Правозахисники Коаліції правозахисних організацій «Правозахисний порядок денний» презентували 10 незручних запитань до кандидатів у президенти, пов’язаних з захистом прав людини в Україні. «Нам дуже важливо знати справжнє ставлення та розуміння кандидатів у президенти стану захисту прав і свобод людини. Тому ми вирішили ці питання поставити. Це дуже незручні запитання, відповідей на які уникають не лише політики. Ми просимо журналістів, громадських активістів та просто небайдужих людей ставити ці питання саме у цих формулюваннях кандидатам у президенти, їх довіреним особам на всіх зустрічах, телевізійних програмах та мітингах, щоб ми побачили справжні обличчя цих кандидатів», – пояснила Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод.
Список містить такі питання:
- Чи потребує змін розділ ІІ Конституції України «Права, свободи та обов’язки людини та громадянина»? Якщо так, то яких?
- Чи підтримуєте Ви ратифікацію Римського статуту, щоб України стала повноправним членом Міжнародного кримінального суду?
- Чи будете Ви ініціювати закріплення в Конституції національної автономії для кримських татар?
- Чи підтримуєте Ви заборону російських фільмів, розповсюдження книжок, виданих в Росії, блокування російсьих телеканалів та соціальних мереж?
- Чи є у Вас план подолання наслідків війни та пошуку балансу між прощенням та покаранням? Якщо так, то який?
- Чи готові Ви підтримати ратифікацію Стамбульсткої конвенції про протидію домашньому насильству?
- Чи підтримуєте Ви реєстрацію цивільного партнерства та чи вийдете на Марш рівності?
- Чи вважаєте Ви, що Україна забов’язана виплачувати пенсію всім мешканцям окупованих територій Криму і Донбасу, хто її заробив?
- Чи підтримуєте Ви скасування мораторію на вільний продаж/купівлю землі?
- Чи погоджуєтеся Ви відмовитися від соціальних гарантій, які не відповідають можливостям держави?
Учасники брифінгу підкреслили, що вони очікують отримати обґрунтовані відповіді на зазначені запитання для повного розуміння правозахисного світогляду кандидатів. Вони зазначили, що всі питання є рівноцінними і не є ранжованими за важливістю. «Для нас важливо, чи взагалі будуть кандидати відповідати на згадані питання, якого змісту будуть відповіді, а також яким буде формат відповіді на запитання – чи це буде просто публікація або ж дискусія, обговорення з правозахисниками», – зазначив Богдан Крикливенко, співзасновник Українського інституту з прав людини.
