Активісти-переселенці закликають вирішити у правовому полі ситуацію із силовим виселенням родин ВПО із державного гуртожитку

Останніми днями відновилися спроби силою виселити родини переселенців із гуртожитку Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України, що розташований у Києві на вул. Кустанайській,6,  без відповідного рішення суду. Виселення ініціює адміністрація гуртожитку. «Сім’ї виселяють неправовими методами – відключають електроенергію, зламують двері, вриваються в кімнати, застосовують фізичне насильство, виносять речі і після не дають зайти, укладають договори на кімнати, в яких вже проживають люди і потім з власниками цих договорів […] вриваються у кімнати та силоміць виштовхують з кімнат», – розповів Роман Омельченко, заступник голови будинкового комітету, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. При цьому, до виселення долучали молодих людей спортивної зовнішності. За словами постраждалих переселенців, поліція, яка прибула на місце, майже не втручалася.

Родини переселенців, які проживають у гуртожитку, заселилися туди за направленням Міністерства соціальної політики ще у 2014 році і прописані у ньому. За їхніми словами, конфлікт почав назрівати тоді, коли стало очевидно, що війна закінчиться не скоро. Перші спроби виселення були ще у 2015 році. Інститут права причиною виселення називає заборгованість за сплату комунальних послуг. За словами самих переселенців, вони вчасно сплачують за послуги і не мають заборгованості, насправді мова про те, що для них розраховують вартість послуг за загальним тарифом.

Сімї вимушених переселенців неодноразово звертались до органів державної влади з проханням надати відповідну допомогу. «Міністерство соціальної політики відреагували досить швидко – вони написали листа на ім’я Міністерства юстиції, в якому виклали суть ст 9.1 Закону України про захист прав вимушених переселенців, в якому написано, що саме директор Інституту повинен зробити: поставити лічильники на світло, на воду і заключити договори по тим тарифам, які вказані в Законі про захист прав переселенців», – зазначив  Сергій Стулов, голова будинкового комітету.

Роман Омельченко зазначив, що сім’ї ВПО неодноразово звертались до керівництва гуртожитку з проханням укласти з ними договір про сплату за житлово-комунальні послуги згідно закону України про захист прав переселенців, але у відповідь вони отримували відмову. Зараз адміністрація пропонує підписати договори з терміном дії до кінця грудня цього року, з можливістю перегляду тарифів в односторонньому порядку. На думку Романа Омельченка, це уможливлює подальший тиск на них шляхом підвищення тарифів одразу після підписання договору і може стати підставою для виселення.

Справи щодо виселення сімей вимушених переселенців зараз знаходяться у судах. У березні 2017 року Апеляційний суд Києва прийняв пілотне рішення щодо справи однієї з таких сімей ВПО, у якому суд повністю відмовив Інституту права у його позовних вимогах щодо виселення родини та оплати боргів. «Інституту права відмовили у його вимозі щодо сплати боргів з тих причин, що розрахунок тарифів не відповідає вимогам законодавства – при розрахуванні тарифу Мінюст мав керуватись законодавством, що застосовується до ВПО», – зазначила вимушена переселенка Аіна Палаш, мати двох малолітніх дітей.

«Наразі в Голосіївському суді дійсно є провадження щодо виселення з приміщення гуртожитку ВПО. Служба в справах дітей, залучена в якості третьої особи, підготувала висновки-заперечення до цих позовів. Наразі законного рішення в справі цих позовів немає», – зазначив Євгеній Охотник, представник служби у справах дітей Голосіївської районної державної адміністрації.

Наталя Целовальніченко підкреслила, що держава має розробити механізм захисту прав переселенців у місцях їх компактного проживання. Найбільша проблема у цій ситуації – недостатня, а подекуди відсутня реакція уповноважених державних органів, наголосила вона. Для вирішення проблеми необхідно відновити робочу групу при Мінсоцполітики, яка діяла раніше. «Саме Міністерство з питань тимчасово окупованих територій, Міністерство юстиції, Мінсоцполітики спільно з КМДА і Інститутом права мають спільно розробити шлях, як це вирішити, – наголосила Наталя Целовальніченко. «Ми також вимагаємо, щоб тарифи, які виставляє Інститут права, були приведені у відповідність до законодавства про забезпечення прав ВПО. Переселенці не мають сплачувати туристичний збір, прибутки і сплачувати за послуги, яких вони взагалі не отримували, та заборгованість, яка виникла ще до початку їхнього проживання», – додала вона.

«Питання, яке ми піднімаємо, насправді набагато ширше ніж силове виселення кількох десятків сімей внутрішньо переміщених осіб з гуртожитку. Питання – чи є взагалі закон в Україні, чи його немає, чи мають місце пріоритет Конституція та міжнародні акти, щодо внутрішньо переміщених осіб та закони про захист їх прав, чи пріоритетом є рішення посадової особи, яке перекреслює всі ці закони», – підкреслив Роман Омельченко.