у Верховній Раді за зняття недоторканності з 2017 року немає. Експерти зазначають, що вимога мітингарів про зміну виборчої системи найбільш критична для влади, адже половина з них – мажоритарники, які звикли брудно працювати на округах і відбивати «вкладення» у парламенті. Крім того, за інформацією обізнаних джерел, вже йдеться обговорення розподілу округів на наступні вибори. Дане питання також є один із важливих пунктів переговорів між БПП та НФ щодо можливого об’єднання.
Також мала відбутися зустріч Петра Порошенка із авторами закону про антикорупційний суд. На зустрічі нардепи збиралися обговорити, коли президент внесе свій законопроект. Проте зустріч так і не відбулася через те, що Порошенко відмовився приймати всіх депутатів, які прийшли до нього на зустріч, а саме Юрія Левченко та Юрія Дерев’янка. Натомість Порошенко був готовий зустрітися із Найємом, Лешенком та Заліщук.
У Мінфіні США наголосили на необхідності створення антикорупційного суду, а також проведенні реформи ДФС. У НАБУ нарікають, що судовий розгляд 30 кримінальних проваджень, переданих антикорупційними органами до судів, не розпочато. За інформацією НАБУ, 80% цих справ перебувають у суді вже понад місяць, кожна друга не розглядається від півроку і більше. Кабінет міністрів України затвердив план заходів на 2017 рік з реалізації Стратегії комунікацій у сфері запобігання та протидії корупції. Як зазначив міністр інформаційної політики України Юрій Стець, планом передбачено як запровадження системи моніторингу та оцінки ефективності антикорупційних комунікацій, так і визначення пріоритетності антикорупційних комунікацій у роботі центральних органів виконавчої влади.
ЗМІ з посиланням на власні джерела в уряді повідомляють, що міністр фінансів Олександр Данилюк у Вашингтоні не зміг домовитися з МВФ про ціну газу на поточний опалювальний сезон. В уряді не роблять різких заяв, однак вимогу МВФ виконувати не збираються і мають намір залишити ціну газу на колишньому рівні до 1 квітня. Така ситуація, а також невиконання Україною ще цілого ряду умов, робить практично неможливим продовження виділення кредитних коштів мінімум до середини весни 2018 року. Прем’єр Володимир Гройсман зазначив, що не вбачає підстав для підвищення тарифів на тепло, гарячу воду та інші комунальні послуги.
Уряд ввів квоту на у 4% на працевлаштування громадян від 45 років. «Люди іноді кажуть, що якщо більше ніж 45 років, то вони не можуть знайти собі роботу, тож ми ввели квотування, що люди старше 45 років наразі можуть уже претендувати на робочі місця в українських компаніях – це буде щонайменше 4% від загальної кількості працівників», – заявив Гройсман.
Міністр інфраструктури Володимир Омелян повідомив, що Київський апеляційний адміністративний суд у середу, 18 жовтня, підтвердив незаконність передачі ПАТ “Укрзалізниця” з підпорядкування Міністерства інфраструктури до МЕРТ. НАЗК внесло припис про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших порушень закону міністрові інфраструктури Володимиру Омеляну.
Держстат оприлюднив дані з яких виходить, що Україна наростила імпорт нафтопродуктів з Росії на 81,9%, що стало причиною загального зростання імпорту товарів з РФ на 38%. За першу половину 2017 року Україна експортувала в РФ продукції на 2,277 млрд доларів, імпортувала – на 3,55 млрд доларів. Негативне сальдо торгового балансу з РФ становило близько 1,273 млрд доларів. 43% імпорту становить торгівля бензином, паливом і нафтопродуктами. Україна витратила більше 1,5 млрд доларів на закупівлю пального, і ця сума зросла в порівнянні з першою половиною 2016 року на 81,9%.
Державна служба геології видала наказ про припинення ліцензій на розробку цілого ряду газових родовищ, які належать компаніям Ріната Ахметова, Вадима Новінського, оточенню Юрія Бойка і іншим власникам. У перелік компаній, ліцензії яких призупиняються, увійшли 12 компаній. Підставою для цього стало “порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр”.
Енергохолдинг “ДТЕК” виставив оферту на купівлю акцій ПАТ “ДТЕК Дніпрообленерго” у міноритарних акціонерів по 163,02 гривень за акцію, тоді як на останньому приватизаційному аукціоні акції цього підприємства були реалізовані за ціною 670,72 гривень.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- Біля верховної Ради виникли нові сутички силовиків з мітингуючими (1443 публікації у ЗМІ)
- Влада Іспанії заявила про наміри призупинити автономію Каталонії (138 публікацій у ЗМІ)
- Родину вбитої мальтійської журналістки запросили до Європарламенту (74 публікації у ЗМІ)
- Захист оскаржить домашній арешт замглави Міноборони (79 публікацій у ЗМІ)
- Глава фракції БПП: Рада проголосує за Антикорупційний суд та зняття недоторканості (46 публікацій у ЗМІ)
МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.
Кабінет Міністрів України схвалив підписання Рамкової програми партнерства з Організацією Об’єднаних Націй на 2018-2022 роки з триденним доопрацюванням. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, відповідне рішення було ухвалене на засіданні уряду в середу. Кабмін надав повноваження на підписання програми першому віце-прем’єрові – міністрові економічного розвитку і торгівлі України Степану Кубіву. Згідно з повідомленням прес-служби Міністерства економічного розвитку і торгівлі, ця рамкова програма передбачає підписання нового стратегічного документа на п’ять років для подальшого фінансування установами, фондами та програмами системи ООН.
Співпраця України з НАТО має вийти на новий рівень, вважає голова Верховної Ради України Андрій Парубій. “Я впевнений, що співпраця між Альянсом та Україною може і має вийти на новий рівень”, – заявив А. Парубій під час спільних комітетських слухань “Наближення України до стандартів НАТО: перешкоди та досягнення. Стан виконання річної національної програми співробітництва під егідою комісії Україна-НАТО та стратегічного оборонного бюлетеня України” в Києві в середу. Він зазначив, що “Україна сьогодні може виступати не просто кандидатом, не просто проситися в члени НАТО, а бути надійним і твердим союзником НАТО”. За словами А. Парубія, Україна має виконувати свої зобов’язання і до 2020 року вийти на стандарти НАТО в українській системі безпеки.
Кабінет Міністрів України припинив дію угоди з урядом Росії про збереження спеціалізації підприємств та організацій, що беруть участь у виробництві продукції військового призначення. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, відповідне рішення було ухвалене на засіданні уряду в середу. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман зачитав це рішення серед ухвалених урядом на засіданні без обговорення.
Україна обговорює питання участі Українсько-польсько-литовської бригади (УкрПолЛитбриг) у можливій миротворчій місії ООН на Донбасі, заявляє перший заступник міністра оборони України Іван Руснак. “Учора з представником уряду Литви ми обговорили питання щодо можливості залучення цієї бригади до виконання завдань у визначеному районі, якщо буде ухвалено рішення про введення миротворчої місії ООН для врегулювання ситуації на сході України”, – розповів І. Руснак під час спільних комітетських слухань “Наближення України до стандартів НАТО: перешкоди та досягнення. Стан виконання річної національної програми співробітництва під егідою комісії Україна-НАТО та стратегічного оборонного бюлетеня України” в Києві в середу.
Здійснення реформ неможливе без посилення інституційної спроможності відомств, і міністерство фінансів США готове надавати Україні допомогу в цьому напрямку, повідомив український Мінфін у вівторок за підсумками минулої напередодні у Вашингтоні зустрічі міністрів Стівена Мнучіна і Олександра Данилюка. “Зокрема, йшлося про Проект з комплексної реформи ДФС (Державної фіскальної служби – ІФ), що має на меті докорінну зміну роботи і філософії фіскальної служби”, – повідомляється в прес-релізі українського відомства. У Мінфіні нагадали, що Мінфін США є одним з головних партнерів, які надають підтримку в реалізації цього проекту.
ЗАКОН ПРО ОСВІТУ.
Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з президентом Румунії Клаусом Йоганнісом, під час якої обговорив із ним закон України “Про освіту” в частині захисту мовних прав національних меншин, а також актуальні питання українсько-румунських відносин.
ВЕЛИКА ПОЛІТИЧНА РЕФОРМА.
Комітет із питань правової політики і правосуддя рекомендував Верховній Раді включити до порядку денного сесії і направити до Конституційного Суду для отримання висновків законопроекти №6773 та №7203, що передбачають скасування депутатської недоторканності. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, відповідне рішення комітет ухвалив на своєму засіданні в середу.
У фракції “Народний фронт” не виключають, що Верховна Рада в четвер направить до Конституційного Суду України два законопроекти про скасування депутатської недоторканності. “Я прогнозую, що, можливо, обидва законопроекти будуть відправлені до Конституційного Суду, і вже парламент потім визначатиме – чи він ухвалить той законопроект, який вмить скасовує депутатську недоторканність. Якщо на це голосів не вистачить, то залишається компромісний варіант, який внесений президентом”, – сказав перший заступник голови комітету з питань правової політики та правосуддя Леонід Ємець (фракція “Народний фронт”) журналістам у Києві в середу.
Норма про скасування недоторканності народних депутатів з 2020 року, яка міститься у відповідному законопроекті про внесення змін до Конституції, дасть змогу зібрати необхідну кількість голосів парламентаріїв за проект закону, пояснюють у фракції “Блок Петра Порошенка”. “Очевидно, є велика кількість депутатів, які не голосували б за повне скасування депутатської недоторканності, а потрібно 300 голосів. Відповідно, можливо, єдиним компромісом може бути голосування цього для наступного парламенту”, – сказав заступник голови фракції “БПП” Сергій Березенко журналістам у середу в Києві.
Президентський законопроект №7203 про внесення змін до ст. 80 Конституції щодо недоторканності народних депутатів виписаний так, що парламент у майбутньому зможе простою більшістю у 226 голосів відкладати терміни набуття чинності цими змінами, пояснює народний депутат із фракції “Батьківщина” Сергій Соболєв. “Якщо президент хотів відстрочити дію цієї статті (президентський законопроект передбачає відстрочення до 2020 року – ІФ), він мав запропонувати, що ця норма починає діяти з 1 січня 2020 року як доповнення до перехідних положень (розділ у тілі Конституції – ІФ)”, – сказав він на засіданні комітету з питань правової політики і правосуддя під час розгляду відповідного законопроекту.
Опозиційні фракції Верховної Ради не зможуть досягти консенсусу в питанні нового виборчого законодавства, 300 голосів у Верховній Раді за зняття недоторканності з 2017 року немає, вважає народний депутат фракції Партії “Блок Петра Порошенка” Вадим Денисенко. “Якщо ми хочемо виграти війну і зняти недоторканність, то шанси 300 голосів набрати за законопроект, який передбачає зняття одразу недоторканності, нереалістичні. Можна піти на компроміс, сісти за стіл переговорів і зрозуміти, що з 2020 року це питання буде навіки закрито”, – сказав В. Денисенко в кулуарах парламенту в середу.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман вважає, що на мітингу біля будівлі Верховної Ради у вівторок, 17 жовтня, були і ті, хто щиро прагне змін, і ті, хто намагається дестабілізувати ситуацію в країні. “З одного боку люди, які прийшли висловити своє цілком глибоке переконання в необхідності змін, і ті, хто готовий важко працювати над цими змінами, а з іншого боку прийшли й ті, хто нічого не збирається взагалі робити”, – сказав він під час засідання Кабінету Міністрів України в середу.
Група народних депутатів, що підтримують акцію протесту під Верховною Радою, не змогла зустрітися з президентом України Петром Порошенко. “Президент не захотів зустрітися з представниками акції “Велика політична реформа”. Разом зі мною прийшли Світлана Заліщук, Сергій Лещенко, Юрій Левченко та Юрій Дерев’янко. Президент вирішив, що він хоче зустрітися тільки з частиною нашої групи (крім Левченка і Дерев’янка), що для нас неприйнятно. Проте президенту вже відомо, з якою метою ми приходили”, – повідомив народний депутат (фракція “Блок Петра Порошенка”), учасник акції протесту під Верховною Радою Мустафа Найєм на своїй сторінці в соцмережі Фейсбук в середу ввечері.
Усі 11 учасників масової акції, затриманих поліцією біля будівлі Верховної Ради в середу після обіду, вже повернулися в наметове містечко. Як розповіли агентству “Інтерфакс-Україна” в партії “Рух нових сил Міхеїла Саакашвілі”, активісти близько 19.50 безперешкодно пройшли поліцейський кордон на вулиці Грушевського в центрі Києва і приєдналися до решти протестуючих. Відповідаючи на питання про місцезнаходження М. Саакашвілі, в партії зазначили: “Саакашвілі зараз знаходиться в штабі на Музейному провулку. На зустріч народних депутатів з президентом Порошенко він не пішов”.
Національна поліція України не має наміру зносити наметове містечко, встановлене учасниками протесту на вул. Грушевського біля будівлі Верховної Ради, проте має в своєму розпорядженні інформацію про підготовку збройних провокацій, заявив глава Нацполіції Сергій Князєв. “Поліція забезпечує публічну безпеку. У нас є чітка інформація про можливі збройні провокації”, – сказав С. Князєв журналістам в середу біля будівлі парламенту.
МЕДРЕФОРМА.
Народні депутати України на пленарному засіданні в середу продовжили розгляд законопроектів по медичній реформі. Згідно з порядком денним парламент має намір розглянути законопроект №6327 про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів у другому читанні, а також №6604 і №6604-1 про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення державних фінансових гарантій надання медичних послуг і лікарських засобів – в першому.
Джерела фінансування системи охорони здоров’я України залишаються проблемним і невирішеним питанням запропонованої урядом медичної реформи, закладеної в законопроект №6327 про державні фінансові гарантії надання медпослуг і лікарських засобів. Таку думку журналістам висловив заступник голови правління Всеукраїнського лікарського товариства (ВУЛТ) Костянтин Надутий. “У законопроекті №6327 не говориться, звідки візьмуться гроші (на охорону здоров’я – ІФ). Законопроект гарантує надання медичних послуг, але в умовах недостатнього фінансування не говорить, як вони будуть оплачені”, – сказав він у кулуарах Національного форуму охорони здоров’я “За здорову націю”.
Положення про співоплату за медичні послуги повернули до проекту закону №6327 під час розгляду поправок до нього, повідомила голова профільного комітету Верховної Ради Ольга Богомолець. “У процесі розгляду співоплату за медпослуги повернули правками”, – сказала вона під час національного форуму охорони здоров’я “За здорову націю” в середу. О. Богомолець зазначила, що в запропонованій Міністерством охорони здоров’я України реформі не прописані механізми її реалізації. “Якщо завтра законопроект підтримають, то систему охорони здоров’я виведуть на ліберальну модель, де медичні послуги зможуть отримати лише багаті”, – вважає голова комітету.
У фракції “Блок Петра Порошенко” побоюються, що 19 жовтня може не вистачити голосів для прийняття законопроектів щодо медичної реформи через те, що частина народних депутатів не прийде в парламент, побоюючись зазнати побоїв від учасників акції під стінами Верховної Ради. Про це сказав заступник глави фракції БПП, член парламентського комітету з питань охорони здоров’я Сергій Березенко, передає “Інтерфакс-Україна”. “Мене турбує, що завтрашні акції протесту і недопуск депутатів, побиття депутатів, що було вчора, … – це може змусити велику кількість депутатів не прийти в зал, і ми не зберемо велику кількість голосів за медичну реформу”, – сказав Березенко.
АНТИКОРУПЦІЯ.
Судовий розгляд 30 кримінальних проваджень, переданих антикорупційними органами до судів, не розпочато, констатують у Національному антикорупційному бюро України (НАБУ). “У 30 провадженнях, в яких детективи НАБУ завершили досудове розслідування, а прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) скерували обвинувальний акт до суду, судовий розгляд досі не розпочато”, – йдеться в повідомленні НАБУ, розміщеному в середу на сайті Бюро. За інформацією НАБУ, 80% цих справ перебувають у суді вже понад місяць, кожна друга не розглядається від півроку і більше. “Серед основних причин “затягування” судового розгляду – проблеми з визначенням підсудності, зайнятість суддів, неявка сторони захисту тощо”, – йдеться в повідомленні.
Здійснення реформ неможливе без посилення інституційної спроможності відомств, і міністерство фінансів США готове надавати Україні допомогу в цьому напрямку, повідомив український Мінфін у вівторок за підсумками минулої напередодні у Вашингтоні зустрічі міністрів Стівена Мнучіна і Олександра Данилюка. “Зокрема, йшлося про Проект з комплексної реформи ДФС (Державної фіскальної служби – ІФ), що має на меті докорінну зміну роботи і філософії фіскальної служби”, – повідомляється в прес-релізі українського відомства. У Мінфіні нагадали, що Мінфін США є одним з головних партнерів, які надають підтримку в реалізації цього проекту.
Кабінет міністрів України затвердив план заходів на 2017 рік з реалізації Стратегії комунікацій у сфері запобігання та протидії корупції, внесений Міністерством інформаційної політики України. Як зазначив міністр інформаційної політики України Юрій Стець, планом передбачено як запровадження системи моніторингу та оцінки ефективності антикорупційних комунікацій, так і визначення пріоритетності антикорупційних комунікацій у роботі центральних органів виконавчої влади. “Це буде повністю відкрита діяльність держорганів, регулярні публічні звіти перед медіа, тобто публічне звітування саме з антикорупційної тематики. Передбачені також спеціальні тренінги як швидко подавати інформацію від відомства. Кожен журналіст зможе швидко отримувати коментар”, – сказав міністр.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) внесло припис про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших порушень закону міністрові інфраструктури України Володимиру Омеляну. Згідно з повідомленням на офіційному веб-сайті НАЗК, рішення ухвалено на його засіданні 17 жовтня 2017 року за результатами проведеної планової перевірки виявлення порушень закону “Про запобігання корупції”. Порушення виявлено в частині проведення спецперевірки кандидатів на посади (надсилання запитів Мінінфраструктури до відповідних держорганів із порушенням встановлених термінів); прийняття рішення про призначення на посади без отримання відповідей на запити Міністерства юстиції України щодо наявності відомостей про кандидатів в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, про поширення на осіб заборони обіймати відповідну посаду.
Київський апеляційний адміністративний суд у середу, 18 жовтня, підтвердив незаконність передачі ПАТ “Укрзалізниця” з підпорядкування Міністерства інфраструктури до Міністерства економічного розвитку і торгівлі, повідомив міністр інфраструктури Володимир Омелян. “У судовому засіданні іменем України проголошено ухвалу, згідно якої апеляційні скарги КМУ (Кабінету міністрів – ред.) та Мінекономрозвитку залишено без задоволення”, – написав він на своїй сторінці в Facebook.
В рамках розслідування Генпрокуратурою справи про розкрадання коштів “Приватбанку” суд доручив ДФС провести позапланову документальну перевірку “Укртатнафти” за 2008-2016 роки. Про це йдеться в ухвалі Печерського райсуду від 13 жовтня. Згідно з рішенням суду, ДФС повинна перевірити своєчасність і повноту сплати компанією податків і зборів, а також дотримання нею вимог валютного законодавства при фінансово-господарських взаємовідносинах з контрагентами за період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2016 року. Своїм вердиктом суд задовольнив клопотання Генпрокуратури, яка повідомила, що серед юридичних осіб, які брали участь в схемі трансформації кредитного портфеля “Приватбанку” присутня і “Укртатнафта”.
ЕКОНОМІКА.
Міністр фінансів Олександр Данилюк у Вашингтоні не зміг домовитися з МВФ про ціну газу на поточний опалювальний сезон. Про це повідомляють з посиланням на власні джерела в уряді “Українські новини”. МВФ категорично відмовився змінювати раніше погоджені з урядом України умови визначення ціни газу для населення на опалювальний сезон 2017-2018 років, який повинен привести до її підвищення на 17,6%. За інформацією джерел, це були останні переговори з кредитором по цьому питанню. МВФ був запропонований урядом України абсолютно новий варіант змін принципу визначення ціни імпортного паритету. МВФ зайняв принципову позицію – ніяких ретроактивних змін.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що субсидії на оплату житлово-комунальних послуг перепризначено на наступний період 6,53 млн сімей, а підстав для підвищення тарифів ЖКГ наразі немає. “Уже перепризначено, 6,53 млн українських сімей отримали субсидії на оплату житлово-комунальних послуг у наступному сезоні”, – сказав він на засіданні Кабінету Міністрів України в середу. Прем’єр зазначив, що не вбачає підстав для підвищення тарифів на тепло, гарячу воду та інші комунальні послуги.
Національний банк України у вересні підвищив розмір посадового окладу правління, повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в прес-службі центробанку. “Протягом кількох років заробітна плата глави НБУ і членів правління залишалася незмінною, у кілька разів нижчою за середньоринкову заробітну плату членів правлінь комерційних банків України. Відповідно, оклади членів правління НБУ було підвищено до середньоринкового рівня”, – йдеться в повідомленні. Прес-служба НБУ при цьому зазначила, що підвищення зарплати не стосується глави центробанку Валерії Гонтаревої, яка нині перебуває у вимушеній відпустці без збереження заробітної плати і написала президентові України заяву про звільнення ще в травні цього року.
Україна наростила імпорт нафтопродуктів з Росії на 81,9%, що стало причиною загального зростання імпорту товарів з РФ на 38%. Про це йдеться в даних Держстату. За першу половину 2017 року Україна експортувала в РФ продукції на 2,277 млрд доларів, імпортувала – на 3,55 млрд доларів. Негативне сальдо торгового балансу з РФ становило близько 1,273 млрд доларів. По відношенню до першого півріччя 2016 року експорт зріс на 20,9%, імпорт – на 38,7%. 43% імпорту становить торгівля бензином, паливом і нафтопродуктами. Україна витратила більше 1,5 млрд доларів на закупівлю пального, і ця сума зросла в порівнянні з першою половиною 2016 року на 81,9%. Друге місце в товарній структурі імпорту з РФ посіли добрива. За згаданий період було закуплено добрив на 408 млн доларів і зростання в порівнянні з 1-м півріччям 2016 року становило 37,4%.
РЕФОРМИ.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що введення квоти для громадян віком від 45 років у 4% від загальної чисельності співробітників компанії допоможе їх працевлаштуванню. “Люди іноді кажуть, що якщо більше ніж 45 років, то вони не можуть знайти собі роботу, тож ми ввели квотування, що люди старше 45 років наразі можуть уже претендувати на робочі місця в українських компаніях – це буде щонайменше 4% від загальної кількості працівників”, – сказав В. Гройсман під час засідання Кабінету Міністрів України в середу.
ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.
У Запорізькій області планують побудувати найбільшу наземну вітроелектростанцію в Європі. Про це повідомляє Укрінформ. Зазначається, що вітроелектростанцію сумарною потужністю 500 МВт планують побудувати на території Приазовського і Мелітопольського районів Запорізької області. “Інвестор проекту – компанія “Юрокейп Юкрейн” – українське підприємство компанії EuroCapeNewEnergy. Загальний обсяг інвестицій – близько 700 млн євро, з яких 300 млн євро, згідно з наявним у нас даними, вже зарезервовані для реалізації проекту з будівництва цієї ВЕС. Прогнозний термін реалізації проекту – 2019 рік”, – повідомив Бойко. За його словами, найбільша частина потужностей вітроелектростанції (350 МВт) буде побудована на території Гірсівської ОТГ Приазовського району Запорізької області, в розвиток інфраструктури якої компанія направить 350 тис доларів.
Енергохолдинг “ДТЕК” виставив оферту на купівлю акцій ПАТ “ДТЕК Дніпрообленерго” у міноритарних акціонерів по 163,02 гривень за акцію, тоді як на останньому приватизаційному аукціоні акції цього підприємства були реалізовані за ціною 670,72 гривень. Про це йдеться у повідомленні компанії в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку. Згідно з повідомленням, інформацію про оферту отримано від ТОВ “ДТЕК Пауер Трейд” 17 жовтня 2017 року. У “ДТЕК Дніпрообленерго” агентству “Інтерфакс-Україна” повідомили, що під час визначення ціни оферти наглядова рада керувалася середнім курсом акцій на “Українській біржі”.
Державна служба геології видала наказ про припинення ліцензій на розробку цілого ряду газових родовищ, які належать компаніям Ріната Ахметова, Вадима Новінського, оточенню Юрія Бойка і іншим власникам. Про це йдеться в наказі відомства №448 від 17 серпня, передає Liga.net. У перелік компаній, ліцензії яких призупиняються, увійшли 12 компаній. Підставою для цього стало “порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр”. До переліку потрапила компанія Нафтогазрозробка, що входить до групи ДТЕК Ріната Ахметова. Компанія з 2015 року володіє ліцензією на розробку Хорошовської нафтогазоконденсатної площі в Харківській області, купивши її на відкритому аукціоні Держгеології.
