В іноземних ЗМІ зафіксували численні приклади дезінформації щодо виборів в Україні та України в цілому – моніторинг Світового конгресу українців

В іноземних ЗМІ зафіксували випадки дезінформації щодо виборів в Україні та України в цілому. Такі попередні висновки медіамоніторингу, проведеного у передвиборчий період Світовим конгресом українців. «Місія СКУ зафіксувала численні приклади російської дезінформації про Україну та виборчий процес в іноземних медіа. Місія СКУ помітила різні дезінформаційні наративи під час парламентських виборів в Україні, котрі розповсюджувалися різними мовами через традиційні ЗМІ і соцмережі поза межами України. Цільовою аудиторією була міжнародна спільнота з різним ступенем відносин з Україною», – розповів Євген Чолій, голова Міжнародної місії Світового конґресу українців зі спостереження за виборами 2019 року в Україні, на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрів.

До моніторингу були залучені 125 довгострокових спостерігачів СКУ з 28 країн світу. Вони моніторили ЗМІ у країнах свого проживання на наявність потенційної дезінформації щодо виборів в Україні, загалом 20 мовами. Методологію розробили у співпраці зі Sterling Business School, за консультаційної підтримки проекту «StopFake» та Києво-Могилянської школи журналістики. Моніторинг відбувався у два етапи. Спершу спостерігачі надсилали в онлайн-звітах статті, потенційно спрямовані на те, щоб дискредитувати виборчий процес в цілому, або певну партію чи кандидата. Після цього моніторингова команда аналізувала дані та робила висновки.

Основні наративи, знайдені у дезінформаційних матеріалах – про недемократичність виборів в Україні, Україну як «маріонеткову державу» і «failed state».

Серед прикладів таких публікацій – стаття, оприлюднена у червні 2019 року франкомовними виданнями «Mediapart» та «AgoraVox» – «Чи французькі платники податків спонсорують український конфлікт?». В одному з фрагментів матеріалу йдеться, що «всі ці події [в Україні] викликають все більше невдоволення серед простих платників податків у Франції, котрі цікавляться, чи Франція фінансує українську війну на Донбасі і відверту антиросійську пропаганду». «Ця стаття натякає, що це Україна розгорнула війну на Донбасі та поширює антиросійську пропаганду, а французькі платники податків це фінансують», – зазначає Євген Чолій.

14 червня франкомовне онлайн-видання «L’Humanité» опублікувало статтю під назвою «Україна: Зеленський і далі».

«Ейфорія вражаючої перемоги новачка Зеленського не повинна затьмарити виникнення крайнього правого націоналістичного антиросійського і ксенофобського елементу, на який опирається українська пост-майданна влада. Таким чином, найбільш тривожним явищем є піднесення неонацистських радикальних ідеологій у серці колишньої комуністичної держави. Уроки історії не вивчені», – йдеться у матеріалі.

4 липня в «AgoraVox» з’явилася стаття «Розпад влади в Україні розпочався».

«Девальвація президентської влади ще більше прискорює дезінтеграцію української держави. Якщо президента вважатимуть маріонеткою, це призведе до безладу і розпаду. І така агітація набирає розмаху у боротьбі за склад Верховної Ради. Українські олігархи, які завдяки президенту вже мають домовленості один з одним та з головами іноземних держав все більш відкрито керують державою. Україна, яка раніше не мала суверенітету, тепер відкрито перетворюється на розмиту територію, чия політика задається зовнішніми акторами, і саме вони визначають, чи розпочинати дезінтеграцію України, чи ні», – наводить цитату Євген Чолій.

Видання «Regnum» російською мовою опубліковало статтю «Вибори до Ради були названі найбільш закритими в історії». У ній цитують російського чиновника, який каже, що вибори до Верховної Ради 21 липня стали «найбільш закритими в історії республіки» та «судячи з кількості порушень, процедури 21 липня не можна назвати виборами». Євген Чолій нагадав, що низка міжнародних спостережних місій – ОБСЄ, ENEMO, CANADEM, NDI, Європейського парламенту – заявили, що вибори відповідали демократичним стандартам.

Остаточний звіт за підсумками медіамоніторингу, з детальними цифрами та аналітикою, оприлюднять через 8 тижнів.