За три місяці з моменту набуття чинності Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» уряд не виконав жодне зі своїх зобов’язань, окрім делегування членів Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Про це заявили співавтори закону та експерти з прав людини на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Комісія досі не запрацювала; реєстр осіб, зниклих безвісти, не створено; нормативно-правові документи у відповідність до нового законодавства не приведено.
Закон «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» був зареєстрований у листопаді 2016 року, а прийнятий у липні 2018-го. Його основні задачі:
облік осіб, зниклих безвісти;
створення підґрунтя для координації державних органів та недержавних організацій у сфері розшуку людей, зниклих безвісти;
запровадження механізму захисту родичів осіб, зниклих безвісти, у випадку, якщо родичі знаходилися на утриманні зниклих осіб;
виконання Україною її зобов’язань відповідно до Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень та криміналізації насильницьких зникнень [насильницьке зникнення — арешт, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі, вчинене представником держави — УКМЦ].
«Мені здається, що змусити нинішній уряд взятися за це питання нереально, бо зараз вони зайняті закриттям тих проблем, що вже є, і своїм подальшим працевлаштуванням. Варто запустити адвокаційну кампанію, яка буде спрямована поки що тільки на створення реєстру осіб, зниклих безвісти, і одразу звертатися до кандидатів у народні депутати тих фракцій, які скоріш за все потраплять у парламент. У новоствореному Офісі президента теж є департамент, який відповідає за права людини. Думаю, в перші дні обрання нового уряду вплив Офісу буде достатньо сильним, щоб вони змогли прямим дорученням змусити Кабмін створити реєстр», — вважає народний депутат України та один з авторів закону «Про безвісти зниклих» Мустафа Найєм.
На важливості створення реєстру зниклих безвісти осіб наголосила також Ядвіга Лозинська, голова Об’єднання рідних безвісти зниклих «Надія»:
«Єдиний реєстр — це найголовніше, початок шляху. Після його створення просунеться питання з пошуками, підтримкою родичів і т.д. У зв’язку зі зміною влади, ми обрали іншу тактику і почали ліквідацію проблеми на місцях. До Дня матері 12 травня наша організація збирала круглий стіл за участі рідних безвісти зниклих осіб, волонтерів та Дніпропетровської обласної державної адміністрації, де вирішили створити єдиний реєстр безвісти зниклих на рівні області. А потім повторити таке в усіх областях і надати ці дані на розгляд на всеукраїнський рівень».
За інформацією з відкритих джерел, сьогодні в Україні налічується 1288 осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. А офіційна цифра від Служби безпеки України — 260.
«Звільнені з полону в ОРДЛО свідчать про те, що більшість з них не мала контакту з родичами, а відповідно включалася в переліки безвісти зниклих. Питання безвісти зниклих — це один з етапів роботи над звільненням полонених. Тому так важливо, щоб це воно було включено в роботу наступного скликання Верховної Ради, Офісу президента та органів виконавчої влади. Бо перш за все від них залежить, чи зможуть ті ініціативи, які вже з’явилися в регіонах, стати системними на території всієї України, чи отримають соціальний захист родичі, а поліція — достатньо інформації для пошуку», — сказала Олександра Романцова, виконавча директорка Центру громадянських свобод.
«Закон, який був прийнятий, не вирішує головної проблеми — пошуку зниклих безвісти. На жаль, зараз цей процес дуже заполітизований. Нема доступу до тимчасово окупованих територій навіть для волонтерів. Але поки ми не можемо шукати своїх хлопців на тимчасово окупованих територіях, ми можемо допомагати їхнім родинам тут», — зазначила голова Всеукраїнського союзу матерів та родичів учасників АТО «Берегиня» Алла Макух.
За словами Богдана Мельниковича, юриста БО «Восток-SOS», організації-ініціатора розробки закону «Про безвісти зниклих», закон розрахований на застосування не тільки у випадку збройного конфлікту, а й в інших ситуаціях, які загрожують масовим зникненням людей, наприклад, стихійні лиха, техногенні катастрофи, тощо.
