Громадськість закликає внести зміни до чинного законодавства щодо захисту громадського здоров’я від шкідливого впливу тютюнового диму. Зокрема, йдеться про регулювання діяльності кальянних, які нерідко орендують приміщення у житлових будинках. Головне прохання – надати Держпродспоживслужбі беззаперечне право здійснювати перевірки за зверненнями громадян. «Через Київську міську раду ми спільно з громадськими організаціями внесли законопроект [№4030а] щодо внесення змін до закону… де є чіткі повноваження Держпродспоживслужби. Цей законопроект на сьогодні розглядається у Верховній Раді», – зазначив Олег Рубан, начальник Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у місті Києві, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Нагадаємо, що від 16 грудня 2012 року в усіх кафе, барах та ресторанах діє заборона куріння. У 2013 році 91% закладів виконували відповідний закон, у 2015 – 84%. Незважаючи на діючу заборону, у житлових будинках з’являються кальянні. У свою чергу з 1 січня 2017 року Держпродспоживслужба не має права проводити будь-які перевірки без дозволу Міністерства економічного розвитку та торгівлі України.
Мешканка квартири над кальян-баром Зінаїда Холоднікова розповіла, що вона вже третій рік живе у родичів – через те, що у власну квартиру постійно потрапляє дим із кальянної, розташованої у будинку. Пані Холоднікова після тривалих спроб все ж отримала дозвіл на перевірку кальянної. «Прийшла Держпродспоживслужба, перевірила та знайшла усі кальяни, написала акти та виписала штраф – тисячу гривень. Наша кальянна працює вже 1075 днів – виходить, що вони заплатили 93 копійки за кожен день порушення закону», – пояснила вона.
Тетяна Андреєва, кандидат медичних наук, експерт з охорони громадського здоров’я, розповіла, що лише 50% українців знають про шкідливість кальяну. «У розвинутому світі існує положення health in all policies. Це означає, що під час ухвалення будь-яких законів здоров’я людей має бути на першому місці. Чудово, коли захищають інтереси бізнесу, про вони мають бути на другому місці після піклування за здоров’ям людей. Це положення присутнє в Угоді України про Асоціацію з ЄС. У даному випадку воно порушується. Давайте нагадаємо владі про необхідність дотримання цих вимог», – наголосила пані Андрєєва.
«Якщо відсутні санкції за порушення будь-якої норми, тоді це надихає суб’єктів порушувати цю норму. Це ми бачимо на прикладі антитютюнового законодавства. Відсутність контролю з боку держави відображається на його виконанні», – підсумував Віктор Артеменко, менеджер з адвокації Реанімаційного пакету реформ.
