Група українських художників та мистецтвознавців запускає проект «Відділ сучасного мистецтва» у Кмитівському музеї радянського мистецтва, що на Житомирщині. Презентація відбулася в Українському кризовому медіа-центрі. Мета цієї культурної ініціативи — осмислення та аналіз української радянської спадщини 20-го століття у формі діалогу з творами сучасного мистецтва.
«Коли ми кажемо про відділ сучасного мистецтва у музеї радянського мистецтва, тут є певний парадокс. Не може йтися про “сучасне радянське мистецтво”. Концепція нашого відділу — показувати мистецтво, яке рефлексує на радянське, на українське 20-го століття. Радянське тут стає матеріалом для інтерпретації. Це особливо важливо в контексті періоду декомунізації і перевизначення наших стосунків зі спадком СРСР», — сказав Микита Кадан, український художник та куратор проекту.
Відділ почне свою роботу річною програмою «Жести ставлення». Перший епізод-виставка під назвою «Патерналізм і просвітництво» відкриється 13 липня.
Вибір теми для програми Микита Кадан обґрунтував тим, що для нього «фундаментальним питанням є саме питання активного ставлення до всього радянського. Тобто ми не можемо сприймати історію СРСР так само, як історію 18-го, 19-го століть. Позиціювання радянського періоду нашої історії є значно більш етично та політично вимогливим. Тут лунає питання “з ким ти” і вимагаються вкрай однозначні відповіді. Наше завдання полягає в тому, щоб створити якісь складніші ідентичності, складніші позиції, з яких можна розглядати минуле».
Значна частина роботи Відділу проводитиметься у форматі резиденції. Результатом співпраці десяти запрошених художників стануть п’ять тематично оформлених епізодів, які поступово будуть проявлятися в постійній експозиції музею. Такий формат став можливим завдяки програмі «НОРД» Українського культурного фонду. Її менеджерка Катерина Левченко теж була присутня на презентації проекту:
«З одного боку, це резиденція при інституції, яка має одну з найбільших колекцій радянського мистецтва в Україні, з іншого боку, це дослідницька резиденція, спрямована на переосмислення радянської спадщини і водночас сфокусована на продакшені та створенні нових робіт. Ми сподіваємося, що вона буде працювати й надалі, можливо, стане щорічною».
Спочатку Кмитівський музей функціонував як колекція Йосипа Буханчука у міській школі, а у 1985 році переїхав до окремої будівлі, архітектором якої виступив Микола Сєверов. Зараз приміщення музею має 2000 квадратних метрів експозиційної площі, у дев’яти залах репрезентується приблизно 750-800 експонатів з усіх країн колишнього СРСР.
«Колекція музею сьогодні досить контроверсійна, навіть стигматизована, тому що декомунізаційні процеси наклали тяжкий відбиток на сприйняття мистецтва радянського періоду в Україні. Найбільш пропагандистську частину творів – зображення Леніна, наприклад, чи революції, сховали у фонди. Представлені роботи більш-менш нейтральні, але все одно зрозуміло, що це мистецтво соцреалізму. Потрібно говорити про це чесно, щоб актуалізувати роботу музею і мати можливість критично, актуально та об’єктивно показувати радянське мистецтво», — додала Євгенія Моляр, мистецтвознавиця, учасниця ініціативи «ДЕ НЕ ДЕ».
