Серед парламентських фракцій, найбільше власних передвиборчих обіцянок виконали «Народний фронт», «Самопоміч» і «Блок Петра Порошенка», найменше – «Опозиційний блок». Такими виявилися результати моніторингу виборчих програм партій та голосувань у Верховній Раді, здійснений журналістами Bihus.Info.Дослідження охоплює результати понад 600 голосуваньфракцій та персональні голосування народних депутатів за 4 роки роботи парламенту. «Ми проаналізували 6 передвиборчих програм 2014 року шістьох парламентських сил на конкретні обіцянки і подивилися, чи проголосували вони у сесійній залі за законопроекти, які реалізовували б ці передвиборчі програми», – розповіла Аліса Юрченко, співзасновниця ГО «Том14», шеф-редактор телепрограми «Наші гроші» з Денисом Бігусом», автор і ведуча програми про політичні обіцянки«Гра слів», на презентації дослідження в Українському кризовому медіа-центрі.
Журналісти зазначили, що для усіх політичних сил, попри ідейні розбіжності, спільними були три обіцянки – децентралізація, захист малозабезпечених і боротьба з корупцією. Для 5 із 6 політичних сил, боротьба з корупцією і реформа правоохоронних органів були одним із ключових блоків у передвиборчій програмі. «Третина з опитаної вибірки народних обранців не пам’ятають жодного пункту з передвиборчої програми своєї політичної сили, або пам’ятають дуже абстрактно», – зазначила ВалеріяІванова, журналіст Bihus.Info.
Лідер з часткового виконання обіцянок із власних програм під час голосування – «Народний фронт» (94%), на другому місці – «Самопоміч» (83%), на третьому – «Солідарність»(77%). Водночас, повністю виконаних обіцянок з передвиборчої програми у «Народного фронту» – 16%, у «Самопомочі» – 15%, у БПП – 10%. Останній у списку –«Опозиційний блок», який частково реалізував близько 50% своїх обіцянок. Депутати цієї політичної сили найчастіше саботували голосування, у тому числі за законопроекти, що відповідали їхній передвиборчій програмі. «Наприклад, фракція обіцяла побороти тендерну мафію і корупцію, але не дала жодного голосу ані за законопроект, який запускав майданчик електронних торгів «Прозорро», ані за законопроекти, які регулювали діяльність САП, НАБУ, НАЗК та спец конфіскацію, які є ключовими у сфері боротьби з корупцією», – зазначила Аліса Юрченко.
Презентація до брифінгу – за посиланням
Найчастіше більшим складом фракції підтримував програмні законопроекти «Народний фронт» – у середньому 85%, «Блок Петра Порошенка» – 74% і «Самопоміч» – 73%. За кількістю ініційованих фракцією і проголосованих законопроектів, які передбачають виконання обіцянок, лідер – «Блок Петра Порошенка».
Депутати, які не голосують за програмні законопроекти, є у кожній із фракцій. У «БПП» 93% програмних законопроектів не підтримав Віталій Чепінога, понад 60% ключових голосувань – Вадим Нестеренко і ВадимКривохатько (зараз вийшов із фракції), Дмитро Голубов, Наталія Агафонова і Марія Матіос. У «Народному фронті» голосування за ключові законопроекти найчастіше ігнорувалиДенис Дзензерський, Тетяна Донець та Євген Дейдей. В «Опозиційному блоці» понад 80% програмних законопроектів не підтримали більше 10 нардепів, а 4 – понад 90% законопроектів: Сергій Льовочкін, Юхим Звягільський, Євген Бакулін та Вадим Рабінович.
Водночас, депутати від «БПП» і «Народного фронту» найчастіше виступали з ініціативами, що мали на метіскасувати вже прийняті реформаторські законопроекти, абосуперечили передвиборчим обіцянкам політичної сили. Від депутатів «БПП» було щонайменше 5 таких ініціатив, від «Народного фронту» – дві. Це, зокрема, ініціативи щодо скасування кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, відтермінування кримінальної відповідальності за неправдиві дані в електронних деклараціях та щодо скасування 3-ї групи ФОП. «Одна з ініціатив реалізована –це скасування конкурсів на посади голів обласних державних адміністрацій, які у нас були і були прописані у новому законі про державну службу», – зазначила Аліса Юрченко. Реалізована і одна з ініціатив «Народного фронту» – щодо електронного декларування для громадських активістів-антикорупціонерів.
«Ми проводимо дослідження вперше. Але подібні дослідження робили наші колеги раніше, зокрема, Комітет виборців України у 2016 році, і дослідження показало приблизно ті самі тренди», – зазначила Аліса Юрченко.
