На сьогодні в Україні існує багато схем фальсифікації лікарняних. Основна можливість отримати підроблений лист непрацездатності – купити довідку у неіснуючого лікаря в неіснуючій лікарні. Створення електронної бази лікарняних та відхід від паперових бланків мінімізують наявність корупційних схем, проте не знищать їх повністю. Таку тезу висловила координатор проекту урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції» Оксана Величко під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.
Окрім фальсифікації листа непрацездатності, існують інші схеми отримати псевдолікарняний. Так, лікар може видати справжній лікарняний особі, яка не хворіє. Електронний реєстр не допоможе попередити такі порушення. «Після запровадження електронного реєстру, повністю зникнуть лише сфальсифіковані лікарняні, тому що тоді роботодавець зможе зайти у електронний реєстр та подивитися, чи є такий лікарняний. Це все буде інтегровано з переліком лікарень, зареєстрованих у реєстрі. Неіснуюча лікарня просто не зможе видати такий лікарняний», – пояснила Оксана Величко.
Перевага електронного реєстру лікарняних – у тому, що роботодавець зможе одразу і напряму отримати інформацію про те, що працівник – на лікарняному. «Роботодавець в режимі онлайн зможе побачити, що його працівник на лікарняному вже з першого дня», – зазначив заступник голови виконавчої дирекції Фонду соціального страхування Володимир Забеля. Станом на сьогодні, роботодавець отримує інформацію про хворобу працівника вже постфактум, після його повернення на роботу.
Електронна база даних працюватиме у рамках електронної системи e-Health. Вона об’єднає усі електронні системи, з якими має працювати лікар, створюючи єдину мережу для всіх медичних реєстрів та баз даних. «Проектний офіс намагається протягом останніх півтора року створити центральний компонент, до якого зможуть підключитися як Фонд соціального страхування, так і медичні інформаційні системи, і реєстр лікарських засобів. Або будь-який інший лікарських реєстр. Це робиться для того, щоб не люди ходили за інформацією, а інформація сама «бігала» туди, куди потрібно», – пояснила Ірина Шевченко, проектний менеджер офісу e-Health.
Найближчим часом повністю перейти на електронний реєстр лікарняних у будь-якому разі не вдасться. «Має існувати паралельно паперовий і електронний варіанти лікарняного. У нас є велика кількість лікарень, де комп’ютерів і Інтернету нема взагалі, де є багато старших лікарів, які не вміють поки цим користуватися, де велика завантаженість на кожного лікаря», – зазначила Зоряна Черненко, експертка урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції». Практикуючі лікарі, принаймні, частина професійної спільноти, вважають, що заповнення інформації про пацієнта в електронному вигляді буде більш обтяжливим. Коли лікар приймає понад 40 пацієнтів за дві години роботи – в такому випадку часу на внесення даних до бази просто немає, вважає сімейний лікар Юрій Зінчук. Він також підкреслив, що електронна база може просто зникнути, якщо до неї потрапить вірус. «Вводьте реєстри, замінюйте паперовий варіант. Але коли я працював з базою – вірус знищив усю базу. Електронний варіант не є ідеальним», – підкреслив Юрій Зінчук.
«Міністерство охорони здоров’я підтримує ідею електронних лікарняних. Проте МОЗ хотіло б дивитися на цю ситуацію ширше та зрозуміти, де роль лікаря у видачі цих листків непрацездатності. Щоб у нас лікар знову не був крайнім у взаємовідносинах роботодавця з працівником. Це предмет до дискусії. До цього питання треба залучити роботодавців, Міністерство соціальної політики, Міністерство охорони здоров’я, медиків та вийти на дорожню карту: які зміни ми хочемо робити у ширшому розумінні того слова. Можливо, будуть потрібними зміни до трудового законодавства, до підзаконних актів. Це, поза сумнівом, тема для подальшої дискусії», – підсумував радник міністра охорони здоров’я Олександр Ябчанка.
