ГОЛОВНЕ
Віце-канцлер Австрії Клеменс Яблонер дав свою згоду на видачу українського олігарха Дмитра Фірташа до США. “Подальша організація видачі Фірташа є сферою відповідальності іншої юрисдикції і належить до обов’язків місцевого суду в кримінальних справах Відня”, – наголосили у Відні.
Заступник глави Офісу президента України Вадим Пристайко повідомив, що на зустрічі радників лідерів країн “нормандського формату” досягнуто домовленості про обмін “певної кількості” полонених протягом місяця. “Наше завдання – отримати своїх людей назад і розблокувати процес обміну всіх на всіх, який до сьогодні був заблокований”, – зазначив Пристайко. Уповноважені з прав людини в Україні і Росії мають намір звернутися до президентів двох країн з проханням про помилування деяких засуджених. Відзначається також, що Москалькова і Денісова обмінялися списками українців і росіян, які перебувають у СІЗО і в’язницях двох країн.
Закон України про забезпечення функціонування української мови як державної, за винятком низки положень, набув чинності з 16 липня. Закон передбачає штрафи за порушення закону про забезпечення функціонування української мови, однак голова профільного комітету з питань культури та духовності Микола Княжицький наголосив, що норми про адміністративну відповідальність почнуть діяти через три роки. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення повідомила, що усі матеріали передвиборної агітації з 16 липня мають бути українською мовою з урахуванням початку дії закону про мову. Члени фракції “Опозиційний блок” Вадим Новинський, Олександр Вілкул та Євген Мураєв внесли законопроект про скасування закону про мову. Партія “Голос” у разі проходження до Верховної Ради запропонує ввести мораторій на перегляд мовного закону в бік звуження сфер його застосування та фінансувати його виконання із захищеної статті держбюджету.
Бельгія, Франція, Німеччина, Польща та Сполучене Королівство, які є постійними членами Ради Безпеки ООН, а також Естонія, зробили спільну заяву після засідання РБ щодо закону про українську мову. Вони заявили, що підтримують незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах, і засуджуємо російську незаконну анексію Криму. Також закликали звільнити українських моряків і повернути захоплені судна, відновити свободу навігації в Азовському морі, підігрівати конфлікт на Донбасі. Заступник постійного представника Великої Британії при ООН Джонатан Аллен повідомив, що Британія не бачила потреби у скликанні Радбезу ООН щодо українського «мовного закону», але його проведення дозволило нагадати світові про справжні загрози міжнародному миру та безпеці в Україні та показати, що проблема насправді полягає в Росії.
Конституційний суд України визнав такою, що відповідає Конституції, норму закону “Про освіту”, яка регламентує використання державної мови в школах для представників національних меншин.
Конституційний суд України визнав конституційним закон про декомунізацію. Конституційний суд України визнав однаковими за своєю суттю комуністичний і нацистський режими. Суд наголосив, що “право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань не є абсолютним, а його здійснення може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку”.
Представник президента у Верховній Раді Руслан Стефанчук повідомив, що в Офісі президента України розглядають можливість проведення дострокових виборів до органів місцевого самоврядування. “Буде це здійснено наступної осені або це може бути здійснено ще й до цього – ми розглядаємо різні варіанти, як найбільш ефективно перезавантажити всю систему, яка стосується відносин “влада і людина”, – заявив він.
Заступник глави Офісу президента України Руслан Рябошапка анонсував скликання позачергового засідання парламенту для ухвалення антикорупційних ініціатив. «Ми вимагатимемо від парламенту ухвалити законодавство, яке дало б можливість для ефективної роботи Антикорупційного суду. Ми вимагатимемо ухвалити закон про незаконне збагачення», – заявив Рябошапка. Він також повідомив про намір внести на розгляд нового парламенту законопроекти, які стосувалися б електронних декларацій, протидії корупції в політичній сфері та ініціативи щодо скасування так званих поправок Лозового.
Секретар РНБО Олександр Данилюк повідомив, що РНБО запропонує президенту України Володимиру Зеленському внести на розгляд нового парламенту пакет законопроектів, які передбачають реформи у сфері оборони і безпеки. Він зазначив, що йдеться, зокрема, про зміну процедури здійснення державного оборонного замовлення. “Має бути застосовано принцип мінімально доцільної секретності”, – сказав секретар РНБО. Говорячи про сектор безпеки, він відзначив такий аспект, як реформування СБУ. “Це не просте питання… але це має бути зроблено (реформування), має бути також цивільний контроль”, – пояснив він. Крім того, за словами Данилюка, йдеться про створення служби фінансових розслідувань.
Співзасновника monobank Дмитра Дубілета призначено радником тимчасово виконувача обов’язки глави СБУ Івана Баканова. Дмитро Дубілет заявив, що потрібно боротися не тільки з наслідками, а й з першопричинами виникнення корупції в Україні. При цьому кращі рішення для боротьби з корупцією, на думку Дубілета, – це технології. Для прикладу він згадав один із проектів, який наразі веде. “Один із проектів, який ми зараз ведемо, це боротьба з рейдерством, боротьба з тим, що в реєстрах Мін’юсту з нерухомості і по бізнесу просто змінюються власники”, – зазначив Дубілет.
Державна митна служба, яку віднедавна очолює колишній перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов, отримала реєстрацію як юридична особа в Єдиному держреєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій.
“Газпром” уклав на двох нитках 1628 кілометрів газопроводу “Північний потік – 2” або 66,3% від загальної протяжності проекту.
У матеріалі «Української правди» йдеться, що найближче оточення президента Володимира Зеленського тримає його у такому собі “футлярі”, намагаючись не допустити прямої комунікації глави держави з “зовнішнім світом”. “В АП є кілька груп впливу. Вони різні, але роблять приблизно те саме – намагаються відрізати Зеленського від зовнішнього світу, не допустити прямої комунікації з президентом в обхід них. Якщо образно, то Богдан-Шефір-інші – вони намагаються тримати Зеленського у зручному для нього футлярі, між своїми”, – розповів не під запис один із ще чинних міністрів. Відзначається, що наразі у команді Зеленського фактично усю комунікацію і всі сфери діяльності президента контролює глава ОПУ Андрій Богдан. Яскравим прикладом відсутності комунікації президента і цілого відомства, яке концептуально входить у сферу його відповідальності, став скандал із нотою українського МЗС, яку відправили без погодження із Зеленським.
Результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, свідчать, що за партію “Слуга народу” готові проголосувати 52,3% опитаних українців ,які визначилися з вибором. За партію “Опозиційна платформа – “За Життя” – 10,3%, за партію “Європейська Солідарність” – 7,9%, за партію “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина” – 5,8%, за партію “Сила і Честь” – 5,1%. Разом з тим повідомляється, що партія “Голос” близька до проходу до парламенту, за неї готові проголосувати 4% респондентів.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- КСУ визнав конституційною мовну статтю закону про освіту (68 публікацій у ЗМІ)
- П’ять членів Радбезу ООН зробили заяву після засідання щодо України (56 публікацій у ЗМІ)
- Денісова та Москалькова обмінялися списками полонених (53 публікацій у ЗМІ)
- Закон про декомунізацію визнали конституційним (31 публікація у ЗМІ)
- Австрія дозволила екстрадицію Дмитра Фірташа до США (21 публікація у ЗМІ)
МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.
Віце-канцлер Австрії Клеменс Яблонер дав свою згоду на видачу українського олігарха Дмитра Фірташа до США, йдеться в заяві, яка надійшла у вівторок у розпорядження агентства “Інтерфакс”. “Стосовно екстрадиції Фірташа Міністерство юстиції Австрії може повідомити таке: віце-канцлер міністр юстиції Клеменс Яблонер погодив його екстрадицію”, – йдеться в документі. “Подальша організація видачі (Фірташа – ІФ) є сферою відповідальності іншої юрисдикції і належить до обов’язків місцевого суду в кримінальних справах Відня”, – наголошується в заяві.
На зустрічі радників лідерів країн “нормандського формату” досягнуто домовленості про обмін “певної кількості” полонених, повідомив заступник глави Офісу президента України Вадим Пристайко. “Протягом місяця домовилися здійснити обмін певної кількості, як ми назвали, наших полонених”, – сказав він на брифінгу у вівторок у Києві.
Уповноважені з прав людини в Україні і Росії мають намір звернутися до президентів двох країн з проханням про помилування деяких засуджених. Про це сказала у вівторок український омбудсмен Людмила Денісова на спільній прес-конференції в Москві з уповноваженим з прав людини в РФ Тетяною Москальковою, передає російський “Інтерфакс”. “Ми обговорили, що звернемося до керівників наших країн з розгляду деяких кейсів – деяких наших громадян і громадян вашої країни про помилування і якісь інші методи, щоб вони були звільнені”, – сказала Денісова.
ЗАКОН ПРО МОВУ.
Закон України про забезпечення функціонування української мови як державної, за винятком низки положень, набуває чинності з вівторка, 16 липня. Верховна Рада ухвалила його в другому читанні та в цілому 25 квітня. Поправки до документа парламентарії розглядали на пленарних засіданнях майже два місяці – з 28 лютого.
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення нагадує, що з 16 липня набув чинності (за винятком окремих положень) закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, який, зокрема, визначає вимоги до матеріалів політичної реклами, розповсюджуваної на телебаченні, радіо, в інтернеті та друкованої.
До Верховної Ради внесено проект закону про визнання таким, що втратив чинність, закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Як повідомляється на офіційному сайті парламенту, відповідний проект закону (№10459) внесли члени фракції “Опозиційний блок” Вадим Новинський, Олександр Вілкул та Євген Мураєв. Законопроект зареєстровано 16 липня. Наразі тексту законопроекту на сайті ВР немає.
Партія “Голос” у разі проходження до Верховної Ради запропонує ввести мораторій на перегляд мовного закону в бік звуження сфер його застосування та фінансувати його виконання із захищеної статті держбюджету, повідомляється на сайті політичної сили. “Голос” повністю поділяє положення цього закону і вважає своїм обов’язком захистити його. Тому у Верховній Раді будемо ініціювати три важливі кроки”, – йдеться в заяві партії, оприлюдненій у вівторок.
Конституційний суд України визнав такою, що відповідає Основному закону, норму закону “Про освіту”, яка регламентує використання державної мови в школах для представників національних меншин, заявляє міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. “Мовна стаття закону України “Про освіту” визнана конституційною! Надійні джерела, яким можна довіряти”, – написала Гриневич на своїй сторінці в соцмережі Facebook у вівторок.
ДЕКОМУНІЗАЦІЯ.
Конституційний суд України визнав конституційним закон “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки” (закон про декомунізацію), повідомило агентству “Інтерфакс-Україна” інформоване джерело. Таке рішення суд ухвалив у вівторок після проведення засідання в закритому режимі. За словами співрозмовника агентства, суд дійшов висновку, що пропаганда комуністичного режиму є спробою виправдати тоталітаризм і запереченням конституційних принципів і демократичних цінностей, а також є реальною загрозою для сучасної української державності.
Конституційний суд України визнав однаковими за своєю суттю комуністичний і нацистський режими. Про це йдеться у рішенні суду щодо визнання конституційним закону про декомунізацію. Суд наголосив, що “право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань не є абсолютним, а його здійснення може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку”.
АНТИКОРУПЦІЯ.
Заступник глави Офісу президента України Руслан Рябошапка анонсував скликання позачергового засідання парламенту для ухвалення антикорупційних ініціатив. “Ми вже на четвер (18 липня – ІФ) хочемо скликати позачергове засідання парламенту. Ми вимагатимемо від парламенту ухвалити законодавство, яке дало б можливість для ефективної роботи Антикорупційного суду. Ми вимагатимемо ухвалити закон про незаконне збагачення”, – сказав він, виступаючи на панельній дискусії форуму “Встановлення справедливості – порядок денний для майбутнього парламенту” у вівторок у Києві.
Заступник глави Офісу президента України Руслан Рябошапка заявив про намір внести на розгляд нового парламенту законопроекти, які стосувалися б електронних декларацій, протидії корупції в політичній сфері та ініціативи щодо скасування так званих поправок Лозового. “Що ми хочемо від нового парламенту? Ми хочемо переглянути те законодавство, яке стосується протидії корупції, новий закон, який стосується декларацій, зокрема корупції в політичному секторі”, – сказав він, виступаючи на панельній дискусії форуму “Встановлення справедливості – порядок денний для майбутнього парламенту” у вівторок у Києві.
ЕКОНОМІКА.
Державна митна служба, яку віднедавна очолює колишній перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов, отримала реєстрацію як юридична особа в Єдиному держреєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій. Про це повідомила міністр фінансів Оксана Маркарова на своїй сторінці в Facebook. “Коли заходиш до реєстру і радієш. Сьогодні Максим Нефьодов зареєстрував Державну митну службу”, – написала Маркарова.
“Газпром” уклав на двох нитках тисячу шістсот двадцять вісім кілометрів газопроводу “Північний потік – 2”, йдеться в повідомленні компанії. “Триває будівництво газопроводу “Північний потік – 2″. Дотепер на дні Балтійського моря укладено 1628 км газопроводу – 66,3% від його загальної протяжності”, – наголошується в прес-релізі концерну. Морський газопровід “Північний потік – 2” потужністю 55 млрд куб. м на рік проходить від компресорної станції “Слов’янська” в Кінгісеппському районі Ленінградської області до балтійського узбережжя Німеччини.