ВИСНОВКИ
Президент США Дональд Трамп заявив, що виступає за повернення Росії в G8. Він вкотре зазначив, що має жорстку позицію щодо Москви і назвав себе “найгіршим нічним кошмаром Росії”. “Можливо, я буду неполіткоректним, але подобається вам це чи ні, нам слід вирішувати світові проблеми. А в G7, яка раніше була G8, вирішили прогнати Росію. Тепер слід було б пустити її назад, тому що нам потрібно, щоб Росія була за столом переговорів”, – заявив президент США. Прем’єр-міністр Італії Джузеппе Конте погодився з американським президентом Дональдом Трампом, що Росію слід повернути до зустрічей у форматі G8. “Я погоджуюсь з президентом Дональдом Трампом. Росія повинна повернутися у “вісімку”. Це в інтересах кожного”, – написав глава італійського уряду.
Лідери країн “Великої сімки” у підсумковому комюніке саміту в Канаді засудили анексію Криму і висловили підтримку суверенітету і територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах. Крім того, країни G7 пообіцяли продовжувати допомагати Україні в реалізації її реформ. Наголошується, що продовження санкцій проти Росії пов’язано виключно з тим, що вона “не продемонструвала повне виконання своїх зобов’язань в Мінських домовленостях та повазі суверенітету України. У той же час країни “Великої сімки” збираються і надалі підтримувати громадянське суспільство Росії і продовжувати залучати РФ до вирішення регіональних криз і глобальних викликів. Президент США Дональд Трамп не підписав підсумкове комюніке саміту в Канаді.
Канцлер ФРН Ангела Меркель заявила, що для повернення Росії в G8 потрібен “Істотних прогрес” в реалізації Мінську угод по Україні. Прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей заявила, що країни Великої сімки не скасовуватимуть санкції, накладені на Росію, оскільки вона не виконує свої міжнародні зобов’язання. «Ми погодилися й надалі залишатися готовими до подальшого вжиття обмежувальних заходів стосовно Росії у разі потреби», – додала прем’єр-міністр Великобританії. Мей зазначила, що будь-які розмови про можливе повернення Росії до складу “Великої сімки” можливі лише після зміни Москвою своєї чинної поведінки.
В аналітичному центрі Atlantic Council повідомляють, що Україна втратила близько $ 100 млрд через російську агресію в Криму і на Донбасі. “Україна втратила $ 100 млрд через російську агресію в Криму і на Сході країни. Крим анексований Російською Федерацією. Росія несе повну юридичну відповідальність за цю частину території України”, – зазначають у компанії.
Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з президентом РФ Володимиром Путіним, під час якої було домовлено надати змогу уповноваженим з прав людини обох країн відвідати ув’язнених громадян. Президент Росії Володимир Путін вважає, що говорити про обмін утримуваними особами між Україною і Росією «поки що передчасно», «щоб нічого тут не порушити і нічому не зашкодити». Берлін сподівається вийти на домовленості з довгострокового припинення вогню на сході України на майбутній зустрічі в “нормандському форматі” на рівні глав МЗС, заявив віце-президент Бундестагу ФРН Томас Опперманн. Надзвичайний і Повноважний посол Франції в Україні Ізабель Дюмон повідомила, що під час зустрічі у “нормандському форматі” порушуватиметься питання звільнення незаконно ув’язненого у РФ власного кореспондента Укрінформу Романа Сущенка, режисера Олега Сенцова та інших політв’язнів. У Держдепартаменті США закликають Росію до негайного звільнення українських політичних в’язнів, засуджених у Росії.
Голова українського парламенту Андрій Парубій, його грузинський колега Іраклій Кобахідзе і молдавський Андріан Канду підписали спільну заяву про створення міжпарламентської асамблеї трьох країн. «Очевидно, що підписання цього документа закладає фундамент для нового етапу відносин між нашими державами і взаємодії між нашими державами», – заявив спікер ВР Андрій Парубій. Він також зазначив, що всі три країни відчули на собі російську окупацію і спільно протистоять агресії РФ, що “робить спільними наші завдання і наші цілі”.
Міністр оборони України Степан Полторак у рамках роботи у штаб-квартирі НАТО 7-8 червня обговорив з генеральним секретарем Альянсу Єнсом Столтенбергом політичні параметри участі України у саміті НАТО в липні. Крім того, за його словами, разом з генсеком визначили “практичні кроки для відновлення ефективної роботи комісії Україна-НАТО на рівні міністрів, глав держав і урядів”. Президент Петро Порошенко наголосив, що для України найбільш важливим наразі є отримання плану дій щодо членства в Північноатлантичному альянсі. Президент нагадав, що Україна ще не готова бути в НАТО, оскільки вона не відповідає відповідним критеріям або Маастрихтським, або Копенгагенським”.
Президент Петро Порошенко заявив, що представники законодавчої та виконавчої влади чинили опір створенню механізмів для боротьби з корупцією, побоюючись, що це буде застосовано до них. Натомість, він відзначив, що утворення антикорупційного суду має дуже високу підтримку серед населення: «87% населення виступає за створення суду».
Колишній міністр фінансів Олександр Данилюк розповів, що перед голосуванням у Раді за його звільнення 7 червня говорив з президентом Петром Порошенком з цього приводу. “Ми з ним розмовляли, але розмовляли прямо перед голосуванням, коли він був у Раді. Я просто сказав йому, що питання мене дійсно хвилює, як буде далі розвиватися ситуація. Адже цей рік непростий, і надзвичайно складний 2019-й. Мене сильно турбує, що зараз ніхто не думає про 2019, адже це виборчий рік”, — сказав екс-міністр. Водночас Данилюк відмовився переказати слова Порошенка.
Глава Національного банку Яків Смолій заявив, що монетарна політика НБУ буде жорсткою. За його словами, в України є накопичені борги і щорічний держбюджет, і якщо щорічно приймати бюджет з дефіцитом і не зменшувати його, то проблема ніколи не зникне. “У нас бюджет затверджує парламент, і саме депутатів необхідно переконувати, що на всі їхні забаганки коштів точно ніколи не вистачить”, – резюмував він.
Новопризначена в.о. міністра фінансів Оксана Маркарова назвала три ключові пріоритети в роботі міністерства. Першим і головним пріоритетом в.о. міністра фінансів назвала бюджетну ефективність. Другий пріоритет, за словами Маркарової, – це макроекономічна стабільність і зниження фіскальних ризиків. Ще одним пріоритетом новопризначена глава назвала підтримку економічного зростання.
ГПУ розпочала кримінальне провадження про вчинення народним депутатом Євгеном Мураєвим злочинів, передбачених статтями “державна зрада” і “завідомо неправдиве повідомлення про вчинений злочин”. Прес-секретар генпрокурора Лариса Сарган відзначила, що підставою для реєстрації провадження стало проголошення з трибуни українського парламенту нардепом Сергієм Пашинським промови про неправомірні дії Мураєва.
У НАЗК повідомили, що повністю перевірятимуть декларації, надані народним депутатом групи “Воля народу” В’ячеславом Богуслаєвим (за 2015 і 2016 роки), позафракційним нардепом Євгеном Мураєва (за 2015 і 2016 роки) і парламентарієм із групи “Відродження” Ігорем Шкірею за 2015 року, 2016 роки та 2017 років (виправлена).
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- Трамп відмовився підписувати комюніке G7 (68 публікацій у ЗМІ)
- Порошенко у розмові з Путіним закликав звільнити українських політв’язнів (56 публікацій у ЗМІ)
- Суд обрав запобіжний захід керівникам “Гаврилівських курчат” (55 публікацій у ЗМІ)
- Вся команда Данилюка залишає Мінфін (28 публікацій у ЗМІ)
- Голова НБУ: отримання п’ятого траншу МВФ ми очікуємо до осені (24 публікації у ЗМІ)
МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.
Голова українського парламенту Андрій Парубій, його грузинський колега Іраклій Кобахідзе і молдавський Андріан Канду підписали спільну заяву про створення міжпарламентської асамблеї трьох країн. “Тільки що відбулася, на моє переконання, історична подія: ми підписали заяву про проголошення створення міжпарламентської асамблеї Україна-Грузія-Молдова. Очевидно, що підписання цього документа закладає фундамент для нового етапу відносин між нашими державами і взаємодії між нашими державами”, – сказав А.Парубій на спільному брифінгу зі спікерами парламентів Грузії та Молдови після підписання заяви в суботу в Києві. Він також зазначив, що всі три країни відчули на собі російську окупацію і спільно протистоять агресії РФ, що “робить спільними наші завдання і наші цілі”.
Президент США Дональд Трамп заявив у п’ятницю, що виступає за повернення Росії в G8, передають американські ЗМІ. За його інформацією, таку заяву Д. Трамп зробив журналістам перед тим, як вирушити в Канаду на саміт G7. “Не важливо, як ви його називаєте. Раніше це називалося G8, тому що туди входила Росія. Тепер же Росії там немає”, – зазначив президент США, виступ якого транслював CNN. Він вкотре зазначив, що має жорстку позицію щодо Москви і назвав себе “найгіршим нічним кошмаром Росії”. “Проте Росія повинна бути присутньою на саміті. Чому ми проводимо саміт (G7 в Канаді – ІФ) без Росії?” – запитав Д.Трамп. “Можливо, я буду неполіткоректним, але подобається вам це чи ні, нам слід вирішувати світові проблеми. А в G7, яка раніше була G8, вирішили прогнати Росію. Тепер слід було б пустити її назад, тому що нам потрібно, щоб Росія була за столом переговорів”, – заявив президент США.
Прем’єр-міністр Італії Джузеппе Конте погодився з американським президентом Дональдом Трампом, що Росію слід повернути до зустрічей у форматі G8. Таку думку він висловив у своєму Twitter. “Я погоджуюсь з президентом Дональдом Трампом. Росія повинна повернутися у “вісімку”. Це в інтересах кожного”, – написав глава італійського уряду.
Лідери країн G7 засудили Росію за окупацію Криму і попередили, що будуть готові вводити нові санкції проти Москви, якщо цього вимагатимуть обставини. “Ми знову засуджуємо незаконне приєднання Криму і як і раніше виступаємо за суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України в визнаних на міжнародному рівні кордонах”, – наголошується в спільній заяві, опублікованій за підсумками саміту G7. “Ми готові приймати подальші обмежувальні заходи, щоб збільшити ту ціну, яку платить Росія (за свої дії – ІФ) в разі, якщо кроки російської сторони нас до цього підштовхнуть”, – підкреслили лідери G7.
Глава Євроради Дональд Туск висловився за збереження “Групи сімох” у нинішньому форматі. “Я чув багато спекуляцій, але “сімка” – це щасливе число, принаймні, у нашій культурі”, – сказав Д. Туск на прес-конференції на саміті G7, відповідаючи на прохання прокоментувати нещодавні висловлювання президента США Дональда Трампа.
Канцлер Німеччини Ангела Меркель вважає, що говорити про повернення Росії до складу “Групи семи” можна буде після того, як буде досягнуто суттєвого прогресу в ситуації в Україні. “Ми всі тут (на саміті G7 в Канаді – ІФ) погодилися з тим, що повернення Росії до формату самітів G7 не може відбутися доти, поки не буде досягнуто суттєвого прогресу щодо проблем з Україною. Це була загальна точка зору”, – наводять слова А. Меркель західні ЗМІ. Раніше канцелярія президента Франції Еммануеля Макрона повідомила, що європейські країни-учасниці “Групи семи” одноголосно висловилися проти заклику президента США відновити Росію в цій структурі.
Європейські країни-учасниці “Групи семи” одноголосно висловилися проти заклику президента США відновити Росію в цій структурі, повідомила канцелярія президента Франції Еммануеля Макрона. “Європейці висловлюють спільну позицію проти повернення Росії”, – повідомив журналістам у п’ятницю високопоставлений помічник Е. Макрона, зазначивши, що лідери залишають відкритою “можливість для встановлення діалогу” з Москвою. Е. Макрон, канцлер Німеччини Ангела Меркель, глава уряду Великої Британії Тереза Мей і новий прем’єр Італії Джузеппе Конте узгодили спільну позицію щодо Росії на полях саміту G7 в Канаді.
Частина учасників саміту G7, що відбувається в канадській провінції Квебек, погодилися з пропозицією щодо створення спеціальної “структури швидкого реагування” на “дії ворожих країн”, повідомила британська Guardian. З ідеєю створення такої структури виступила прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей на двосторонніх зустрічах з президентом Франції Емманюелем Макроном і канцлером Німеччини Ангелою Меркель на полях саміту. Вона виклала їм деталі, що стосуються створення структури, які, як вказує газета, “є формалізацією відповіді, виробленої Мей після спроби замаху на Скрипаля в Солсбері в березні”.
Американські сенатори-республіканці Джефф Флейк, Бен Сасс і Джон Маккейн в п’ятницю розкритикували президента США Дональда Трампа за те, що він запропонував повернути Росію до складу “Групи семи”. “Ні, Росію не можна додати (до складу – ІФ) G7”, – написав Дж. Флейк у своєму “Твіттері”, коментуючи заяву президента. У свою чергу Б. Сасс заявив, що Москва “веде тіньову війну проти Америки, і (американське – ІФ) керівництво має діяти відповідно”.
МІНСЬКИЙ ПРОЦЕС.
Прес-служба Кремля повідомила, що президенти Росії і України під час телефонної розмови обговорили ситуацію на Донбасі. “Обговорювалася ситуація на південно-сході України та перебіг реалізації мінського “Комплексу заходів”, зокрема з урахуванням запланованої на 11 червня в Берліні зустрічі міністрів закордонних справ держав “нормандського формату”, – йдеться в повідомленні прес-служби, що надійшло в суботу в “Інтерфакс”. Зазначається, що розмова відбулася за ініціативою української сторони. “Особливу увагу приділено питанням гуманітарного характеру, зокрема обміну утримуваних осіб. Володимир Путін наголосив на необхідності негайного звільнення російських журналістів, заарештованих в Україні”, – інформує прес-служба.
Президент РФ Володимир Путін заявив, що під час телефонної розмови з українським колегою Петром Порошенком обговорив долю заарештованого в Києві журналіста Кирила Вишинського. Про це він повідомив на прес-конференції в Циндао за підсумками саміту Шанхайської організації співпраці, передає “Інтерфакс”. “Ми обговорювали питання, пов’язані з видачею людей, які утримуються з обох сторін, обговорювали вже за моєї ініціативи і долю російського журналіста (Вишинського, – ред.)”, – сказав Путін. “Говорити про те, як це питання вирішиться, поки передчасно. Я б утримався, насамперед, для того, щоб нічого тут не порушити і нічому не перешкодити”, – додав він.
Президент України Петро Порошенко і президент РФ Володимир Путін у телефонній розмові в суботу обговорили питання звільнення українських політв’язнів. “Петро Порошенко наголосив на важливості якнайшвидшого звільнення українських політв’язнів, які перебувають в Росії і на окупованих територіях. Глава Української держави звернув увагу на голодування українців та висловив занепокоєння погіршенням стану здоров’я”, – повідомляє прес-служба президента України за підсумками розмови.
Президент України Петро Порошенко відзначає важливість переговорів у “нормандському форматі” для врегулювання ситуації на Донбасі. Відповідаючи на запитання студента Київського національного університету ім. Т. Шевченка, чи можливі прямі переговори з представниками окремих районів Донецької та Луганської областей або зміна формату міжнародних переговорів, щоб офіційно залучити їх до цих переговорів, глава держави сказав: “А в якому форматі бере участь Леонід Кучма (представник України в Тристоронній контактній групі – ІФ)? Ви можете сказати? (…) Так я хочу вам сказати: “мінського формату” переговорів не існує. І Кучма ніякої участі в “мінському форматі” переговорів не бере. Існує один формат – “нормандський”. П. Порошенко нагадав, що учасниками “нормандського формату” є він, президент Франції Еммануель Макрон, федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент РФ Володимир Путін.
На міністерській зустрічі “нормандської четвірки” в Берліні 11 червня вперше йтиметься про передбачувану миротворчу місії ООН для сходу України, повідомила в п’ятницю офіційний представник МЗС ФРН Марія Адебар. 11 червня в Берліні зустрінуться глави МЗС України, Німеччини, Франції та РФ. За словами М. Адебар, на яку посилається радіостанція “Дойче велле”, на зустрічі йтиметься про перебіг реалізації мінських домовленостей та імпульси, здатні прискорити цей процес.
У Держдепартаменті США закликають Росію до негайного звільнення українських політичних в’язнів, засуджених у Росії. “Сполучені Штати закликають негайно звільнити українського журналіста Романа Сущенка та всіх українських політв’язнів, утримуваних Росією. #FreeSushchenko #FreeSentsov”, – написала представник держдепартаменту Гізер Ноєрт (Heather Nauert) у п’ятницю в Twitter. Як повідомлялося, 4 червня Мосміськсуд засудив українського журналіста Р. Сущенка до 12 років ув’язнення в колонії суворого режиму за нібито шпигунство.
ЄВРОАТЛАНТИЧНА ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ.
Міністр оборони України Степан Полторак у рамках роботи у штаб-квартирі НАТО 7-8 червня обговорив з генеральним секретарем Альянсу Єнсом Столтенбергом політичні параметри участі України у саміті НАТО в липні. “Важливою була зустріч з генеральним секретарем НАТО, під час якої ми розглянули комплекс питань, пов’язаних з системним поліпшенням нашого співробітництва. Ми обговорили політичні параметри участі України у саміті НАТО, який відбудеться наступного місяця”, – написав глава Міноборони на сторінці у Facebook у п’ятницю. Крім того, за його словами, разом з генсеком визначили “практичні кроки для відновлення ефективної роботи комісії Україна-НАТО на рівні міністрів, глав держав і урядів”.
Для України найбільш важливим наразі є отримання плану дій щодо членства в Північноатлантичному альянсі, заявляє президент України Петро Порошенко. “Найважливіше для нас зараз – це прийняття плану дій щодо членства в НАТО”, – заявив П. Порошенко на зустрічі зі студентами-юристами в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка у п’ятницю. Він наголосив, що це питання є питанням безпеки держави. Президент нагадав, що Україна ще не готова бути в НАТО, оскільки вона не відповідає відповідним критеріям або Маастрихтським, або Копенгагенським”.
Глава Міноборони Литви Раймундас Каробліс вітає угоду НАТО про заснування нових штабів у США та в Європі, закликає заснувати ще один – біля східних кордонів Альянсу. “Адаптована структура командування НАТО та рішення підвищити готовність сил забезпечать швидке і злагоджене пересування військових через Атлантику на випадок конфлікту або кризи в Європі, а також нададуть повноваження силам бути готовими до негайної реакції”, – сказав Р. Каробліс, виступаючи у четвер на зустрічі міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі. За його словами, ці рішення особливо важливі для Литви та всього східного регіону Альянсу. “З огляду на наше географічне положення ми відчуваємо загрози і дуже зацікавлені в злагодженій і швидкій передислокації союзницьких сил”, – зазначив міністр.
УТВОРЕННЯ АКС.
До Адміністрації президента України надійшов закон України “Про Вищий антикорупційний суд”, ініційований главою держави і підтриманий 315 депутатами Верховної Ради 7 червня.
Президент України Петро Порошенко відзначає дуже високу підтримку створення Антикорупційного суду серед громадян України. “Створення Антикорупційного суду має безпрецедентну підтримку серед українців – 87% населення виступає за створення суду. Впевнений, що конституційні зміни, які я запустив, дадуть змогу повністю перезавантажити всю судову систему України. І ми чітко продемонстрували всю рішучість наших дій у боротьбі з корупцією!”, – написав П. Порошенко у своєму мікроблозі в соцмережі Twitter в неділю.
Президент України Петро Порошенко виступає за скасування грошової застави під час обрання запобіжного заходу підозрюваним у масштабних корупційних злочинах. “Щодо найбільш складних корупційних злочинів, я абсолютно переконаний: грошову застава треба скасувати”, – заявив П. Порошенко під час зустрічі зі студентами юридичного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка у п’ятницю.
Представники законодавчої та виконавчої влади чинили опір створенню механізмів для боротьби з корупцією, побоюючись, що це буде застосовано до них, заявляє президент України Петро Порошенко. “Створення механізмів для ефективної боротьби з корупцією…Я думаю, що це величезні зміни, які нам вдалося зробити, незважаючи на великий опір. Тому що ті, хто готують законопроекти, приймають їх, хто імплементують їх, бояться, що це може бути застосовано проти них”, – сказав він на зустрічі зі студентами-юристами в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка в п’ятницю.
ЕКОНОМІКА.
Новопризначена в.о. міністра фінансів Оксана Маркарова назвала три ключові пріоритети в роботі міністерства. Про це вона сказала в ефірі одного з телеканалів. Першим і головним пріоритетом в.о. міністра фінансів назвала бюджетну ефективність. “Я планую повернутись до повноцінного запровадження середньострокового бюджетування (на три роки – ЕП) і сподіваюсь, що ми знайдемо підтримку в парламенті. Звичайно, це і виконання бюджету 18-року, і робота над бюджетом 19-року”, – зазначила вона. Другий пріоритет, за словами Маркарової, – це макроекономічна стабільність і зниження фіскальних ризиків. “Це поступове зменшення нашого дефіциту – коли ми витрачаємо рівно стільки, скільки заробляємо. А також поглиблення співпраці з усіма нашими міжнародними партнерами – МВФ, Світовим банком”, – заявила Маркарова.
Колишній міністр фінансів Олександр Данилюк розповів, що перед голосуванням у Раді за його звільнення 7 червня говорив з президентом Петром Порошенком з цього приводу. Про це Данилюк розповів в ефірі “Громадського”. “Ми з ним розмовляли, але розмовляли прямо перед голосуванням, коли він був у Раді. Я просто сказав йому, що питання мене дійсно хвилює, як буде далі розвиватися ситуація. Адже цей рік непростий, і надзвичайно складний 2019-й. Мене сильно турбує, що зараз ніхто не думає про 2019, адже це виборчий рік”, — сказав екс-міністр. Водночас Данилюк відмовився переказати слова Порошенка. “Це моя розмова з президентом. І я не оцінюю так наші розмови (чи він залишився задоволеним розмовою з Порошенком – ред.). Це президент, і якщо я буду розповідати приватні розмови, це буде неправильним”, — зазначив екс-очільник Мінфіну.
В умовах відставки міністра фінансів Олександра Данилюка МВФ наголосив на важливості для України зберегти провідну роль Міністерства фінансів у формуванні фіскальної політики. Про це заявив директор прес-офісу Фонду Джеррі Райс, повідомляє “Укрінформ”. “Ми не коментуємо кадрових питань відносно окремих персоналій, але ми висловлювали занепокоєння щодо можливих змін інституційної ролі Міністерства фінансів (України – ред.)”, – зауважив офіційний представник Фонду. Водночас, він підкреслив: “На наш погляд, Міністерство фінансів повинно зберігати свою провідну й вирішальну роль у (формуванні – ред.) фіскальної політики”.
Глава Національного банку Яків Смолій заявив, що монетарна політика НБУ буде жорсткою. Про це він повідомив в інтерв’ю “Дзеркалу Тижня”. “Підвищення соціальних стандартів – це, звичайно, добре, але жити насправді успішно і заможно можна тільки за рахунок реальних доходів, які створює економіка”, – сказав він. “Якщо ж замість створення умов для розвитку економіки, які підвищили б доходи і населення, і держави, розраховувати лише прийти до Національного банку, щоб він закрив нестачу коштів, то тут ми не знайдемо спільної мови. А в результаті таких дій інфляційні тиски посиляться і з’являться загрози, що інфляція перевищить наші цільові показники, тому однозначно наша монетарна політика буде жорсткою”, – сказав Смолій.
СПРАВА МУРАЄВА.
Генеральна прокуратура України розпочала кримінальне провадження про вчинення народним депутатом України Євгеном Мураєвим злочинів, передбачених статтями “державна зрада” і “завідомо неправдиве повідомлення про вчинений злочин”, повідомила прес-секретар генпрокурора України Лариса Сарган. “Генеральною прокуратурою України 08.06.2018 до ЄРДР внесено повідомлення щодо вчинення народним депутатом України Є. Мураєвим злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 383 КК України”, – написала Л. Сарган на своїй сторінці в соцмережі Facebook у п’ятницю. Вона зазначила, що підставою для реєстрації провадження стало проголошення з трибуни українського парламенту нардепом Сергієм Пашинським (фракція “Народний фронт”) промови про неправомірні дії Є. Мураєва.
Національне агентство із запобігання корупції прийняло рішення про проведення повної перевірки електронних декларацій за 2015-2017 роки ще 12-ти осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, серед яких троє народних депутатів України. В оприлюдненому в п’ятницю вдень на сайті НАЗК повідомленні наголошується, що, зокрема, повністю перевірятимуть декларації, надані народним депутатом групи “Воля народу” В’ячеславом Богуслаєвим (за 2015 і 2016 роки), позафракційним нардепом Євгеном Мураєва (за 2015 і 2016 роки) і парламентарієм із групи “Відродження” Ігорем Шкірею за 2015 року, 2016 роки та 2017 років (виправлена).
