ВИСНОВКИ
Британське МЗС офіційно поклало на російську владу відповідальність за спрямовану проти України масовану кібератаку з використанням вірусу-здирника NotPetya, що заразив у червні минулого року сотні тисяч комп’ютерів по всьому світу.
Петро Порошенко повідомив, що в телефонній розмові з президентом РФ Володимиром Путіним обговорював перспективу введення миротворчої місії ООН на Донбас, а також процес звільнення заручників. Він наголосив, що йшлося про миротворчу місію на всій окупованій території, місії, що “матиме право наводити порядок, яка може притягати до відповідальності, роззброювати незаконні збройні формування і принести мир на українську землю, створити умови для реінтеграції цих територій назад в Україну”. Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков утримався від коментарів щодо так званої доповіді Расмуссена про формат миротворчої місії ООН на Донбасі, запропонувавши дочекатися деталей цього плану.
У НАТО підтримують затвердження Кабінетом Міністрів Річної національної програми співробітництва з Альянсом на поточний рік. В Альянсі також додали, що відносини НАТО і Росії не розвиватимуться без зміни російської політики стосовно України.
Секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що учасники засідання РНБО 28 лютого 2014 року не голосували за введення воєнного стану, тому що це заблокувало б проведення виборів, які давали можливість Україні отримати легітимного президента. Він також пояснив, що говорив про готовність української армії протистояти загрозам після початку агресії Росії в Криму в лютому-березні 2014 року, щоб заспокоїти співгромадян і не викликати паніку в країні. «В України на сьогодні немає зброї, яка здатна протистояти такій ядерній державі, як Росія. І саме тому як у лютому-березні 2014 року, так нині, коли у нас є боєздатна армія, оборонно-промисловий комплекс, зброя, достатня для захисту країни, ми, на жаль, не можемо оголосити війну агресору», – додав Турчинов.
Солом’янський районний суд Києва не задовольнив клопотання антикорупційних органів про арешт мера Одеси Геннадія Труханова з альтернативою застави в 50 млн грн і відпустив його на поруки народного депутата від БПП Дмитра Голубова. Суд також відпустив заступника мера Одеси Павла Вугельмана на поруки народних депутатів Олександра Пресмана (“Відродження”) та Юрія Мірошниченка (“Опозиційний блок”). У БПП заявили, що рішення Голубова взяти на поруки Труханова було його особистою ініціативою. Сам Труханов запевняє в готовності співпрацювати зі слідством і не залишати Україну.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій під час зустрічі з експертами Міжнародного Валютного Фонду спрогнозував ухвалення закону про Антикорупційний суду до травня. За словами голови Ради, законопроект включать до порядку денного наприкінці лютого. Парубій також висловив сподівання, що усі застереження і рекомендації Венеційської комісі будуть імплементовані між першим і другим читанням.
Конституційний суд відмовив у відкриті справи за запитом 55 нардепів про скасування земельного мораторію.
Держстат повідомляє, що експорт українських товарів до ЄС у 2017 році зріс на 29,9% та склав $17,5 млрд. Це 40,5% від усього обсягу продажів українських товарів за кордон. Найбільшими темпами зросли обсяги українського експорту до Бельгії (на 81,4%), Нідерландів (на 68,5%) та Латвії (на 54,7%). Серед країн ЄС найбільший обсяг українських товарів експортується до Польщі – на суму $2,7 млрд. Разом з тим, темпи зростання експорту до Польщі нижчі за середні – лише 23,8%.
Кабінет Міністрів України зареєстрував у Верховній Раді проекти законів (№8043, 8044), які законодавчо закріплюють середньострокове бюджетне планування.
Роман Насіров просить Окружний адміністративний суд міста Києва визнати протиправним та незаконним Розпорядження Кабміну від 31 січня 2018 року “Про звільнення Насірова Р.М. з посади Голови Державної фіскальної служби України”, а також просить поновити його посаді Голови ДФС. Окрім цього, Насіров просить стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу. Екс-заступник глави ДФС Костянтин Лікарчук оскаржить в Окружному адміністративному суді Києва призначення тимчасовим виконувачем обов’язків глави ДФС Мирослава Продана.
Україна посіла 7 місце в рейтингу “нещасних країн”, який вираховується на підставі показників інфляції та безробіття. Індекс розраховується агентством Bloomberg на основі прогнозів економістів щодо інфляції та безробіття для 66 країн. Показники України в рейтингу 2018 року покращилися. Якщо в 2017 році Україна посідала 5 місце в списку найбільш нещасних країн з індексом “23,8”, то поточного року її індекс зріс до “17,8”, що дозволило посісти 7 місце.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- “Рішення виглядає дивним”: у НАБУ незадоволені м’яким запобіжним заходом Труханову (677 публікацій у ЗМІ)
- Суд щодо державної зради Януковича завершив допит Турчинова і оголосив перерву до 21 лютого (267 публікацій у ЗМІ)
- До поліції Києва доставили 36 активних учасників сутички поблизу суду, де обирали запобіжний захід Труханову (117 публікацій у ЗМІ)
- Президент Польщі опротестував фразу «українські націоналісти» у законі про Інститут нацпам’яті (31 публікація у ЗМІ)
- МВФ поки не може назвати дату перегляду програми співпраці з Україною (22 публікації у ЗМІ)
МІНСЬКИЙ ПРОЦЕС.
Президент України Петро Порошенко в телефонній розмові з президентом РФ Володимиром Путіним обговорював перспективу введення миротворчої місії ООН на Донбас, а також процес звільнення заручників. “Було оприлюднено це в нашому прес-релізі, мета (розмови – ІФ) складалася в основному з двох частин. Частина перша – те, що було висловлено рівно три роки тому – на початку 2015 року – під час складання “Мінська-2″. Нам як повітря потрібні миротворці. Якщо тоді мою пропозиція не сприйнято було ніким, то сьогодні, за три роки копіткої роботи, абсолютна більшість країн Ради безпеки Організації Об’єднаних Націй, плюс ті, хто підтримує Україну, твердо наполягають на абсолютній необхідності миротворчої місії ООН”, – заявив П. Порошенко журналістам у четвер у Києві.
Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков утримався від коментарів щодо так званої доповіді Расмуссена про формат миротворчої місії ООН на Донбасі, запропонувавши дочекатися деталей цього плану. У відповідь на прохання викласти позицію Кремля щодо “плану Расмуссена” Д.Пєсков сказав: “Зачекайте, потрібно спочатку отримати якісь деталі цього плану”.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив про готовність меморандуму, який Україна подасть у понеділок, 19 лютого, в рамках позову до Міжнародного трибуналу ООН з морського права про порушення Росією Конвенції ООН з морського права. “Перший меморандум пішов, точніше, піде в понеділок. Тримаю в руках наш меморандум у рамках Конвенції з морського права про порушення РФ наших прав у Чорному й Азовському морях і в Керченській протоці”, – написав глава МЗС у Twitter у четвер. П. Клімкін подякував своїй команді за “класну роботу”.
ЄВРОАТЛАНТИЧНА ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ.
Відносини НАТО і Росії не розвиватимуться без зміни російської політики стосовно України, наголошують в альянсі. “Без зміни ставлення Росії до України в нас (НАТО і Росії – ІФ) не буде хорошого розвитку відносин”, – сказала представник НАТО на брифінгу в четвер у Брюсселі. Вона наголосила, що незаконну анексію Криму визнають проблемою не лише в НАТО. “Судан, Північна Корея і ще кілька країн визнали Крим частиною Росії, але була ціла низка резолюцій про те, що це спільна проблема, а не лише проблема для НАТО. Альянс і країни-члени ніколи не визнають Крим частиною Росії, ця проблема залишатиметься в наших відносинах. Була ціла низка санкцій, застосованих деякими інститутами, ЄС, сімома країнами. Це не обмежується Кримом, ситуація дестабілізується і на Донбасі”, – зазначила вона.
У НАТО підтримують затвердження Кабінетом Міністрів України Річної національної програми співробітництва з Альянсом на поточний рік. “Я це вітаю, це хороші новини. Нам потрібен час, щоб вивчити цей документ”, – сказала представник НАТО на брифінгу в четвер у Брюсселі. Як повідомлялося, 14 лютого уряд затвердив Річну національну програму співробітництва з НАТО, в якій, серед іншого, врахували рекомендації Венеціанської комісії щодо закону про освіту.
СВІДЧЕННЯ ТУРЧИНОВА.
Секретар Ради національної безпеки та оборони України, в. о. президента України з 23 лютого по 7 червня 2014 року Олександр Турчинов вважає, що учасники засідання РНБО 28 лютого 2014 року не голосували за введення воєнного стану, тому що це заблокувало б проведення виборів, які давали можливість Україні отримати легітимного президента. На засіданні Оболонського суду у справі про держзраду В. Януковича він повідомив, що ввечері 27 лютого 2014 року дав наказ керівнику юридичного управління Адміністрації президента підготувати указ про введення воєнного стану.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України, в. о. президента України з 23 лютого по 7 червня 2014 року Олександр Турчинов пояснив, що говорив про готовність української армії протистояти загрозам після початку агресії Росії в Криму в лютому-березні 2014 року, щоб заспокоїти співгромадян і не викликати паніку в країні. “Щоб заспокоїти людей, я був вимушений говорити, що у нас є армія, що вона їх захистить, щоб у країні не було паніки. І я думаю, що суд і присутні розуміють, що якби я вийшов і сказав, що у нас немає армії, накази нікому виконувати, то в країні міг розпочатися хаос”, – сказав він під час надання свідчень у суді у справі про держзраду екс-президента України Віктора Януковича в четвер.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України, в. о. президента України з 23 лютого по 7 червня 2014 року Олександр Турчинов зазначає, що Україна не може оголосити війну такій ядерній державі, як Російська Федерація. “В України на сьогодні немає зброї, яка здатна протистояти такій ядерній державі, як Росія. І саме тому як у лютому-березні 2014 року, так нині, коли у нас є боєздатна армія, оборонно-промисловий комплекс, зброя, достатня для захисту країни, ми, на жаль, не можемо оголосити війну агресору”, – сказав він під час надання свідчень у суді у справі про держзраду екс-президента Віктора Януковича в четвер.
ПОЛЬСЬКІЙ ЗАКОН ПРО ІНП.
Президент Республіки Польща Анджей Дуда в четвер направив до Конституційного трибуналу підписану ним поправку до закону про Інститут національної пам’яті на предмет розгляду відповідності її Конституції Польщі, повідомляє Канцелярія польського президента. “За словами президента Республіки Польща, положення закону мають бути досить точними, щоб кожен громадянин, прочитавши їх, не сумнівався, що його поведінка може бути караною або ні”, – йдеться в оприлюдненій у четвер на сайті Канцелярії інформації.
СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ З МВФ.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій під час зустрічі з експертами Міжнародного Валютного Фонду спрогнозував ухвалення закону про Антикорупційний суду до травня. Про це повідомляє прес-служба Апарату Верховної Ради. “Парубій висловив сподівання, що усі застереження і рекомендації Венеційської комісії… будуть імплементовані між першим і другим читанням”, – зазначають у відомстві. За словами голови Ради, законопроект включать до порядку денного наприкінці лютого, а ухвалити мають до травня.
Міжнародний валютний фонд, як і раніше, не має часових орієнтирів щодо прибуття місії в Україну у рамках четвертого перегляду програми EFF. Про це повідомив офіційний представник Фонду Джеррі Райс під час традиційного брифінгу у Вашингтоні в четвер, передає “Інтерфакс-Україна”. “Я можу підтвердити, що за запитом влади України нині в Києві перебуває група експертів МВФ, яка обговорює технічні питання реформ, передбачених програмою співпраці з Україною, зокрема законодавство про Антикорупційний суд. Дату прибуття місії у рамках чергового перегляду програми співпраці наразі не визначено”, – сказав він.
ЕКОНОМІКА.
Конституційний суд відмовив у відкриті справи за запитом 55 нардепів про скасування земельного мораторію. Про це йдеться на офіційному сайті Конституційного суду. “Велика палата Конституційного Суду України на засіданні продовжила розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за поданням 55 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 14, 15 розділу Х „Перехідні положення” Земельного кодексу України”, – йдеться у повідомленні. Як зазначається, прийнято Ухвалу Суду про відмову у відкритті конституційного провадження у справі.
Експорт українських товарів до ЄС у 2017 році зріс на 29,9% та склав $17,5 млрд. Це 40,5% від усього обсягу продажів українських товарів за кордон. Такі дані оприлюднені на сайті Держстату. Найбільшими темпами зросли обсяги українського експорту до Бельгії (на 81,4%), Нідерландів (на 68,5%) та Латвії (на 54,7%). Серед країн ЄС найбільший обсяг українських товарів експортується до Польщі – на суму $2,7 млрд. Разом з тим, темпи зростання експорту до Польщі нижчі за середні – лише 23,8%.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі розраховує залучити 35 мільярдів доларів, необхідних для модернізації застарілої української інфраструктури, за рахунок державно-приватного партнерства. Про це повідомляється на сторінці Мінекономрозвитку у Facebook. “35 млрд дол. необхідно, щоб відновити вже наявну в Україні інфраструктуру. Ця сума майже дорівнює всій дохідній частині бюджету-2018. Як залучити такі кошти? Ми вважаємо, що завдяки державно-приватному партнерству”, – заявили в МЕРТ. “Але чинне законодавство в цій сфері не відповідає світовим нормам. Тому Мінекономрозвитку вже розробило відповідні проекти законів, які відкриють дорогу реальним інвестиціям”, – йдеться в повідомленні.
РЕФОРМИ.
Кабінет Міністрів України зареєстрував у Верховній Раді проекти законів (№8043, 8044), які законодавчо закріплюють середньострокове бюджетне планування. Згідно з інформацією на парламентському сайті, законопроекти зареєстровані в четвер, проте текстів документів наразі немає на сайті.
Кабінет Міністрів України зареєстрував у парламенті проект закону про внесення змін до пункту з розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” закону про освіту щодо уточнення деяких положень. Як повідомляється на сайті українського парламенту, відповідний законопроект №8046 уряд вніс у четвер, 15 лютого 2018 року. Водночас станом на 19:00 четверга тексту законодавчої ініціативи на сайті ВР немає.
Кабінет Міністрів України прийняв рішення про передання на фінансове забезпечення місцевих бюджетів державних вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації. Відповідні зміни внесено до порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів. “Зазначений порядок приведено у відповідність до закону “Про Державний бюджет України на 2018 рік”, згідно з яким передбачено передання державних вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації на фінансове забезпечення місцевих бюджетів”, – йдеться в постанові уряду №71 від 14 лютого.
АНТИКОРУПЦІЯ.
Солом’янський районний суд Києва не задовольнив клопотання антикорупційних органів про арешт мера Одеси Геннадія Труханова з альтернативою застави в 50 млн грн і відпустив його на поруки народного депутата Дмитра Голубова. “У задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро … відмовити. Звільнити підозрюваного Труханова Геннадія Леонідовича із зали суду негайно”, – йдеться в рішенні суду. Суд зобов’язав поручителя забезпечити явку підозрюваного до слідчих органів.
Солом’янський районний суд м. Києва відпустив заступника мера Одеси Павла Вугельмана на поруки народних депутатів України Олександра Пресмана (група “Відродження”) та Юрія Мірошниченка (фракція “Опозиційного блоку”). “Вугельмана відпустили на поруки депутатів Юрія Мірошниченка та Олександра Пресмана”, – повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в Національному антикорупційному бюро України в четвер увечері.
Парламентська фракція “Блок Петра Порошенка” заявляє, що намір члена їхньої фракції Дмитра Голубова взяти на поруки мера Одеси Геннадія Труханова, проти якого порушено кримінальну справу, – це його особиста ініціатива як народного депутата. “Фракція партії “Блок Петра Порошенка” не приймала жодних рішень про взяття на поруки будь-яких осіб, проти яких відкриті кримінальні провадження, і тим більше не делегувала таких повноважень жодному зі своїх членів”, – йдеться в заяві фракції, яку поширила прес-служба партії “БПП” у четвер.
Мер Одеси Геннадій Труханов, якому Солом’янський районний суд Києва у четвер обирає запобіжний захід, запевняє в готовності співпрацювати зі слідством і не залишати Україну. Під час судового засідання представник прокуратури, обґрунтовуючи необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави в 50 млн грн, заявив, що Г. Труханов переховувався від слідства за кордоном. Представник держобвинувачення наголосив на наявності ризиків ухилення від слідства з боку підозрюваного, а також повідомив про те, що у Г. Труханова нібито є громадянство Греції, однак додав, що ця інформація не підтверджена.
ЕНЕРГЕТИКА.
Конкурсна комісія відібрала дев’ятьох кандидатів на посади незалежних членів до наглядової ради ПАТ “Магістральні газопроводи України”, повідомило агентству “Інтерфакс-Україна” джерело в уряді. За словами співрозмовника агентства, до складу списку кандидатів увійшли: Вальтер Больц (Walter Boltz), який тривалий час очолював австрійський регуляторний орган E-Control; Марго Лоудон (Loudon Margot Ann), яка працювала в British Gas та асоціації Eurogas; Гендрік Поллекс (Hendrik Pollex), який працював у BEB Erdoel Erdgas та Gasunie Deutschland; Нікола Біттілана (Nicola Battilana), який працював у Snam Rete Gas та TAG GmbH; Джеско Кістовський (Jesko von Kistowski), який працював Power&Gas Solutions GmbH; Фабріс Нолан (Fabrice Noilhan), який працював у EDF і міністерстві енергетики Франції; Ян Чадам (Chadam Jan), екс-голова правління польського оператора ГТС Gaz-System; Карина Лучинкіна (Luchinkina Karina), що має великий досвід роботи в PwC, і Матьє Андреас (Andreas Matje), який працював в OMV.
