На сьогодні в Україні немає закону, який би регламентував соціальне підприємництво. «Соціальне підприємництво – це бізнес, який намагається підприємницькими шляхами вирішити соціальні проблеми. В українському законодавстві немає закону, який регламентує таку діяльність. Я думаю, що це дозволило б краще діяти і дало б поштовх до розвитку соціального підприємництва в Україні», – зазначив Михайло Мельник, академічний директор Української соціальної академії, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Соціальне підприємництво націлене на боротьбу з бідністю та безробіттям. Таку тезу висловив Андрій Васькович, президент «Карітас Україна». «Соціальне підприємництво націлене на боротьбу проти бідності. З одного боку, воно може розв’язати проблеми бідності, з іншого – створити робочі місця. Це надзвичайно важливо. Якраз у створенні робочих місць можуть бути елементи, де соціальне підприємництво є корисним і важливим. Наприклад, створення структур, які допомагають людям знаходити роботу, організовують тренінги для людей, супроводжують людину, яка втратила роботу або не може її знайти», – пояснив він.
Серед успішних прикладів соціального підприємництва в Україні – перший в Україні онлайн-магазин zero waste «OZERO». «Наша мета – об’єднати всі альтернативи одноразовим товарам у нашому онлайн-магазині. Ми пропонуємо заміни пластиковим або одноразовим товарам, щоб екологічний слід кожної людини ставав меншим. Я дуже сподіваюся, що до кінця року ми відкриємо реальний магазин», – розповіла Анна Понікарчук, співзасновниця проекту «OZERO».
Серед головних викликів соціального підприємництва в Україні – співпраця з державою. Так, державні органи влади мають співпрацювати з активістами та допомагати у розбудові соціального підприємництва. «Якщо дивитися на відносини між громадянським суспільством і державою, ми бачимо певний поступ. Це означає, що сьогодні готовність до діалогу є дуже великою. Такої готовності раніше не було. Я думаю, що у переважної більшості чиновників є розуміння, що ті величезні виклики, які стоять перед українським суспільством, можуть бути вирішені тільки у співпраці громадськості з державою, усіх стейкхолдерів, які скеровані на вирішення цих проблем. Держава сьогодні не може вирішити всі ці проблеми, і вона мусить підтримати ту ініціативу, яке є у громадянському суспільстві», – підсумував Андрій Васькович.
