Рівень тіньової економіки у 2018 році склав 47,2% від загального обсягу ВВП. У 2017 році цей показник становив 46,8%. У 56,7% випадків це незадекларований дохід від бізнесу, 21,9% – незадекларовані працівники, 21,4% – зарплата у конвертах. Порівняно з показниками 2017 року, рівень тіньової економіки у всіх регіонах зріс в середньому на 1,5%, окрім Півночі та Центру, де він знизився на 4,3%. Про це свідчать результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології, оприлюднені на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Дослідження проводили у рамках проекту SHADOW, який фінансується Європейською Комісією за програмою HORIZON 2020. Воно ґрунтується на методології Putnins and Sauka, за якою розміри тіньової економіки оцінюються на основі даних вибіркового опитування підприємств із застосуванням підходу мікро-макро моделювання, який розділяє видимі та приховані компоненти ВВП. Ця методологія з 2010 року застосовується у країнах Балтії.
Всього опитали 800 підприємств методом телефонного опитування у березні-травні 2019 року. «Дослідження репрезентує великий, середній та дрібний бізнес. Кожен тип компаній опитували пропорційно їхній кількості. В опитуванні представлені усі регіони й сектори економіки», – розповів Володимир Паніотто, генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології.
У регіональному розрізі, тіньова економіка на Заході у 2018 році складала 47,6%, 2017 році – 43,5%; на Півночі та у Центрі – 45,9% у 2018 році та 50,2% у 2017 році; на Півдні – 44,7% у 2018 році та 43,5% у 2017 році; на Сході – 46,1% у 2018 році та 44,3% у 2017 році; у Києві – 45,7% у 2018 році та 44,9% у 2017 році.
Найбільш тінізованими секторами економіки виявилися роздрібна торгівля та будівництво: там у тіні понад 50%. Водночас, саме у цьому секторі відбулося найбільше зниження рівня тіньової економіки, порівняно з 2017 роком.
За даними опитування, зарплати у конвертах у 2017 році складали 46%, у 2018 – 45%; підприємства не декларували в середньому 40% своїх доходів у 2017 та 2018 році; офіційно не були працевлаштованими 35% працівників у 2017 та 32% у 2018 році.
«Водночас, підприємці побоюються покарання за неправдиву звітність. 72% вважають, що це загрожує для них серйозними штрафами, які вплинуть на подальшу діяльність компанії. Чверть вважають, що це може призвести до припинення діяльності», – зазначає Ольга Лиса, старший науковий співробітник Київського міжнародного інституту соціології.
«Тіньова економіка може розглядатися як індикатор відносин між суспільством і владою. Якщо податки не сплачують одиниці – це девіація, але якщо це масове явище – це прояв системних проблем. Тому вимірювання тіньової економіки може підказати, у яких сферах терміново потрібні рішення, щоб вивести бізнес з тіні. Для цього потрібні не лише інструменти покарання, але й заохочення та спрощення процедур», – зазначив Абель Полез, старший науковий співробітник Інституту вирішення міжнародних конфліктів та реконструкції.
Зважаючи на те, що більшість опитаних підприємців бояться серйозних наслідків у разі виявлення їхніх порушень, вони потенційно готові виходити з тіні.
