За індикатором отримання дозволу на будівництво Україна піднялася на 105 позицій у рейтингу Doing Business 2018

WATCH IN ENGLISH

У рейтингу Світового банку Doing Business 2018 Україна зайняла 76 позицію зі 190 можливих. Це на 4 сходинки краще, ніж минулого року. За індикатором отримання дозволу на будівництво Україна підійнялася на 105 позицій – з 140 місця на 35. «У самому звіті Doing Business написано, що цим 105 позиціям завдячують, зокрема, прийнятому Київською міською радою новому порядку пайової участі. Саме завдяки змінам позицій Київської міської ради щодо обрахування та сплати пайової участі ми витягли країну на новий рівень у цьому рейтингу», – зазначила депутат Київської міської ради Ольга Балицька під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

За словами першого заступника голови КМДА Геннадія Пліса, Київська міська рада зменшила з 10% до 2% розмір пайової участі у розвитку інфраструктури для нежитлових будівель. Це і вплинуло на  підйом України в загальносвітовому рейтингу. «Мені приємно констатувати факт, що таким чином ми трохи допомогли державі і сподіваємося, що це якось нам зарахується, – зазначив Геннадій Пліс. – Зменшивши у 5 разів ставку, ми фактично нічого не втратили від надходжень. Враховуючи, що у нас на сьогодні вже за 10 місяців 410 мільйонів надходжень – я впевнений, що за два місяці ще 120-130 мільйонів буде, і ми вийдемо на рівень попереднього року. Мені здається, що зроблено все для того, щоб привабити інвесторів та покращити наші рейтинги, зробивши це без будь-яких втрат».

У свою чергу депутат Київської міської ради Сергій Гусовський розповів, як працювала система з пайовим внеском до цього: забудовнику нараховувався максимальний відсоток, після чого забудовник починав ходити до різних департаментах КМДА та комісій Київської міської ради. «Забудовник отримував знижки, різноманітні відтермінування, зарахування попередніх внесків. Звісно, він за це платив. Тобто, це була тотальна корупційна схема: в результаті місто не отримувало коштів, а це за собою тягнуло дисбаланс у забудові. Будувалися житлові та нежитлові приміщення, а коштів для побудови інфраструктури було недостатньо», – зауважив Сергій Гусовський.

Антикорупційна рада при Київському міському голові, до якої входили члени Реанімаційного пакету реформ, допомагала, щоб відповідний законопроект був затверджений. На жаль, не вдалося досягти всіх очікувань. Кількість годин прийому у КМДА для забудовників, які хочуть укласти договір пайової участі, не збільшилися та залишилися на позначці 16,5 годин на тиждень. Віталій Гриб, експерт РПР, наголосив, що дана ситуація ускладнює та затягує процес укладання договору.

Нагадаємо, що рішення про новий порядок пайової участі дійсне лише рік. Воно є тимчасовим та потребує подальшого обговорення з урахуванням інтересів усіх сторін, зазначила Ольга Балицька.