Найпоширеніше порушення, виявлене під час виборчої кампанії перед президентськими виборами – незаконна агітація. Про це заявили представники всеукраїнської громадської організації «Комітет виборців України» (КВУ) за підсумками січневого моніторингу на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «Мова йде про розміщення агітаційних матеріалів, які не мають вихідних даних – відомостей про тираж, хто був замовником, особу, відповідальну за друк, те, що вимагається статтею 59 закону України «Про вибори Президента України». Це листівки, біл-борди, газети без вихідних даних. Якщо немає підтвердження, що матеріали надрукував кандидат за кошти свого виборчого фонду, виникає питання, звідки ці гроші і скільки матеріалів було створено», – деталізував Денис Рибачок, аналітик Комітету виборців України.
Розміщення таких матеріалів є адміністративним правопорушенням і передбачає штраф 1200 гривень для посадових осіб та 85 гривень – для осіб, які розповсюджують матеріали.
Більшість політичної реклами профінансована не з виборчих фондів кандидатів. «Ми зверталися до Центральної виборчої комісії із офіційним запитом, 25 січня, коли було зареєстровано 20 кандидатів. Ми побачили, що лише 5 із них офіційно відкрили свої виборчі фонди. Але можемо бачити, скільки реально реклами на вулицях міст», – зазначив Денис Рибачок. Згідно з чинним законодавством, кандидат у президенти зобов’язаний створювати виборчий фонд, але немає чіткого строку, коли саме. Без фонду здійснювати агітацію заборонено.
Залишається проблема тіньового фінансування не лише реклами, але й роботи людей, яких залучають до кампанії. «Ми маємо підстави говорити про те, що на президентських виборах буде понад один мільйон «нелегалів» – спостерігачів, агітаторів, представників низових ланок виборчих штабів. Ця тінізація домінує у понад 90% політичних сил і штабів кандидатів», – розповів Олексій Кошель, голова всеукраїнської громадської організації «Комітет виборців України». Він зазначив, що ця проблема існувала практично на усіх попередніх виборах. Позитивний тренд цієї виборчої кампанії – що про неї почали говорити відкрито.
Ще до офіційного старту виборчої кампанії щонайменше частина політсил вдавалися до передчасної агітації та дій, які мають ознаки підкупу виборців. Зокрема, на сайтах 6 парламентських партій аналітики КВУ за жовтень-грудень 2018 року виявили 272 новини, де йшлося про такі дії, зокрема, роздачу певних товарів. «Оскільки такі дії відбувалися до офіційного початку виборчої кампанії, юридично ми не можемо сказати, що це був підкуп виборців. Але по факту ми розуміємо, що політики провели масовану приховану агітацію», – зазначив Денис Рибачок.
Серед можливих проблем на виборах – аномальна кількість членів дільничних і окружних виборчих комісій. За словами Олексія Кошеля, остаточна кількість кандидатів може становити 50 і більше. Відповідно до законодавства, до складу виборчих комісій мають бути включені подання усіх кандидатів у президенти. «На жаль, парламент проігнорував наше звернення і позицію низки інших громадських організацій щодо необхідності внесення технічних змін до закону про вибори […]. Таким чином, теоретично ми можемо отримати виборчі комісії у складі 30-40-50 членів, і можливі проблеми технічного і організаційного характеру», – зазначив Олексій Кошель.
За словами аналітиків КВУ, є ризик провокацій з боку фейкових спостерігачів. На сьогодні дозвіл на спостереження за виборами отримали 139 громадських організацій, із них 131 – на всій території України. Це в 13 разів більше, ніж на позачергових президентських виборах у 2014 році. Частина цих організацій були зареєстровані у межах місяця-півроку до старту виборчої кампанії. «Таких прикладів є десятки, тому ми маємо підстави говорити, що метою деяких спостерігачів на виборах буде не об’єктивне та неупереджене висвітлення процесу, а робота на певних політиків, створення інформаційних провокацій і діяльність, спрямована на делегітимізацію виборчого процесу і створення недовіри до виборів»,- зазначив Денис Рибачок.
Аналітики КВУ закликали усіх посадовців і учасників виборчої кампанії утриматися від заяв про кількість виявлених порушень, якщо вони не підкріплені фактами і деталями – аби не допускати спекуляції щодо кількості і масштабів порушень.
На думку Олексія Кошеля, в Україні недооцінюють масштаби можливого російського втручання. Це може бути не лише тіньове фінансування, інформаційний вплив і кібервтручання, але й масові повідомлення про нібито замінування виборчих дільниць.
