У 2018 році 50% всіх угод на постачання ліків та медичного обладнання на місцевому рівні уклали з 1% постачальників, що свідчить про високий рівень монополізації на ринку. Такі дані представили аналітики Transparency International Україна під час презентації другого звіту «Медичні закупівлі в ProZorro: експрес-обстеження 2.0», присвяченому публічним закупівлям у сфері охорони здоров’я, в Українському кризовому медіа-центрі. «Сфера медичних закупівель знаходиться під нашою пильною увагою, бо вона стосується кожного – усі ми є пацієнтами або родичами пацієнтів. Наша мета – допомогти колегам з Міністерства охорони здоров’я проконтролювати процес медичних закупівель. Ми хочемо показати громадянам, як контролювати закупівлі і зробити нашу сферу медицини ефективнішою», – зазначив Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Україна.
У звіті проаналізували та порівняли медичні закупівлі на місцевому рівні за перші три квартали 2017 та 2018 років. Серед позитивних тенденцій – видатки лікарень та департаментів з 2017 року зросли з 15,6 до 16,7 мільярдів гривень. Зменшився обсяг коштів, що витрачаються на менш врегульовані законом допорогові закупівлі. Серед негативних тенденцій – зниження відсотка конкурентних процедур у допорогових закупівлях у всіх областях України та високий рівень монополізації у постачанні ліків та медичного обладнання. «Ми побачили, що не зважаючи на те, що 50% угод було підписано з 1% постачальників, кількість постачальників у 2018 році збільшилася. Очевидно, вони забрали ті закупівлі, вартість яких відносно низька, тому цей факт не вплинув на ситуацією з монополізацією», – зазначив Артем Давиденко, керівник напрямку аналітики програми інноваційних проектів Transparency International Україна.
За результатами дослідження, для медичних закупівель у різних регіонах характерна нерівномірність видатків департаментів та закладів охорони здоров’я у перерахунку на одну особу. Найвищий показник зафіксовано у Львівській області – 563 гривень на особу, найнижчий – у Луганській області, 111 гривень.
Закупівля ліків та медобладнання складає 32,2% від усіх витрат департаментів та закладів охорони здоров’я через систему «ProZorro». 29,1% витрат припадає на енергоносії, що пояснюють низькою конкуренцією у сфері комунальних послуг. 14,2% витрачають на будівельні роботи та ремонти приміщень.
Віктор Нестуля, виконуючий обов’язки генерального директора державного підприємства «Медичні закупівлі України» при Міністерстві охорони здоров’я України, наголосив, що сфера медичних закупівель завжди була однією з найбільш корумпованих і участь міжнародних організацій в цьому процесі дала позитивний ефект.«З 2015 року, коли медичні закупівлі були передані міжнародним організаціям, країна почала економити до 40% коштів. Завдяки цьому ми змогли забезпечити більше медикаментів та лікарських засобів для пацієнтів. Також зросла конкуренція серед постачальників», – зазначив він. Наступним кроком для економії має стати централізація медичних закупівель через створення баз даних постачальників та електронних каталогів, для оптимізації витрат у регіонах.
«Дуже часто запитують, чому британські та американські громадяни, які є нашими донорами, зацікавлені підтримувати подібні реформи в Україні. Насправді вони реагують на запит українських громадян та органів влади, аби здійснювати фундаментальні зміни у суспільстві – для того, аби надалі не було потреби в централізованому контролі цих процесів, аби люди були здатні самі все це контролювати», – додав Петро Матіяшек, керівник проекту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах» (TAPAS) за підтримки проекту USAID, UKaid та Фонду «Євразія».
