Мораторій на експорт лісу-кругляка та паливних дрів не допоможе зменшити обсяги і кількість незаконних рубок – для цього необхідна комплексна реформа лісової галузі. На цьому наголосили експерти Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
«Питання мораторію – це аспект економічний, який не стосується охорони природи. Мораторій спрямований не на зменшення обсягу рубок, а на зменшення експорту необробленої деревини за кордон. І тому, коли спекулюють питанням мораторію, кажучи, що це зберігає ліси – це неправда. Від того, що заборонять експорт паливних дрів, рубати менше не стануть», – пояснив Петро Тєстов, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина». В Україні вже 2,5 роки діє мораторій на експорт усіх видів деревини крім сосни, на сосну – один рік, але обсяги рубок зменшилися на 2-3%.
«Неможливо зовсім не використовувати ліс – це відновлюваний ресурс, його використовують усі розвинені країни. Але використовувати потрібно з розумом, щоб це мінімально шкодило біорізноманіттю і максимально зберігало природу, щоб це поєднувало у собі і економічну функцію, і природоохоронну», – наголосила Катерина Норенко, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина».
На думку екологів, основна проблема лісової галузі, що Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагенство) об’єднує і господарську, і контролюючу функцію. Йому підпорядковуються і «Укрдержліспроект», установа, яка визначає стан лісів і норми лісокористування, і державні спеціалізовані лісозахисні підприємства («Лісозахист»). Експерти радять вивести їх із підпорядкування «Держлісагентсва» і підпорядкувати Мінприроди, щоб забезпечити більш незалежні рішення. Також необхідно зробити більш прозорою роботу самого Держлісагентства. За словами екологів, здебільшого усі документи – у закритому доступі, у тому числі ті, які допомогли б встановити законність чи незаконність конкретної вирубки, і чиновники неохоче йдуть на співпрацю.
Друга проблема – відсутність єдиного документу, який регулює всі види рубок. На сьогодні є 4 документи, затверджені на різних рівнях, із взаємосуперечними нормами, що уможливлює використання тих, які вигідніші у конкретній ситуації. Необхідно, щоб усі рубки проходили оцінку впливу на довкілля. Хоча це обов’язкова процедура, лісгоспи часто її ігнорують, зазначила Катерина Норенко.
Третій необхідний крок – посилення контролю за рубками та невідворотність покарання за порушення. Зараз Держекоінспекція не може проводити перевірки в лісгоспах – через мораторій на перевірки, а поліції часто бракує знань у цій сфері для встановлення порушень. «Навіть за самовільні нелегальні рубки з боку осіб, які не мають відношення до лісової галузі, офіційно доводять до суду лише 10% справ. А якщо начальник обласного управління [лісгоспу] погодив незаконні рубки у заповідному фонді – найбільш імовірно, ніякого покарання не буде, тому що це специфічна галузь. На жаль, у поліції і прокуратурі немає спеціалістів, які б цим займалися. Потрібна комплексна робота і поліції, і прокуратури, і Держекоінспекції», – зазначив Петро Тєстов.
Ганна Голубовська-Онісімова, голова робочої групи «Довкілля, зміни клімату та енергетична безпека» у рамках Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, наголосила, що більшу увагу до екологічного аспекту лісової галузі передбачають і Угода про асоціацію з ЄС (впровадження деревного регламенту ЄС), і спільний робочий документ країн Східного партнерства щодо сталого управління лісами. Зокрема, деревний регламент ЄС вимагає підтвердження легальності походження деревини, яка експортується на європейські ринки, на кожному етапі заготівлі. Для впровадження усіх цих змін в Україні вже напрацьовані експертні рекомендації. «Експертиза є, рекомендації є, є усі необхідні ресурси і світовий досвід. На сьогодні зміни залежать лише від політичної волі», – наголосила Ганна Голубовська-Онісімова.
Один зі швидких способів захистити найбільш цінні ліси – створення нових національно-природних парків. «У даний момент органами Державного агентства лісових ресурсів блокується створення національно-природних парків у таких цінних лісах як Холодний Яр, Дніпровсько-Тетерівський, на місці угідь Януковича; блокується розширення національно-природних парків в Івано-Франківській, Львівській, Чернівецькій областях. Усе це – у компетенції Уряду, достатньо доручення від прем’єр міністра на МінАПК [Міністерство аграрної політики і продовольства] і від МінАПК на Держлісагентство. Ми очікуємо на конструктивну позицію Уряду – що будуть заходи, спрямовані на реформу лісової галузі, і заходи, спрямовані на збереження лісів», – підсумував Петро Тєстов.
