Останніми днями відновилися спроби силою виселити родини переселенців із гуртожитку Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України, що розташований у Києві на вул. Кустанайській,6, без відповідного рішення суду. Виселення ініціює адміністрація гуртожитку. «Сім’ї виселяють неправовими методами – відключають електроенергію, зламують двері, вриваються в кімнати, застосовують фізичне насильство, виносять речі і після не дають зайти, укладають договори на кімнати, в яких вже проживають люди і потім з власниками цих договорів […] вриваються у кімнати та силоміць виштовхують з кімнат», – розповів Роман Омельченко, заступник голови будинкового комітету, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. При цьому, до виселення долучали молодих людей спортивної зовнішності. За словами постраждалих переселенців, поліція, яка прибула на місце, майже не втручалася.
Родини переселенців, які проживають у гуртожитку, заселилися туди за направленням Міністерства соціальної політики ще у 2014 році і прописані у ньому. За їхніми словами, конфлікт почав назрівати тоді, коли стало очевидно, що війна закінчиться не скоро. Перші спроби виселення були ще у 2015 році. Інститут права причиною виселення називає заборгованість за сплату комунальних послуг. За словами самих переселенців, вони вчасно сплачують за послуги і не мають заборгованості, насправді мова про те, що для них розраховують вартість послуг за загальним тарифом.
Сім’ї вимушених переселенців неодноразово звертались до органів державної влади з проханням надати відповідну допомогу. «Міністерство соціальної політики відреагували досить швидко – вони написали листа на ім’я Міністерства юстиції, в якому виклали суть ст 9.1 Закону України про захист прав вимушених переселенців, в якому написано, що саме директор Інституту повинен зробити: поставити лічильники на світло, на воду і заключити договори по тим тарифам, які вказані в Законі про захист прав переселенців», – зазначив Сергій Стулов, голова будинкового комітету.
Роман Омельченко зазначив, що сім’ї ВПО неодноразово звертались до керівництва гуртожитку з проханням укласти з ними договір про сплату за житлово-комунальні послуги згідно закону України про захист прав переселенців, але у відповідь вони отримували відмову. Зараз адміністрація пропонує підписати договори з терміном дії до кінця грудня цього року, з можливістю перегляду тарифів в односторонньому порядку. На думку Романа Омельченка, це уможливлює подальший тиск на них шляхом підвищення тарифів одразу після підписання договору і може стати підставою для виселення.
Справи щодо виселення сімей вимушених переселенців зараз знаходяться у судах. У березні 2017 року Апеляційний суд Києва прийняв пілотне рішення щодо справи однієї з таких сімей ВПО, у якому суд повністю відмовив Інституту права у його позовних вимогах щодо виселення родини та оплати боргів. «Інституту права відмовили у його вимозі щодо сплати боргів з тих причин, що розрахунок тарифів не відповідає вимогам законодавства – при розрахуванні тарифу Мінюст мав керуватись законодавством, що застосовується до ВПО», – зазначила вимушена переселенка Аіна Палаш, мати двох малолітніх дітей.
«Наразі в Голосіївському суді дійсно є провадження щодо виселення з приміщення гуртожитку ВПО. Служба в справах дітей, залучена в якості третьої особи, підготувала висновки-заперечення до цих позовів. Наразі законного рішення в справі цих позовів немає», – зазначив Євгеній Охотник, представник служби у справах дітей Голосіївської районної державної адміністрації.
Наталя Целовальніченко підкреслила, що держава має розробити механізм захисту прав переселенців у місцях їх компактного проживання. Найбільша проблема у цій ситуації – недостатня, а подекуди відсутня реакція уповноважених державних органів, наголосила вона. Для вирішення проблеми необхідно відновити робочу групу при Мінсоцполітики, яка діяла раніше. «Саме Міністерство з питань тимчасово окупованих територій, Міністерство юстиції, Мінсоцполітики спільно з КМДА і Інститутом права мають спільно розробити шлях, як це вирішити, – наголосила Наталя Целовальніченко. «Ми також вимагаємо, щоб тарифи, які виставляє Інститут права, були приведені у відповідність до законодавства про забезпечення прав ВПО. Переселенці не мають сплачувати туристичний збір, прибутки і сплачувати за послуги, яких вони взагалі не отримували, та заборгованість, яка виникла ще до початку їхнього проживання», – додала вона.
«Питання, яке ми піднімаємо, насправді набагато ширше ніж силове виселення кількох десятків сімей внутрішньо переміщених осіб з гуртожитку. Питання – чи є взагалі закон в Україні, чи його немає, чи мають місце пріоритет Конституція та міжнародні акти, щодо внутрішньо переміщених осіб та закони про захист їх прав, чи пріоритетом є рішення посадової особи, яке перекреслює всі ці закони», – підкреслив Роман Омельченко.