Заходи жорсткої економії, які держава використала для боротьби з кризою 2014 року, значно посилили гендерну нерівність в країні. «У 2016 році розрив у заробітній платі, яку отримують чоловіки та жінки, був рекордним за останні 10 років – 25%»,- розповіла Оксана Дутчак, соціолог Центру соціальних та трудових досліджень, авторка дослідження «Жінки під тиском жорсткої економії. Феміністична відповідь», під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Найбільше постраждали саме вразливі категорії жінок – внутрішні переселенці, жінки з прифронтової зони та сільської місцевості, пенсіонери та жінки з дітьми.
Експерти пов’язують погіршення ситуації з тим, що при виконанні вимог міжнародних організацій, зокрема Міжнародного валютного фонду, держава не взяла до уваги потреби вразливих верств населення. «Найбільше скороченню піддавався саме державний сектор економіки, зокрема освіта, медицина та соціальна сфера, де традиційно працюють жінки. Також саме жінки в більшості є набувачками послуг соціальної сфери, які були скорочені – державна допомога, пенсії і субсидії», – пояснила Ніна Потарська, консультант Міжнародної жіночої ліги за мир і свободу.
«У своїх вимогах до держави, які ми передавали до Комітету, ми наголошували, що Україна, як держава повинна дотримуватись своїх міжнародних зобов’язань у галузі прав людини», – наголосила Ніна Потарська. Оксана Дутчак зазначила, що для поліпшення ситуації держава повинна розробити ряд заходів для пом’якшення наслідків кризи для жінок. «Найперше, що має зробити держава – провести належну індексацію законодавчого прожиткового мінімуму», – наголосила пані Дутчак. Серед інших заходів – створення нових робочих місць у традиційно жіночих галузях економіки та перекваліфікація жінок, які втратили роботу, розвиток інфраструктури у сільській місцевості, розробка програм захисту вразливих категорій жінок.
