Німецький уряд надав Україні майже 1 мільярд євро грантової допомоги з 2014 року. 25% усієї фінансової допомоги Європейського Союзу, надходить з Німеччини. «Німеччина – найбільший гуманітарний партнер і донор України. Ми ваші друзі. Будь ласка, ставтеся до нас як до друзів. Якщо виникають якісь непорозуміння – давайте вирішувати ці питання раціонально», – наголосив Ернст Райхель, Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні, під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.
Нещодавно Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) презентувало дослідження «України очима Німеччини». Основний висновок дослідження – німці дуже мало знають про Україну. Таку тезу висловив Андреас фон Шуман, директор Бюро політичних комунікацій GIZ. Серед інших проблем – німецьке населення часто протиставляє відносини Німеччини з Україною та Росією. «Багато разів обговорення у Німеччині зводилися лише до трьох тем – Крим, корупція та криза в Україні. Ці питання потрібно обговорювати, але зведення України лише до цих трьох тем – це також виклик», – зауважив Андреас фон Шуман.
Цього року у Німеччині змінився уряд. У цьому контексті, головне завдання української дипломатії – забезпечити усвідомлення німецького уряду та суспільства важливості України для ЄС. Окрім цього, важливо налагодити співпрацю з новими народними депутатами Бундестагу. «У Бундестазі створена група співпраці з Україною. Її очолює дуже впливовий, компетентний політик. Ми вже почали роботу над тим, щоб члени цієї групи найближчим часом відвідали Україну», – зазначив Василь Химинець, директор Першого європейського департаменту Міністерства закордонних справ України.
Український та німецький бізнеси активно співпрацюють вже протягом 25 років. Про це свідчать дослідження Німецько-Української промислово-торговельної палати. В Україні зосереджено понад 2,5 тисячі німецьких підприємств, які забезпечують понад 35 тисяч робочих місць. «У нас є історії успіху німецьких інвесторів, які працюють в Україні. Ми можемо сподіватися у довгостроковій та середньостроковій перспективі, що нам вдасться залучити нові німецькі компанії на український ринок», – підкреслила Олена Стахурська, заступник голови Правління Німецько-Української промислово-торговельної палати.
Спостерігається і негативний тренд у розвитку німецько-українських відносин. З’явилися питання, які роз’єднують країни, а не об’єднують. Серед них – будівництво газопроводу Північний потік-2. «Є концептуальна різниця у баченні цього проекту. Якщо наші німецькі партнери часто кажуть, що вони бачать цей газопровід як важель впливу на Росію, то з України ми це бачимо як важель впливу Росії на Україну, на Європу та на Німеччину», – пояснила Альона Гетьманчук, директор Центру «Нова Європа».
