За останній рік, окрім випадку вбивства чоловіка у Львові під час погрому стихійного поселення, жодну справу щодо насильства проти ромів не було передано до суду. Причиною того, що випадки вбивства та насильницького вигнання ромів зі стихійних поселень повторюються, правозахисники називають безкарність за вчинені дії. «Через рік після хвилі ромських погромів, нас цікавить кого було за них покарано, на якому етапі знаходиться слідство та чи можна вважати, що покарання відбудеться, як це і має бути у правовій державі. На жаль, аспект відсутності покарання зробив цю модель насильства відносно ромів привабливою для симпатиків перших організаторів погромів. Це є великою проблемою», – зауважив В’ячеслав Лихачов, керівник Групи моніторингу прав національних меншин, під час брифінгу в прес-центрі Українського кризового медіа-центру.
Юліан Кондур, проектний координатор ромського фонду «Чіріклі», зазначив, що причинами неефективності розслідувань є відсутність звернень постраждалих ромів до поліції через страх бути учасниками слідства, слабка державна політика щодо ромів та неефективність правоохоронної системи.
Брифінг було зірвано невідомим, який назвав себе представником батальйону АЗОВ та мав при собі сокиру, ніж та шило. На місце прибула поліція і кваліфікувала наявні предмети як побутові. В результаті інциденту ніхто не постраждав.
