Екоактивісти закликають політичні партії та депутатів-мажоритарників, які візьмуть участь у парламентських виборах, публічно озвучити свою позицію щодо вирішення 6 ключових проблем. Це невідповідність політики цілям сталого розвитку , зриви строків імплементації природоохоронної частини Угоди про асоціацію з ЄС, споживацьке ставлення до природних ресурсів, неефективна робота природоохоронних контролюючих органів, неефективне використання коштів екологічного податку, неефективна дозвільна система. Ці пункти оприлюднені на ресурсі ініціативи.
«На кожне з цих питань ми хочемо почути публічну відповідь – за бажання, у форматі зустрічі або прес-події. Ми знаємо, які прогалини потрібно усувати, і готові допомогти політичним партіям розібратися у цьому. Якщо пропозиція вирішення проблем від партії узгоджується з нашим баченням – така партія з’являється на сайті і отримує публічну фіксацію з нашого боку, що ця партія турбується про питання довкілля. Виграють усі: для нас це актуалізація теми, для партій – можливість привернути увагу виборців, яких турбує екологія», – розповів Артем Романюков, голова Правління ГО «Платформа «Громадський контроль», на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Серед ключових проблем, які суперечать цілям сталого розвитку – зависокі викиди парникових газів, знищення лісів, забруднення води і ґрунтів, спотворений розвиток енергетики на основі відновлюваних джерел енергії, неконтрольоване промислове забруднення, накопичення промислових і побутових відходів, зазначає Ірина Черниш, лідерка ініціативної групи «Save Dnipro».
«Україна досі живе у пострадянській системі охорони довкілля, і допоки ми її не змінимо – нові закони, навіть якщо вони написані якісно, працювати не будуть. Нам потрібні ефективні інституції моніторингу – щоб знати, які проблеми є, та ефективні інституції контролю; чіткі процедури і невідворотність покарання за порушення екологічного законодавства», – зазначає Олена Кравченко, директорка МБО «Екологія – Право – Людина»
Важливо, щоб нова Верховна Рада якнайшвидше розглянула Стратегію поводження з відходами та законопроект про управління відходами, зазначає Євгенія Аратовська, голова Правління ГО «Україна без сміття». Ці документи вже готові, але поточний склад Верховної Ради не встиг їх розглянути. Також необхідно встановити нові стандарти до упаковки товарів – щоб її можливо було здавати на переробку, і налагодити прийом небезпечних відходів. У зв’язку з тим, що в Україні немає культури і механізму сортування побутових відходів, більшість вторсировини потрапляє на звалища. Водночас, компанії, які займаються переробкою вторсировини, закуповують її за кордоном.
«У нас більшість людей досі не здогадуються, що їхні побутові відходи потрапляють у довкілля, що у нас немає жодного сміттєпереробного заводу і навіть нормально облаштованих полігонів для захоронення відходів. Нам потрібен комплексний підхід до управління відходами, щоб ми використовували вже наявні технології і ресурси, інноваційні ідеї. Якщо ми будемо говорити про це кожного дня – проблеми довкілля стануть пріоритетними, у тому числі й для депутатів», – наголошує Євгенія Аратовська.
Політичні партії зараз недооцінюють запит на захист довкілля, який з’явився в українському суспільстві, особливо серед молоді – тому що звикли фокусуватися на інших темах, каже Роман Зінченко, співзасновник проекту «Greencubator». Тому важливо, щоб люди, небайдужі до екології, писали на партійні ресурси запитання і пропозиції – аби дати зрозуміти політикам, що ці проблеми цікавлять суспільство.
Нещодавні соцопитування засвідчили, що для 46% громадян важливо бачити екологічні питання у програмах партій, розповіла Тетяна Астахова, координаторка кампанії з розвитку відновлюваних джерел енергії ГО «Екодія».
«У програмах партій почали з’являтися перші положення про охорону довкілля, сталу енергетику. Але, водночас, можна бачити суперечність, коли обіцяють підтримувати одночасно і сталу енергетику, і вугільну промисловість. … Важливо, щоб енергетика розвивалася не за схемою, яка є зараз – коли це великі потужні об’єкти, які розкидані по різних частинах країни і ми втрачаємо багато енергії на шляху до споживача. Важливо, щоб це була безпечна мала енергетика, яка максимально використовує локальні ресурси і сприяє розвитку на місцях», – зазначає Тетяна Астахова.
Павло Вишебаба, член ради ГО «Єдина планета», закликав припинити у бюджеті на 2020 рік дотацію галузей, які найбільше забруднюють довкілля. Також – повернутися до розгляду законопроекту про заборону хутрового виробництва в Україні. Законопроект вже виносився на розгляд Верховної Ради, але для включення його у порядок денний не вистачило голосів. За його словами, найближчим часом до України можуть перемістити своє виробництво 8 підприємств, що збільшить хутрове виробництво утричі. «18 країн Європи вже заборонили або значно обмежили хутрове виробництво у зв’язку зі шкодою, яку воно завдає довкіллю, та з етичних міркувань. Тому Україна мала б зупинити це переміщення, і іншого шляху ніж заборона – немає, тому що процедура оцінки впливу на довкілля як запобіжник не спрацювала», – наголошує він.
«Варто не забувати, що капіталізація країни й бізнесу корелює з екологічною ситуацією – від цього залежить, скільки ви маєте заплатити топ-менеджеру, аби він погодився працювати в Україні на вашому підприємстві. Від покращення екологічної ситуації в країні виграють усі – навіть фінансово. Нам потрібно заробляти на зелених технологіях, кліматичних технологіях, і рухатися вгору по ланцюжку доданої вартості. Ці напрямки набирають обертів і ми повинні використовувати цю можливість», – наголошує Роман Зінченко.
