Ключовими проблемами захисту прав людини в Україні залишаються порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях, випадки жорстокого поводження із затриманими з боку силовиків, проблема з таємними місцями позбавлення волі, зволікання з ратифікацією Стамбульської конвенції, тиск на антикорупційних активістів і громадські організації з боку влади, високий рівень нетолерантності до ЛГБТ у суспільстві та часті випадки безкарності. Про це йдеться у доповіді Amnesty International щодо ситуації з правами людини в Україні у 2017 році.
У доповіді відзначають погіршення ситуації з правами людини у Криму, особливо для громадян, нелояльних до окупаційної влади. У більшості випадків переслідувань зазнавали кримські татари. Правозахисники наводять кейси сфабрикованих справ, акцентують увагу на так званих справах Хізб-ут-Тахрір. «Хізб-ут-Тахрір не заборонена в Україні. Відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, на окупованій території має зберігатися законодавство країни, територію якої окупували територію. У порушення цього, Російська Федерація судить людей за своїм законодавством. Крім цього, відповідно до міжнародного гуманітарного права, людей не можна перевозити з окупованої території, але суд відбувається у Ростові, а не у Криму. Третє – суд відбувається у військовому суді, що є грубим порушенням», – зауважила Оксана Покальчук, директорка Amnesty International Ukraine. «Таких справ дуже багато. Активістів, людей, які проявляють будь-які спроби інакомислення, фактично перетворюють на «терористів», – додала вона. Правозахисники наголошують, що Росія досі не надає доступу на півострів міжнародним правозахисним організаціям.
У доповіді відзначають, що після раніше оприлюдненого дослідження Amnesty International про таємні місця утримання СБУ, з таких місць несвободи звільнили 20 осіб. Проте за рік належного розслідування з приводу заяв постраждалих не відбулося, постраждалі досі знаходяться у статусі свідків. В ОРЛДО правозахисники досі не мають доступу до місць утримання. «Ми все одно будемо продовжувати намагатися отримати доступ до непідконтрольних територій, щоб слідкувати за правами людини там, і закликаємо інші організації також це робити. Постійні спроби це робити показують урядам так званих «ЛНР-ДНР», що ніхто не забув про те, що там відбувається, і нам важливо це знати», – зазначила Оксана Покальчук.
Amnesty International закликають якнайшвидше ратифікувати Стамбульську конвенцію, щоб забезпечити більш ефективну протидію домашньому насильству. «Сама по собі ратифікація Стамбульської конвенції – це крок держави до того, щоб справді боротися із випадками домашнього насильства і справді захищати жінок і дітей, без будь-якої дискримінації. На даний час ми занепокоєні тим, як будуть захищатися права маргіналізованих груп жінок, виходячи із законів, які прийняті, і виключення слова «гендер» , – зазначила Оксана Покальчук. Леся Харченко, координаторка активізму Amnesty International, додала, що на це є значний запит у суспільстві.
У доповіді вітають минулорічний Марш рівності у Києві, який став найбільш масовим і пройшов з належними заходами безпеки. Водночас, наголошують, що у суспільстві залишається високий рівень нетерпимості до ЛГБТІ, і у 2017 році кількість жорстоких нападів на представників спільноти зросла.
Правозахисники висловлюють стурбованість з приводу тиску на антикорупційних активістів і громадські організації з боку української влади, зокрема, вимог про електронне декларування для них, та законопроекту, який передбачає обтяжливу фінансову звітність для організацій, бюджет яких перевищує 300 прожиткових мінімумів, та позбавлення статусу неприбутковості у випадку виявлення порушень. Згадують позапланові перевірки в офісах ГО «Пацієнти України» та «Всеупраїнська мережа людей, що живуть з ВІЛ-СНІД». «Це тиск на громадський сектор, активістів і просто боротьба з тими, хто хоче працювати на захист прав людини в Україні і протидію корупції», – наголосила Оксана Покальчук.
У доповіді згадують як випадки наступу на свободу слова обшуки в офісах медіа-холдингу «Вєсті» та Страна.uа, депортацію СБУ двох російських і двох іспанських журналістів через «загрозу національним інтересам України», арешт журналіста-фрілансера Василя Муравицького, який співпрацював із російськими ЗМІ, «за поширення антиукраїнських матеріалів». Наголошують також на відсутності прогресу у розслідуваннях убивств журналістів Олеся Бузини (2015) та Павла Шеремета (2016).
Amnesty International вітають рішення України заморозити постачання зброї до Південного Судану, але закликають розірвати вже укладені контракти, а також ратифікувати Договір про торгівлю зброєю, який Україна підписала у вересні 2014 року.
