Огляд ЗМІ за 12 червня 2019

ГОЛОВНЕ

Посли Європейського Союзу ухвалили рішення продовжити ще на один рік санкції, запроваджені за незаконну анексію Росією Криму. Це рішення ще має затвердити на наступному тижні Рада ЄС.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що ПАРЄ може застосовувати до російських парламентаріїв санкції навіть у разі повернення їхньої делегації в асамблею. Він пояснив, що, зокрема, російських депутатів можуть позбавити права вносити проекти резолюцій і рекомендацій, вносити письмові декларації, бути доповідачем, ініціювати термінові й поточні дебати, а також представляти ПАРЄ в інших органах РЄ і на інших міжнародних заходах. “Навіть за сумного для нас розвитку подій санкції щодо Росії в асамблеї можуть бути відновлені”, – упевнений міністр.

Міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що українцям розповідали казок про вступ до Європейського Союзу через 5-10 років, але це нереально. “Хтось чув, що вступатимемо в ЄС у 2025. Це дурниці, адже для цього вже давно мали б вести переговори про вступ. Хтось чув, що за 10 років – вже реальніше, але все ще дурниця”, – додав він, зазначивши, що для цього переговори про вступ треба було б розпочинати буквально завтра. За його словами, для того, щоб вступити до ЄС Україні потрібно щонайменше стати на голову кращим за усіх попередніх кандидатів.

Президент Володимир Зеленський на зустрічі з делегацією ЄБРР на чолі з його президентом Сумою Чакрабарті запевнив, що двостороння співпраця активізуватиметься і ставатиме ефективнішою. Зеленський наголосив, що стратегія ЄБРР повністю відповідає пріоритетам України, й висловив переконання, що Україна і банк разом можуть працювати ефективніше. Зеленський зазначив, що країна цінує співпрацю з міжнародними партнерами – ЄБРР, Світовим банком і Міжнародним валютним фондом.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій повідомив, що підписав і передав на підпис президенту України Володимиру Зеленському закон про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради.

Представник президента у Верховній Раді Руслан Стефанчук висловив упевненість, що Конституцію треба змінювати, а конституційну комісію відновити. За його словами, “раніше всі зміни вносилися в розділи повноважень Ради і президента, а ми повинні починати з розділу про права і свободи громадян”. “Наша ідеологія в цілому – залишити за державою сервісні функції, це і є лібертаріанство у нашому розумінні. Наша мета – українська ліберальна економіка”, – заявив він. Руслан Стефанчук заявив, що не виключено введення в Україні двопалатного парламенту. При цьому Стефанчук наголосив, що не говорить про конкретну концепцію двопалатного парламенту чи те, що це все буде зроблено найближчим часом. Стефанчук також заявив, що команда президента планує запровадити кримінальну відповідальність за неперсональне голосування. Ще однією “місією” наступного парламенту він назвав систематизацію українського законодавства – мовляв, не існує “остаточної редакції” Конституції після всіх змін, а 90% законів – неякісні.

Директор ДБР Роман Труба вивів Друге управління організації досудових розслідувань з підпорядкування свого першого заступника Ольги Варченко і відтепер сам контролюватиме цей підрозділ. Заступник директора ДБР Ольга Варченко заявила, що директор ДБР Роман Труба, “незважаючи на судову заборону продовжує одноосібно приймати певні рішення, у тому числі кадрові. Згоди, як вже це стало традицією, від заступників не отримано”. Заступник голови ДБР зазначає, що в колективі бюро “набуває розголосу інформація, оприлюднена директором ДБР на апаратних нарадах про зустріч з президентом України”. За словами Варченко, Труба запевняє, що Зеленський надав йому певні повноваження та дав настанови щодо пріоритетних напрямків. “Впевнена, що Володимир Зеленський не надавав повноваження Роману Трубі грубо порушувати закон, нехтувати правами громадян та узурпувати владу”, – каже Варченко.

Президент Володимир Зеленський призначив Айвараса Абромавичуса членом наглядової ради Державного концерну “Укроборонпром”.

Антимонопольний комітет України визнав міжнародну групу компаній Group DF Дмитра Фірташа монополістом на ринку реалізації азотних добрив. Згідно з результатами проведеного розслідування АМКУ, група має ознаки монопольного становища на загальнодержавному ринку первинної реалізації азотних мінеральних добрив. Зафіксовані факти, які можуть свідчити про зловживання монопольним становищем.

Партія “Слуга народу” виключила зі свого списку кандидатів у народні депутати Ірину Панченко, Дмитра Співака і Вадима Гутцайта. В партії заявили, що результати постпраймеріз оприлюднять після наступного етапу з’їзду партії у липні.

Двох кандидатів у народні депутати в одномандатних виборчих округах від партії “Голос” виключено зі списку через невідповідність їхньої попередньої політичної діяльності критеріям політсили. Тараса Шкітера виключили на підставі доказів журналістів руху “Чесно” про те, що він був пов’язаний із діяльністю партії “Український вибір” Віктора Медведчука в Луцьку. Прізвище кандидата Євгена Кугуки активісти виявили в списках партії “Опозиційний блок” на позачергових парламентських виборах 2014 року.

Згідно з результатами соцопитування, проведеного соціологічною групою “Рейтинг”, лідером електоральних симпатій серед політичних сил є партія “Слуга народу”, яку готові підтримати 47,5% тих, хто має намір голосувати й визначився з симпатіями. Також наразі долають прохідний бар’єр “Опозиційна платформа – За життя” (10,4%), “Європейська солідарність” (7,9%), “Батьківщина” (7,5%) і “Голос” (6,4%). Партію “Сила і честь” готові підтримати 4,3% респондентів, Радикальну партію – 2,5%, партію “Громадянська позиція” – 2,4%. Рейтинг інших політичних сил не перевищує 2%.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • В ЄС узгодили продовження санкцій на ведення бізнесу в окупованому Криму (27 публікацій у ЗМІ)
  • «Слуга народу» виключила трьох кандидатів у депутати зі свогосписку (25 публікацій у ЗМІ)
  • У Вакарчука виключили двох мажоритарників через недоброчесність (17  публікацій у ЗМІ)
  • Парубій підписав закон про ТСК із процедурою імпічменту президента (12 публікацій у ЗМІ)
  • Зеленський призначив Абромавичуса членом наглядової ради “Укроборонпрому” (8 публікацій у ЗМІ)

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.

Посли Європейського Союзу ухвалили рішення продовжити ще на один рік санкції, запроваджені за незаконну анексію Росією Криму. Відповідне рішення було ухвалено в середу в Брюсселі в рамках засідання Комітету постійних представників (COREPER), повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в Раді ЄС. Це рішення ще має затвердити на наступному тижні Рада ЄС. Обмежувальні заходи були введені в червні 2014 року і продовжуються на рік. Востаннє таке рішення було ухвалено 23 червня 2018 року.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що ПАРЄ може застосовувати до російських парламентаріїв санкції навіть у разі повернення їхньої делегації в асамблею. “Навіть ухваливши у нинішньому вигляді резолюцію про власну капітуляцію перед РФ, ПАРЄ все одно збереже можливість застосувати до російських депутатів деякі обмежувальні заходи”, – йдеться в статті Клімкіна для інтернет-видання “Європейська правда”, оприлюдненій у середу. Він пояснив, що, зокрема, російських депутатів можуть позбавити права вносити проекти резолюцій і рекомендацій, вносити письмові декларації, бути доповідачем, ініціювати термінові й поточні дебати, а також представляти ПАРЄ в інших органах РЄ і на інших міжнародних заходах.

Міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що українцям розповідали казок про вступ до Європейського Союзу через 5-10 років, але це нереально. Про це він написав у Facebook 11 червня. “У черзі за ранковою кавою випадково став учасником дискусії щодо ймовірних термінів вступу України в ЄС. Трохи прикро виступати у ролі руйнівника міфів і говорити людям правду після того, як їм нарозповідали казок”, – сказав очільник МЗС.

Представник України в Тристоронній контактній групі (ТКГ), другий президент України Леонід Кучма обговорив із колишнім директором ЦРУ Девідом Петреусом і екс-послом США Джоном Гербстом виконання Мінських угод і двосторонню співпрацю. “Леонід Кучма зустрівся з генералом Девідом Петреусом, директором ЦРУ в 2011-2012 роках. У бесіді також узяв участь Джон Гербст, посол США в Україні (2003-2006 рр.), директор Євразійського центру при Атлантичній раді США. Обговорили двосторонню співпрацю України та США, а також хід виконання Мінських домовленостей”, – повідомила прес-секретар Кучми Дарка Оліфер на сторінці в соцмережі Facebook у середу.

Представник України в Тристоронній контактній групі (ТКГ), другий президент України Леонід Кучма на зустрічі з головою місії Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) в Україні Флоранс Жиллєтт наголосив на важливості імплементації Мінських угод на принципах взаємності, особливо в контексті реалізації безпекового блоку. “Усі процеси з імплементації Мінських угод мають бути виключно на засадах взаємності. І насамперед має бути виконаний безпековий блок Мінських домовленостей – припинення вогню, виведення з Донбасу російських військ і техніки. Після цього рухатися буде легше”, – сказав Кучма на зустрічі з головою місії МКЧХ, повідомила його прес-секретар Дарка Оліфер на сторінці у Facebook у середу.

Президент України Володимир Зеленський на зустрічі з делегацією Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) на чолі з його президентом Сумою Чакрабарті запевнив, що двостороння співпраця активізуватиметься і ставатиме ефективнішою. “Дякуємо вам, що ви тут, і дякуємо за те, що ви є найбільшим інвестором в Україні. Хочу запевнити, що ми нарощуватимемо нашу співпрацю”, – сказав Зеленський на зустрічі, повідомляє прес-служба глави держави в середу. Він наголосив, що стратегія ЄБРР повністю відповідає пріоритетам України, й висловив переконання, що Україна і банк разом можуть працювати ефективніше. Зеленський зазначив, що країна цінує співпрацю з міжнародними партнерами – ЄБРР, Світовим банком і Міжнародним валютним фондом.

ЗАКОН ПРО ІМПІЧМЕНТ ПРЕЗИДЕНТА.

Спікер українського парламенту Андрій Парубій повідомив, що підписав і передав на підпис президенту України Володимиру Зеленському закон про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради (№1098). “Сьогодні підписав закон України №1098 “Про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України” та передав його на підпис президенту України”, – написав Парубій у своєму акаунті у Twitter у середу.

КОНСТИТУЦІЙНА РЕФОРМА.

Представник президента у Верховній Раді Руслан Стефанчук упевнений, що Конституцію треба змінювати, а конституційну комісію відновити. “Конституція буде змінена, але чи буде вона змінена в якійсь частині чи ж у цілому, можливо, на референдумі – все це питання дискусії”, – сказав він в інтерв’ю “РБК-Україна”. “Ми збираємося відновити конституційну комісію, тому що президент і влада повинні задавати напрямок, а саме професіонали повинні формувати структуру і логіку”, – заявив представник Володимир Зеленського в парламенті. За його словами, “раніше всі зміни вносилися в розділи повноважень Ради і президента, а ми повинні починати з розділу про права і свободи громадян”.

Представник президента Володимира Зеленського у Верховній Раді Руслан Стефанчук заявив, що не виключено введення в Україні двопалатного парламенту. “Велика біда українського парламенту – половинчастий підхід до його формування, тобто змішана система виборів. В Україні вона себе не виправдала”, – сказав він в інтерв’ю “РБК-Україна”. “Будь-який мікс не дає бажаного результату. Є два шляхи: або нарізування волостей із наглядачами – тоді це мажоритарка. Або шлях політичного структурування суспільства – тоді це пропорціоналка”, – заявив Стефанчук.

Партія президента Володимира Зеленського “Слуга народу” хоче створити більшість у Верховній Раді 9 скликання і систематизувати законодавство. Крім того, команда президента планує запровадити кримінальну відповідальність за неперсональне голосування, заявив представник Зеленського у парламенті Руслан Стефанчук в інтерв’ю “РБК-Україна”. На запитання, чи є монопольна більшість “Слуги народу” метою команди президента в наступному парламенті, він відповів ствердно: “Це наша мета”.

АНТИКОРУПЦІЯ.

Секретар Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) Олександр Данилюк обговорив із в. о. глави Служби безпеки України Іваном Бакановим боротьбу з контрабандою та протидію терактам на об’єктах критичної інфраструктури на південному сході країни. “Під час наради йшлося про необхідність посилення боротьби з контрабандою та активізації протидії СБУ спробам дестабілізувати ситуацію на сході і півдні України, зокрема в частині попередження терористичних актів на об’єктах критичної інфраструктури”, – повідомляється на сторінці оперативного штабу РНБО України в соцмережі Facebook.

Директор Державного бюро розслідувань (ДБР) Роман Труба вивів Друге управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідування злочинів, вчинених співробітниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) з підпорядкування свого першого заступника Ольги Варченко і відтепер сам контролюватиме цей підрозділ. Це визначено наказом Труби від 10 червня, текст якого надало агентству “Інтерфакс-Україна” джерело в ДБР.

Заступник директора Державного бюро розслідувань Ольга Варченко заявляє, що певні “групи впливу” намагаються втягнути ДБР у політичні чвари. Про це вона написала у своєму Facebook. “Останнім часом певні невідомі колективу особи намагаються втягнути Бюро у політичні чвари та підірвати довіру до органу. Заявляю про те, що особисто я аполітична, не маю відношення до жодної політичної сили”, – пише Варченко. Вона каже, що директор ДБР Роман Труба, “незважаючи на судову заборону продовжує одноосібно приймати певні рішення, у тому числі кадрові. Згоди, як вже це стало традицією, від заступників не отримано”.

ЕКОНОМІКА.

Антимонопольний комітет України визнав міжнародну групу компаній Group DF Дмитра Фірташа монополістом на ринку реалізації азотних добрив. Про це голова АМКУ Юрій Терентьєв написав у Facebook. АМКУ 24 травня направив трьом виробникам мінеральних азотних добрив та НФ Трейдінг Україна попередні висновки за результатами проведеного розслідування. Згідно з ними, група має ознаки монопольного становища на загальнодержавному ринку первинної реалізації азотних мінеральних добрив. Зафіксовані факти, які можуть свідчити про зловживання монопольним становищем.

ВИБОРИ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ.

Партія “Слуга народу” виключила зі свого списку кандидатів у народні депутати Ірину Панченко, Дмитра Співака і Вадима Гутцайта. Про це йдеться у повідомленні на офіційній сторінці “Слуги народу” у Facebook. “Постпраймеріз ще не почались, а зміни у списку вже відбулися. Після додаткової перевірки Панченко Ірина Сергіївна, №73 вибула зі 100 претендентів до виборчого списку”, – сказано у повідомленні. Також в партії заявили, що результати постпраймеріз оприлюднять після наступного етапу з’їзду партії у липні. Пізніше з’явилося повыдомлення, що зі списку виключили також Співака і Гутцайта.

Двох кандидатів у народні депутати в одномандатних виборчих округах від партії “Голос” (лідер Святослав Вакарчук) виключено зі списку через невідповідність їхньої попередньої політичної діяльності критеріям політсили. Як повідомила в середу прес-служба “Голосу”, виключено кандидата у Волинській області Тараса Шкітера (висувався в окрузі №22, Волинська обл.) на підставі доказів журналістів руху “Чесно” про те, що він був пов’язаний із діяльністю партії “Український вибір” Віктора Медведчука в Луцьку. Прізвище кандидата Євгена Кугуки (висувався в окрузі №217, Київ) активісти виявили в списках партії “Опозиційний блок” на позачергових парламентських виборах 2014 року.

П’ять політичних партій можуть пройти до Верховної Ради на дострокових виборах 21 липня, лідирує партія “Слуга народу”, свідчать дані опитування, проведеного Соціологічною групою “Рейтинг”. Згідно з оприлюдненими в середу результатами соцопитування, лідером електоральних симпатій серед політичних сил є партія “Слуга народу”, яку готові підтримати 47,5% тих, хто має намір голосувати й визначився з симпатіями. Також наразі долають прохідний бар’єр “Опозиційна платформа – За життя” (10,4%), “Європейська солідарність” (7,9%), “Батьківщина” (7,5%) і “Голос” (6,4%). Партію “Сила і честь” готові підтримати 4,3% респондентів, Радикальну партію – 2,5%, партію “Громадянська позиція” – 2,4%. Рейтинг інших політичних сил не перевищує 2%.