За підсумками спостережень Місії Світового конгресу українців, парламентські вибори 2019 року в Україні відповідають міжнародним стандартам проведення демократичних виборів. Про це йдеться у заключному звіті Місії. «Зафіксовані порушення не були системними та не вплинули на результати виборів. Владні структури забезпечили цілісність та безпеку виборчого процесу», – зазначив Євген Чолій, голова Міжнародної місії Світового конґресу українців зі спостереження за виборами 2019 року в Україні, на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Короткострокові спостерігачі зафіксували незначні порушення лише на окремих виборчих дільницях. Частина з них – ускладнений доступ до місць голосування людей похилого віку та людей з інвалідністю.
Місія спостерігала за виборчим процесом у 20 областях України, та голосуванням українців на закордонних дільницях у 23 країнах світу. В Україні працювали 142 короткотермінових спостерігачі СКУ з 30 країн світу, включно зі спостерігачами Українського конгресового комітету Америки – 174. Це четверта найбільша місія спостереження за виборами.
Крім того, 125 довгострокових спостерігачів здійснювали моніторинг інформаційного простору у країнах свого проживання на наявність дезінформації щодо виборів в Україні.
«На підставі цього аналізу Місія СКУ підтверджує розповсюдженість дезінформації про парламентські вибори та Україну загалом», – зазначив Євген Чолій.
За підсумками короткострокового спостереження, СКУ рекомендує законодавчо скасувати «день тиші» перед виборами у зв’язку з тим, що його дотримання неможливо забезпечити у соцмережах, які охоплюють величезну аудиторію. По-друге – забезпечити рівні умови у медіапросторі для політичних сил та кандидатів. По-третє – зробити доступнішою участь у виборах для українців за кордоном, тому що багатьом доводиться для цього долати великі відстані. «Таким механізмом може бути голосування поштою, електронне голосування, телефонне голосування, збільшення кількості дільниць у закордонному виборчому окрузі. Це дозволило б підвищити явку виборців у діаспорі. Під час цих парламентських виборів вона становила лише 14%», – зазначив Євген Чолій.
За підсумками довгострокового спостереження, рекомендують продовжити піднімати обізнаність громадян про загрози дезінформації, напрацювати стратегічну програму для боротьби з нею та створити комісію, яка б займалася координацією усіх гравців, залучених до виявлення, аналізу дезінформації та протидії її впливу. Також – організувати моніторингову групу з представників діаспори для постійного відстеження інформаційного простору у своїх країнах щодо дезінформації про Україну.
«П’яте – налагодити співпрацю з урядами західних держав та міжнародними організаціями з метою обміну досвідом і даними для ефективнішої протидії російській дезінформації. Шосте – налагодити ефективнішу взаємодію з Google, Youtube, Facebook, Instagram, Twitter, WhatsApp задля протидії поширенню російської та іншої дезінформації. Сьоме – інвестувати у підвищення обізнаності українців щодо дезінформації та маніпуляцій через тренінги та включення тренінгів з критичного мислення та медіаграмотності до шкільних та академічних програм. Восьме – сприяти розвитку незалежних якісних медіа, для різних цільових аудиторій та різними мовами», – додав Євген Чолій.