ВИСНОВКИ
В Європейському парламенті Україна представила доповідь про злочини російських приватних військових компаній у Донбасі і в Сирії. В доповіді містяться дані про географію діяльності терористичних угруповань, які за вказівкою Кремля діють в Криму, в Донбасі, в Сирії, а раніше в Боснії і Герцеговині. Українська делегація передала представникам Європарламенту дані про відомих російських бойовиків, щоб разом покарати тих, хто порушує міжнародне право, зазначають в СБУ. Президент Росії Володимир Путін заявив, що закриття кордону між Росією і Донбасом призведе до різанини. Він додав, що Росія цього не допустить. Також Путін закликав Захід припинити тиснути виключно на Москву і згадати про Київ. За його словами, поки на Україні не вплинуть, “нічого не буде”. У Канаді набув чинності закон «Про жертви корумпованих іноземних урядів» («Магнітського»). Закон передбачає персональні санкції проти офіційних осіб із Росії, а також Венесуели, Ірану, М’янми і В’єтнаму. Їм буде заборонено в’їзд до Канади, а їхні активи в країні заморозять.
Міністр людських ресурсів Угорщини Золтан Балог заявляє, що в його країні повністю розуміють позицію влади України щодо необхідності володіння державною українською мовою на високому рівні всіма громадянами, проте очікують, що рівень навчання угорською мовою в українських школах не знижуватиметься. Міністр освіти і науки Лілія Гриневич повідомила, що Україна не змінюватиме моделі навчання в школах з угорською мовою навчання до отримання висновків Венеціанської комісії. Міністр закордонних справ Павло Клімкін заявляє, що Україна та Угорщина мають намір спільно працювати над механізмом імплементації закону «Про освіту». МЗС Польщі відмовив угорській стороні у написанні спільного листа Києву щодо закону «Про освіту». «Я не буду засуджувати цей закон, оскільки це двостороння справа між Угорщиною та Україною. Однак, я б не політизував проблему, враховуючи складності України через російську агресію», – заявив міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський.
Верховна Рада підтримала в другому читанні і в цілому законопроект про державні фінансові гарантії надання медичних послуг і лікарських засобів (№6327). Програма державних гарантій, передбачена законопроектом, визначатиме перелік і обсяг медичних послуг і лікарських засобів, оплату яких буде гарантувати держава за рахунок коштів Державного бюджету. Як передбачено медреформою, програму буде розробляти Міністерство охорони здоров’я за погодженням з Міністерством фінансів. А затверджуватиме Верховна Рада в складі закону про Державний бюджет на відповідний рік. Відповідно до прийнятого проекту закону, не менше 5% ВВП у Держбюджеті потрібно буде виділяти на реалізацію програм медичних гарантій. Витрати на програму будуть захищеними статтями видатків бюджету. Закон визначає, що в межах програми Медгарант держава гарантує оплату послуг і лікзасобів, пов’язаних з наданням екстреної медичної допомоги, первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної, паліативної медичної допомоги, медичною реабілітацією, медичною допомогою дітям до 16 років, а також супроводом вагітності та пологами. Верховна Рада також прийняла в першому читанні внесений президентом України законопроект про підвищення доступності та якості медичного обслуговування в сільській місцевості. Нардеп Сергій Березенко зазначив, що проголосовані в першому і другому читанні законопроекти – “це абсолютно різні закони”, оскільки в першому читанні законопроекту №6327 були елементи співоплати.
В.о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун заявила, що екстрена медична допомога і термінова хірургія залишаться для українців безкоштовними, а формула розрахунку майбутніх тарифів для лікарів буде оприлюднена до кінця місяця. «Важливо, щоб МОЗ займалося тим, що формує державну політику. Воно позбувається практики закупівель, розподілу фінансових потоків, які йшли через нього», – заявив заступник міністра охорони здоров’я Роман Ілик.
Глава парламентського комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець заявила, що Верховна Рада, прийнявши медреформу від МОЗ, узаконила і дала старт для фізичного знищення мільйонів соціально незахищених людей, оскільки велика частина українців буде позбавлена доступу до високоспеціалізованої повноцінної медичної допомоги одразу після того, як почне діяти цей закон.
Верховна Рада проголосувала за направлення до Конституційного суду обох (президентського законопроекту №7203 проголосували 336 депутатів, депутатського № 6773 – 328 обранців) законопроектів про внесення змін до Конституції у частині щодо скасування депутатської недоторканності. «Вважаю, що вже на наступній сесії Верховна Рада не розгубить сміливості і дасть 300 голосів за остаточне й безповоротне рішення цієї проблеми», – заявив Петро Порошенко. Порошенко також розраховує, що і ті, хто найбільш активно “рекламувався” на темі недоторканності цими днями, не поміняють своєї позиції, “коли побачать, що це вже не піар, а нова реальність”.
Народні депутати не підтримали жодного з трьох законопроектів про вибори народних депутатів, які передбачали зміну системи виборів. Відповідні законопроекти №№1068 та 1068-1 зібрали менше ніж 100 голосів народних депутатів кожен за 226 мінімально необхідних. Законопроект №1068-2 набрав 169 голосів; парламентарі також не підтримали пропозицію спікера направити його на доопрацювання в профільний комітет або автору законодавчої ініціативи. Андрій Парубій зазначив, що наступного пленарного тижня, який розпочнеться 7 листопада, Верховна Рада продовжить розгляд законодавства про вибори – до парламенту внесено два проекти виборчого кодексу під №№3112 та 3112-1. Представник президента у ВР Ірина Луценко заявила, що народні депутати мають самі визначитися, за якою виборчою системою йти на вибори, а президент підтримає відповідний законопроект. Вона зазначила, що нинішні опозиційні фракції, коли входили до коаліції, виступали проти нового виборчого законодавства.
Народні депутати відкликали свій законопроект 6011 про створення в Україні антикорупційного суду, щоб аналогічний документ зміг подати до Верховної Ради президент Петро Порошенко. Ввечері народні депутати Єгор Соболєв та Юрій Левченко заявили, що передали законопроект про антикорупційні суди президенту Петру Порошенко. Ірина Луценко повідомила, що Петро Порошенко налаштований на те, що закон про Антикорупційний суд буде ухвалений до кінця поточного року. За словами Луценко, народні депутати з фракції “Блок Петра Порошенка” налаштовані на швидке ухвалення цього законопроекту, проте це відбудеться тільки після того, як свої висновки дасть Венеціанська комісія.
Політична партія “Рух нових сил” і депутати “Самопомочі” Єгор Соболєв та Семен Семенченко продовжуватимуть протестну акцію під Верховною Радою. Решта організаторів, як то РПР, ЦПК, Громадянська платформа, ДемАльянс, Альтернатива, рух “Чесно” та інші “продовжать протест іншими методами”.
Бюджетний комітет Верховної Ради пропонує прийняти за основу проект бюджету на 2018 рік з умовою його збільшення більш ніж на 2 млрд грн. Згідно з текстом документа, Кабінету Міністрів України пропонується при підготовці законопроекту про державний бюджет до другого читання (№ 7000) збільшити витрати за цілою низкою бюджетних програм. Зокрема, комітет врахував в проекті бюджету на 2018 рік поправку, яка дозволяє великим агрохолдингам отримувати мільярдні дотації з державної казни (обмеження отримувати більше ніж 150 млн грн дотацій на рік скасовується).
Finclub повідомляє, ЄБРР випустив єврооблігації із прив’язкою до гривневих активів. Організатором розміщення єврооблігацій виступив ING Wholesale Banking (Лондон), депозитарії – Euroclear Bank, Clearstream Banking S. A.
Голова Офісу великих платників Державної фіскальної служби Євген Бамбізов повідомив, що майже дві третини експортних операцій в Україні проходять за непрямими контрактами, через офшори. За словами Бамбізова, якби Україна приєдналася до плану BEPS, проблему можна було б вирішити набагато простіше.
Співробітники НАБУ не допустили вильоту Борислава Розенблата до Німеччини на лікування. У НАБУ повідомили, Розенблата не затримували. У САП повідомили, що Розенблату повідомили про підозру.
Господарський суд Києва вирішив розірвати укладений за підсумками приватизаційного конкурсу договір купівлі-продажу 92,79% з “ЕСУ”, відповідач вже заявив про намір подати апеляцію на це рішення. “ЕСУ” не згоден з рішенням суду першої інстанції і продовжить захист права власності на акції “Укртелекому” в апеляційному суді”, – повідомили в компанії.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- Лещенко: Мітинги триватимуть. Частина учасників перейде в інші форми протесту (1793 публікації у ЗМІ)
- Медична реформа. Які зміни депутати внесли у закон і як це працюватиме (373 публікації у ЗМІ)
- ВР зробила перший крок до скасування недоторканності (185 публікацій у ЗМІ)
- Розенблату змінили підозру – САП (93 публікації у ЗМІ)
- Депутати провалили голосування за проекти законів про вибори (28 публікацій у ЗМІ)
МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.
В Європейському парламенті Україна представила доповідь про злочини російських приватних військових компаній (ПВК) у Донбасі і в Сирії. З доповіддю виступив заступник міністра інформаційної політики Дмитро Золотухін, повідомляє прес-центр СБУ. Доповідь підготувала Служба безпеки, міністерство інформаційної політики та міжнародне волонтерське розвідувальне співтовариство InformNapalm. Повідомляється, що в доповіді містяться дані про географію діяльності терористичних угруповань, які за вказівкою Кремля діють в Криму, в Донбасі, в Сирії, а раніше в Боснії і Герцеговині. Українська делегація передала представникам Європарламенту дані про відомих російських бойовиків, щоб разом покарати тих, хто порушує міжнародне право, зазначають в СБУ.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що закриття кордону між Росією і Донбасом призведе до різанини. Про це він розповів під час виступу на дискусійному клубі “Валдай” у Сочі, передає “РИА Новости”. За його словами, закриття кордону призведе до “трагедії” та порівняв це з подіями у Сребрениці. Тоді під час громадянської війни у 1993 році сербські війська вбили більше 7 тисяч мусульман. “Якщо дати можливість до вирішення політичних питань, до вирішення питання про надання цим територіям (ОРДЛО – ред.) особливого статусу відповідно до закону, який прийнятий Радою і зараз продовжений на рік, а то й прийняти закон про амністію, якщо не зробити всього цього, то закриття кордону між Росією і невизнаними республіками призведе до ситуації нарівні з Сребреницею”, – сказав Путін.
Схвалений палатою громад і сенатом Канади “закон про жертви корумпованих іноземних урядів” (або “закон імені Сергія Магнітського”) отримав у середу королівську санкцію і набув чинності. “Закон S226, ухвалений сенатом і палатою громад, отримав королівську санкцію”, – йдеться в повідомленні, розміщеному в “Твіттері” канадського сенату. Крім того, відповідна інформація розміщена на сайті парламенту Канади. Раніше “закон імені Сергія Магнітського” був ухвалений нижньою і верхньою палатами парламенту Канади.
ЗАКОН ПРО ОСВІТУ.
Міністр людських ресурсів Угорщини Золтан Балог заявляє, що в його країні повністю розуміють позицію влади України щодо необхідності володіння державною українською мовою на високому рівні всіма громадянами, проте очікують, що рівень навчання угорською мовою в українських школах не знижуватиметься. “Ми очікуємо того, щоб не зменшувався рівень навчання рідною мовою і в майбутньому. Абсолютно розуміємо позицію Української держави стосовно того, що в цій державі всі мають добре розмовляти, розуміти українську державну мову”, – сказав він під час спільного брифінгу з міністром освіти і науки України Лілією Гриневич та міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним у Києві в четвер.
МЗС Польщі відмовив угорській стороні у написанні спільного листа Києву щодо закону про освіту, повідомив міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський в інтерв’ю угорському виданню Heti Valasz, передає Rzeczpospolita. “Я не буду засуджувати цей закон, оскільки це двостороння справа між Угорщиною та Україною. Однак, я б не політизував проблему, враховуючи складності України через російську агресію”, – сказав Ващиковський. Він також висловив переконання в тому, що ситуацію можна вирішити менш емоційним способом.
Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич заявляє, що Україна не змінюватиме моделі навчання в школах з угорською мовою навчання до отримання висновків Венеціанської комісії щодо статті про мову навчання в законі “Про освіту”. “При цьому ми беремо зобов’язання до погодження цієї моделі, а також до отримання висновків Венеціанської комісії не робити ніяких кроків щодо зміни моделі навчання, яка існує в угорських школах”, – сказала Л.Гриневич під час спільного брифінгу з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним та міністром людських ресурсів Угорщини Золтаном Балогом у Києві в четвер.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявляє, що Україна та Угорщина мають намір спільно працювати над механізмом імплементації закону “Про освіту”. “Головна ідея в тому, що ми разом працюватимемо, спільно, на підставі нашої домовленості, працюватимемо над механізмом імплементації цього закону, і ми, звісно, до кінця перехідного періоду маємо досягти спільної домовленості”, – сказав він під час спільного брифінгу з міністром освіти і науки України Лілією Гриневич і міністром людських ресурсів Угорщини Золтаном Балогом у четвер у Києві.
МЕДРЕФОРМА.
Верховна Рада підтримала в другому читанні і в цілому законопроект про державні фінансові гарантії надання медичних послуг і лікарських засобів (№6327). Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, таке рішення підтримали 240 народних депутатів на пленарному засіданні в четвер. Програма державних гарантій, передбачена законопроектом, визначатиме перелік і обсяг медичних послуг і лікарських засобів, оплату яких буде гарантувати держава за рахунок коштів Державного бюджету.
Верховна Рада України прийняла в першому читанні внесений президентом України законопроект про підвищення доступності та якості медичного обслуговування в сільській місцевості. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, за відповідний проект закону (№7117) проголосували 258 народних депутатів на пленарному засіданні в четвер. Згідно з документом, залучення кваліфікованого медичного персоналу як пріоритетний напрямок реформування системи охорони здоров’я передбачає забезпечення медиків службовим житлом і транспортом, а також створення можливостей для отримання освіти та підвищення кваліфікації.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє про намір створити групу з реалізації медичної реформи. “Зараз ми створимо групу впровадження проекту, де об’єднаємо всіх: і депутатів, і лікарів для того, щоб дуже швидко та якісно розпочати ці зміни”, – сказав він у своєму відеозверненні. Прем’єр зазначив, що розуміє складність реалізації цієї реформи, проте “готовий узяти відповідальність”.
Екстрена медична допомога і термінова хірургія залишаться для українців безкоштовними, а формула розрахунку майбутніх тарифів для лікарів буде оприлюднена до кінця місяця, запевняє в.о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун. “Вся екстрена медична допомога і хірургія або лікування після екстреної допомоги будуть оплачуватися державою… Будуть безкоштовними і після 2020 року для пацієнта такі види медичної допомоги: екстрена медична допомога, паліативна допомога, лікування дітей до 16 років, пологи і медреабілітація”, – сказала вона журналістам в кулуарах парламенту в четвер.
Міністерство охорони здоров’я України формуватиме державну політику у сфері охорони здоров’я, не здійснюватиме лобіювання фармацевтичних виробників, заявив заступник міністра охорони здоров’я Роман Ілик. “Важливо, щоб МОЗ займалося тим, що формує державну політику. Воно позбувається практики закупівель, розподілу фінансових потоків, які йшли через нього. Це невластиві Міністерству охорони здоров’я функції. Міністерство охорони здоров’я має формувати правила, за якими працює державна політика”, – сказав він на брифінгу в Києві в четвер.
Верховна Рада проголосувала медичну реформу – законопроект №6327 – у редакції, підготовленій до другого читання, під час голосування поправок законопроект не було розбалансовано і спотворено, повідомив заступник керівника фракції “БПП” Сергій Березенко. “Прийнято редакцію, яка була затверджена комітетом з охорони здоров’я ще влітку 2017 року. Під час голосування щодо поправок опоненти реформи намагалися всіляко спотворити закон і розбалансувати його. Але нам вдалося повернути всі ті правки, за які голосував комітет, і проголосувати законопроект у тому вигляді, який був переданий до другого читання. Його не спотворили в процесі розгляду поправок”, – сказав він агентству “Інтерфакс-Україна”.
Верховна Рада, прийнявши медреформу від МОЗ, узаконила і дала старт для фізичного знищення мільйонів соціально незахищених людей, оскільки велика частина українців буде позбавлена доступу до високоспеціалізованої повноцінної медичної допомоги одразу після того, як почне діяти цей закон, вважає глава парламентського комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець (фракція “Блок Петра Порошенка”). “Геноцид почався: українців знищать за законом… Після тривалої кампанії, яка містила чорний піар, залякування, підкилимні домовленості й відверту брехню – лобістам все ж вдалося проштовхнути ганебний закон, який позбавляє мільйони соціально незахищених людей можливості лікуватися, можливості вижити”, – написала О.Богомолець на своїй сторінці в Фейсбук після прийняття у другому читанні і в цілому законопроекту про державні фінгарантії надання медпослуг і лікзасобів (№6327).
ВЕЛИКА ПОЛІТИЧНА РЕФОРМА.
Верховна Рада проголосувала за направлення до Конституційного суду обох законопроектів про внесення змін до Конституції у частині щодо скасування депутатської недоторканності. За направлення президентського законопроекту №7203 проголосували 336 депутатів, депутатського № 6773 – 328 обранців. Цим голосуванням народні депутати включили відповідні проекти законів до порядку денного 7 сесії Верховної Ради 8 скликання та направили до Конституційного суду для надання висновків щодо відповідності цих законопроектів законам України. Спікер Верховної Ради Андрій Парубій привітав депутатів і людей, що мітингують під парламентом, з цим рішенням.
Президент України Петро Порошенко розраховує, що Верховна Рада зможе остаточно скасувати депутатську недоторканність під час наступної сесії (у 2018 році). “Як і обіцяли, недоторканність в Україні буде ліквідована. (…) Слід віддати належне депутатам – сьогодні вони зробили відповідальний політичний крок до скасування власного привілею. Вважаю, що вже на наступній сесії Верховна Рада не розгубить сміливості і дасть 300 голосів за остаточне й безповоротне рішення цієї проблеми”, – написав глава держави на сторінці у Facebook у четвер.
Народні депутати не підтримали жодного з трьох законопроектів про вибори народних депутатів, які передбачали зміну системи виборів. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, відповідні законопроекти №№1068 та 1068-1 зібрали менше ніж 100 голосів народних депутатів кожен за 226 мінімально необхідних. Законопроект №1068-2 набрав 169 голосів; парламентарі також не підтримали пропозицію спікера направити його на доопрацювання в профільний комітет або автору законодавчої ініціативи. Таким чином, парламент відхилив усі три ініціативи, не прийнявши жодної з них за основу. “Ми пройшли перший етап реформи виборів”, – зіронізував голова Верховної Ради України Андрій Парубій після голосування.
Народні депутати мають самі визначитися, за якою виборчою системою йти на вибори, а президент України Петро Порошенко підтримає відповідний законопроект, заявила представник президента в парламенті, депутат із фракції “Блок Петра Порошенка” Ірина Луценко. “Ми налаштовані на прийняття президентського законопроекту про зняття недоторканності народних депутатів. Ми вважаємо, що питання давно назріло, це було частиною президентської програми. Питання антикорупційного суду також розглядатиметься. Питання визначення, за якою виборчою системою йти на вибори, це – прерогатива Верховної Ради. Самі депутати мають визначитися із законом, а президент підтримає”, – сказала І. Луценко в кулуарах парламенту, повідомляє в четвер прес-служба “БПП”.
Президент України Петро Порошенко налаштований на те, що закон про Антикорупційний суд буде ухвалений до кінця поточного року, заявляє представник президента в парламенті Ірина Луценко. “Президент налаштований на ухвалення закону про Антикорупційний суд до кінця 2017 року, але підкреслюємо, що обов’язково всі законопроекти, які вносилися президентом України, проходять узгодження у Венеціанській комісії”, – сказала І. Луценко журналістам у четвер в кулуарах парламенту. За її словами, народні депутати з фракції “Блок Петра Порошенка” налаштовані на швидке ухвалення цього законопроекту, проте це відбудеться тільки після того, як свої висновки дасть Венеціанська комісія.
Народні депутати Єгор Соболєв (фракція “Самопоміч” та Юрій Левченко (позафракційний) заявили, що передали законопроект про антикорупційні суди президенту України Петру Порошенко. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, народні депутати після відвідування адміністрації президента в четвер увечері вийшли до протестуючих і розповіли, що комендант адміністрації поінформував їх, що президент перебуває на робочому місці. “Ми передали президенту законопроект про антикорупційні суди”, – сказав Ю. Левченко групі мітингувальників, які очікували їх на перетині вулиць Інститутської та Банкової.
“Рух нових сил” Міхеіла Саакашвілі ухвалив рішення продовжувати акцію біля Верховної Ради, решта учасників продовжуватиме боротьбу іншими методами, зачитав заяву активіст Олександр Леменов. “Нам треба продовжувати боротися за наші вимоги. “Рух нових сил” Міхеіла Саакашвілі ухвалив рішення залишатися з людьми в наметовому містечку для продовження мирної акції протесту. Усі інші учасники акції продовжують домагатися виконання наших спільних вимог своїми методами”, – озвучив рішення О. Леменов зі сцени біля будівлі парламенту.
ЕКОНОМІКА.
Бюджетний комітет Верховної Ради пропонує прийняти за основу проект бюджету на 2018 рік з умовою його збільшення більш ніж на 2 млрд грн. Проект відповідної постанови оприлюднено на парламентському сайті. Згідно з текстом документа, Кабінету Міністрів України пропонується при підготовці законопроекту про державний бюджет до другого читання (№ 7000) збільшити витрати за цілою низкою бюджетних програм. Парламент має намір додатково виділити 340 млн грн на бюджетну програму з фінансування вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації, 162,655 млн грн на програму створення національних фільмів та підтримку Національного центру Олександра Довженка, 80 млн грн на фінансування медзакладів. Також пропонується передбачити додатково 59,99 млн грн на обслуговування і забезпечення діяльності Верховної Ради. Згідно з текстом документа, депутати пропонують уряду підвищити прожитковий мінімум і мінімальну зарплату з урахуванням можливостей і прогнозованого економічного зростання.
Державна регуляторна служба України узгодила проект наказу Мінінфраструктури про підвищення вантажних залізничних тарифів на 15%, повідомив в. о. голови правління “Укрзалізниці” Євген Кравцов. “Є узгодження Державної регуляторної служби! 15% індексації вантажних тарифів – результат компромісу та відкритого діалогу з бізнесом”, – написав він у своєму Twitter.
Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) випустив єврооблігації із прив’язкою до гривневих активів, повідомляє Finclub. Випуск у Великій Британії річних єврооблігацій на $ 10 млн відбувся ще влітку, 2 серпня, повідомляється у матеріалах агентства Cbonds. Однак відомо про нього стало лише зараз. Єврооблігації номіналом по $ 500 тисяч розміщувалися публічно по відкритій підписці на Лондонській фондовій біржі. При цьому їхня прибутковість склала 9,5% річних. Термін погашення – 2 серпня наступного року. Організатором розміщення єврооблігацій виступив ING Wholesale Banking (Лондон), депозитарії – Euroclear Bank, Clearstream Banking S. A.
Національна поліція провела понад 30 обшуків у справі навколо махінацій із “сміттєвими паперами” та арештувала документацію майже на 40 млрд гривень, а також 51 печатку у цій справі. Правоохоронці встановили групу осіб, яка проводила незаконні фінансові оборудки на фондовому ринку, та арештували цінні папери підконтрольних зловмисникам підприємств. Минулого тижня оперативники Департаменту захисту економіки Нацполіції спільно з слідчими Генеральної прокуратури України викрили злочинну схему випуску на ринок “сміттєвих” цінних паперів.
Комітет Верховної Ради з питань бюджету врахував в проекті бюджету на 2018 рік поправку, яка дозволяє великим агрохолдингам отримувати мільярдні дотації з державної казни. Таку поправку комітет врахував 19 жовтня на ранковому засіданні. Зокрема, бюджетний комітет підтримав поправку №231, на якій наполягала група депутатів з фракцій “БПП” та “Самопоміч”. Так, відповідно до діючих норм Закону “Про державну підтримку сільського господарства”, з 1 січня 2018 року повинно було вступити в силу обмеження, яке не дає можливості аграрним групам пов’язаних компаній отримувати більше ніж 150 млн грн дотацій на рік.
Майже дві третини експортних операцій в Україні проходять за непрямими контрактами, через офшори. Про це в ході прес-конференції повідомив голова Офісу великих платників Державної фіскальної служби Євген Бамбізов, передає УНІАН. За його словами, 60% експортних операцій великих платників, податки яких адмініструються в Офісі, проходять по непрямим контрактам. “Для чого це робиться? Все розуміємо. Є посередник, який зареєстрований в юрисдикції, яка має пільговий режим оподаткування, і через цього посередника здійснюється придбання або реалізація того чи іншого виду продукції”, – сказав він. За словами Бамбізова, якби Україна приєдналася до плану BEPS, проблему можна було б вирішити набагато простіше.
РЕФОРМИ.
Конкурсна комісія затвердила Умови конкурсу на вакантні посади суддів Конституційного Суду, конкурс стартує 19 жовтня, повідомили в прес-службі президента України. “18 жовтня 2017 відбулося засідання конкурсної комісії, яка відповідає за відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України, стосовно осіб, яких призначає президент України… Комісія затвердила Умови проведення конкурсу та оголосила дату його початку – 19 жовтня 2017”, – йдеться в оприлюдненому в середу ввечері прес-службою лідера України повідомленні.
АНТИКОРУПЦІЯ.
Співробітники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) не допустили вильоту позафракційного народного депутата України Борислава Розенблата до Німеччини на лікування; в четвер, як очікується, суд має розглянути питання про застосування до нього запобіжного заходу. “Розенблат повідомив НАБУ про те, що він має намір виїхати (за межі України – ІФ) і повернутися в неділю. Він не мав засобів контролю, йому повернули паспорти, а в “Жулянах” (аеропорту – ІФ), коли він уже був у літаку, детективи НАБУ зупинили літак і відібрали у нього документи, особисті речі та мобільний телефон”, – сказав агентству “Інтерфакс-Україна” адвокат нардепа Олексій Шевчук.
