Зараз Естонія головує в Європейському Союзі. Політика Східного партнерства – один з найбільш важливих пріоритетів зовнішньої політики Естонії поруч з електронним урядуванням, наголосив директор Естонського центру східного партнерства Яан Рейнхольд під час дискусії з регіональними та грузинськими журналістами в Українському кризовому медіа-центрі. Так, Естонія щорічно виділяє 2,5 мільйонів євро для допомоги Україні, 1 мільйон євро – для Грузії. «Для нас Східне партнерство – не тільки політика. Це – практичні кроки, які ми робимо на користь для вас, і чого ми, звісно, очікуємо від вас», – підкреслив пан Рейнхольд.
Одне з найбільших досягнень України та Грузії на шляху європейської інтеграції – безвізовий режим з країнами-членами Європейського Союзу. Це важливо та зручно не тільки для пересічних громадян, але і для бізнесу, наголосив директор європейських програм «Інтерньюз-Україна» Володимир Єрмоленко. «Безвіз може мати через декілька років дуже цікавий результат – наші бізнесмени почнуть їздити на європейські виставки. Бізнесмен, який поважає себе, який шукає партнерів за кордоном, повинен їздити на виставки щомісяця. Раніше йому потрібно було робити візу, а зараз він може просто купити квиток на літак і полетіти, наприклад, у Таллінн та знайти партнера, або просто походити тиждень по місту та знайти когось, з ким він зможе домовитися. Те ж саме можна казати про вчених, митців та студентів», – зазначив Володимир Єрмоленко.
Андрій Климчук, координатор з роботи з національними медіа Офісу віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, застеріг від сприйняття ЄС або як суворого інспектора або як донора. «Я хотів би, щоб дискурс точився в іншому напрямку. Європейський союз – це передовсім певні правила і процедури, дотримуючись яких, ти стаєш ефективним і відповідно від цього багатієш та розвиваєшся. У нас є угода про асоціацію, яка розписана на 10 років. За 10 років ми мусимо настільки підтягнути усі сфери нашого життя до рівня ЄС, щоб бути вже спроможними вступити в нього. Ідеться про те, що ми підіймаємо свої правила, процедури на той рівень, коли ми зможемо бути ефективними і заробляти», – наголосив Андрій Климчук.
«Членство або партнерство з Європейським Союзом не має бути окремою метою. Головною метою має бути нормальний розвиток економіки та держави, від чого виграють прості люди. Тоді це допоможе вам наблизитися до Європейського Союзу»,- додав радник з питань стратегічних комунікацій міністра закордонних справ Естонії Ханнес Рум.
Яан Рейнхольд зауважив, що розуміння стратегічних комунікацій у рамках Східного партнерства не можна звужувати до протидії загрозам російської пропаганди. «Стратегічна комунікація – це не про те, що російська пропаганда іде і ми маємо протидіяти цьому. Стратегічна комунікація має піднімати питання про те, чи досягли ми чогось завдяки Східному партнерству, яку користь принесе вашим простим людям Східне партнерство, що вони від цього отримають. Частина щоденної роботи медіа дуже важлива у цій справі», – пояснив він.
Він додав, що країни, які колись були за «залізною завісою», добре розуміють виклики, які постали перед Україною на шляху до змін, але це розуміння не завжди у партнерів України, які не мали радянського минулого. «Ми даємо більше тим країнам, які більше роблять – more for more. Але ці країни необхідно переконати, що ви працюєте, і що це двосторонній зв’язок», – зазначив він.
