Зміни до законодавства загрожують розслідуванню справ по Майдану – правозахисники

WATCH IN ENGLISH

Розслідування усіх справ по Майдану, які знаходилися в Генеральній прокуратурі, фактично призупинили. «Сьогодні Президент має підписати зміни до КПК (Кримінального процесуального кодексу України – прим. УКМЦ) – поправку Лозового, за якою справи, по яких досудове розслідування триває більше одного року, мають бути закриті. Крім того, за законом, який вступив у дію вчора, прокуратура може продовжувати розслідування лише тих епізодів, які були відкриті прокуратурою. Велике провадження 228, яке об’єднує всі злочини, які відбувались під час Революції Гідності, було відкрито МВС. Це величезна загроза для подальшого розслідування і фактично його зупинки», – пояснив Володимир Бондарчук, Голова ГО «Родина героїв Небесної Сотні», під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Відповідно до закону, який набрав чинності 20 листопада, справи Майдану мають бути передані до розгляду відповідними службами. «На даний момент НАБУ перенавантажене справами і не зможе займатись розслідуваннями, які будуть передані. ДБР (Державне бюро розслідувань) фактично ще не створене, тільки призначений керівник і фактично немає кому цим займатись. Зрозуміло, що МВС і СБУ не будуть займатися цими справами», – підкреслив Володимир Бондарчук.

Додаткові проблеми для розслідування створює також постанова 219: вона не дозволяє продовжувати запобіжні заходи на момент ознайомлення підозрюваних з матеріалами справи. «Ми бачимо, до чого це приводило в минулому. Як тільки підозрювані у справах Майдану беркутівці виходять під домашній арешт, вони одразу опиняються в Російській Федерації, отримують там громадянство і на цьому можна ставити хрест на цих епізодах», – зазначив Володимир Бондарчук.

Роман Маселко, адвокат родин Небесної Сотні, зазначив, що проблеми також є на стадії розгляду справ у судах: звільнили всього 10% суддів, які приймали неправомірні рішення щодо учасників Майдану у 2014 році, а самі судові процеси затягують. «Процеси в основному відбуваються у Києві. У Києві немає жодного суду, де би не було суддів, які в часи Майдану робили те ж саме, що «Беркут»: забороняли мирні зібрання, дозволяли «беркутам» розганяти учасників Майдану. Судді були цим ключовим механізмом, який дозволяв цю систему безкарності запустити», – підкреслив Роман Маселко.

«На четвертий рік після цих подій вже час називати речі своїми іменами, а не просто перераховувати проблеми, які є. Ці проблеми з законодавством – це не випадковість. Це, на мою суб’єктивну думку, продумана стратегія щодо розвалення розслідування», – наголосив Віталій Титич, адвокат родин Небесної Сотні.

Володимир Голоднюк, заступник голови ГО «Родина героїв Небесної Сотні», закликав громадськість активно стежити за розслідуваннями і всіма дотичними процесами, тому що це – запорука будь-яких зрушень. «Вчора ініціативна група поранених на Майдані мала  зустріч з прем’єр міністром та іншими міністрами і на цій зустрічі було оголошено про  виплату компенсацій за поранення, про прирівняння їх статусу до статусу учасників бойових дій з усіма пільгами. Але це – результат роботи самої ініціативної групи. Вони самі наполягли на тому, щоб ці зміни відбулись – на 4-й рік. Якщо ми не будемо наполягати, зміни не відбудуться. Потрібно ставити владі незручні запитання. […] Я певен, що у владних коридорах нас сьогодні почують, але якщо їм про це не нагадувати – інакше післязавтра вони забудуть, – наголосив Володимир Голоднюк.

Нагадаємо, раніше Громадський люстраційний комітет за результатами моніторингу виконання Законів України «Про очищення влади» та «Про відновлення довіри до судової влади» заявляв, що на сьогодні звільнили лише 10% суддів Майдану.