Громадськість наполягає на затвердженні в українському законодавстві гендерно-правової експертизи усіх без виключення законопроектів. Така експертиза має передбачати не лише аналіз законопроектів, але і оцінку їхнього впливу на гендерну рівність та надання фахового висновку з цього питання. Про це розповіла народний депутат Ірина Суслова під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Згідно українського законодавства зараз таку експертизу має здійснювати Міністерство юстиції, однак існуючий механізм гендерно-правової експертизи є недієвим. «Міністерство юстиції проводить експертизу виключно законопроектів, які подаються від Кабінету Міністрів. Ми наполягаємо, аби таку експертизу проходили усі законопроекти, які реєструються у стінах Верховної Ради України», – зазначила Ірина Суслова. «Гендерно-правова експертиза, яку здійснює Мін’юст є частковою, а методичні рекомендації були розроблені ще у 2006 році. Методики треба переглянути і оновити», – наголосила Марфа Скорик, директор БО «Благодійне товариство «Київський інститут гендерних досліджень».
Даний законопроект передбачає, що експертизу чинного законодавства та нормативно-правових актів має здійснювати Кабінет Міністрів, а усіх законопроектів – Верховна Рада України. «Ми пропонуємо, щоб Кабінет Міністрів та голова Верховної Ради протягом 2 місяців з моменту прийняття розробили відповідний порядок проведення експертизи та методику. Також ми пропонуємо, щоб гендерна експертиза здійснювалась разом з науковою до першого читання в обов’язковому порядку», – зазначила Олександра Голуб, голова ГО «Ліга захисту прав жінок «Гармонія рівних».
Забезпечення гендерно-правової рівності на рівні законодавства є однією з вимог угоди Україна – ЄС. «Підписавши і ратифікувавши угоду Україна – ЄС, окрім підтвердження своєї прихильності європейським принципам, Україна взяла на себе відповідні зобов’язання інтегрувати питання гендерної рівності при розробці та впровадженні законів, постанов та адміністративних положень», – зазначила Людмила Чернявська, консультант Національного демократичного інституту міжнародних відносин.
Наталія Оніщенко, завідувач відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України, наголосила, що на даний момент в Україні приділяють недостатньо уваги питанням гендерно-правової рівності. «Чи подолані сьогодні дискримінаційні прояви? Безумовно – ні. Сьогодні у нашому парламенті лише 12% жінок, а європейські розвинені демократії кажуть про 30%. За даними деяких публікацій, нам потрібно ще 170 років, щоб ми досягнули гендерної рівності», – зазначила вона.
