Експерти Фундації DEJURE презентували дослідження «Суддівська (не)залежність» щодо судового врядування в країнах Східного Партнерства – Україні, Грузії та Молдові. У всіх трьох країнах з часів здобуття незалежності здійснювалися неодноразові спроби масштабних і точкових судових реформ. Основними критеріями оцінки діяльності державних органів суддівського врядування був рівень суспільної довіри до суддів та висновки експертів щодо незалежності та ефективності суддівських органів.
«Ми дійшли висновку, що для країн, де судова влада тісно пов’язана з політичними елітами і виконавчою владою, підхід, коли відбором суддів та притягненням до дисциплінарної відповідальності займаються органи, у яких більшість членів – судді, обрані суддями, лише капсулює цю залежність і не дозволяє якісно оновити судову владу. Тому протягом перехідного періоду органи, які притягують суддів до дисциплінарної відповідальності, мають складатися з представників громадськості та міжнародних експертів, і лише після цього оновлений суддівський корпус може обирати нові органи суддівського врядування», – розповів Степан Берко, юрист, адвокаційний менеджер Фундації DEJURE на презентації в Українському кризовому медіа-центрі.
За словами Іліє Кіртоаке, експерта Правового ресурсного центру Молдови, за останні роки реформа судової влади у Молдові мала певні успіхи. Водночас, близько 80% громадян досі не довіряють судовій системі. Зараз Молдова шукає нові механізми очищення суддівського корпусу. Розглядають варіант створення і залучення інститутів на зразок української Ради громадської доброчесності.
Верховна Рада України 16 жовтня ухвалила в цілому президентський законопроект №1008. Він передбачає перезапуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за участі міжнародних експертів. Таким чином сподіваються вирішити проблему низької довіри до судів і суддів.
На думку Ірини Венедіктової, голови комітету Верховної Ради України з правової політики, перезавантажувати одночасно і ВККС, і Вищу раду правосуддя недоречно. «Ми зараз реформуємо Вищу кваліфікаційну комісію суддів і, можливо, реформа Вищої ради правосуддя не на часі. Прийнятий законопроект №1008 дає інструменти очищення ВРП, комісія з етики та доброчесності має достатньо повноважень, і думаю, що це відбудеться природнім шляхом», – зазначила вона .
«Оскільки ми вже перезапускаємо Вищу кваліфікаційну комісію суддів, дуже хотілося б бачити в цьому процесі вирішальну роль міжнародних експертів, які гарно зарекомендували себе під час добору суддів до Антикорупційного суду. Хоча тепер Громадська рада доброчесності посилюється: членів ВККС буде 12, а вето Громадської ради доброчесності можна подолати лише 11 голосами», – зазначив Андрій Козлов, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у 2016 – 2019 роках.
