Розпочинається прийом заявок на 2-й конкурс на відзнаку імені Олександра Капіноса, героя Небесної Сотні. «Це конкурс на кращий освітньо-культурний проект, метою якого є зацікавлення та залучення дітей і молоді до дослідження, вивчення і збереження культурної спадщини українського народу: живих традицій, звичаїв, обрядів, народних танців, традиційного народного співу, гри на традиційних народних інструментах, фольклору, народних ремесел, а також підвищення обізнаності і залучення місцевих громад у цій сфері», – розповіла Олена Котляр, координаторка Відзнаки імені Олександра Капіноса, на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Прийом заявок триває 1-30 листопада. Переможця оголосять 17 грудня. Нагородження відбуватиметься у Кременці Тернопільської області, на батьківщині Олександра.
Переможець отримає фінансову підтримку у розмірі 15 тисяч гривень для впровадження проекту та консультаційну підтримку фахівців. Кошти для впровадження відзнаки – частина внеску української громади Канади у фонд підтримки родин героїв Небесної Сотні.
Відзнаку Олександа Капіноса заснували у 2018 році у рамках проекту «Відзнаки Героїв Небесної Сотні». Сашко Капінос, родом із села Дунаїв на Тернопільщині, завжди був активним учасником громадського життя – цікавився історією України, українським фольклором, захоплювався творчістю Тараса Шевченка, грав на бандурі і гітарі, організовував вечорниці і культурно-просвітницькі заходи у своєму селі. Конкурс присвячений різним напрямкам діяльності, якими за життя займався Олександр Капінос. Партнерами у заснуванні і втіленні відзнаки є Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара», Музей Революції Гідності та мистецьке об’єднання «Глечик».
Минулого року на конкурс надійшли 23 заявки із 15 регіонів України. Переможцем став Едуард Крутько, засновник етнографічного музею «Древо» у селі Козубівка на Полтавщині, який займається дослідженням і збереженням традиційної української культури. У рамках свого проекту він організував фольклорну експедицію на Хорольщині, під час якої збирали фотографії і записи, над якими далі можуть працювати фольклористи; майстер-класи для дітей про традиційний стрій, виготовлення елементів одягу. Заключною частиною проекту став вечір-спомин про традиційні обряди протягом життєвого циклу людини, під час якого висадили сад у пам’ять про Олександра. «Сад ми продовжимо поповнювати щороку – щоб це була традиція нашого музею», – зазначає Едуард Крутько.
«Це гарний приклад вшанування пам’яті героїв не «згори», а «знизу». У радянські часи пам’ять, заходи меморіалізації контролювалися державою. Після Майдану ми зрозуміли, що пам’ять має бути живою. Відзнаки зароджувалися як проект, який дає можливість українцям продовжити справу героя, який поклав за Україну своє життя, і дозволяє проявити власну творчість у продовженні цієї справи. Це потрібно, щоб люди не забували про позитивний соціальний досвід, здобутий під час Революції Гідності, і великі жертви, покладені на вівтар свободи», – зазначив Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.
«Для українців на часі об’єднати суспільство, і для цього немає нічого кращого, ніж народна культура. Радянська доба викривила сприйняття традиційної народної культури, використовуючи її як інструмент для своїх цілей та пропагуючи через академічні колективи. Такі проекти повертають нас до традиції», – зазначив Петро Гончар, генеральний директор Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара»
«Для родин героїв Небесної Сотні дуже важлива така меморіалізація і продовження справ, якими займалися їхні рідні. Є вже 10 відзнак, які втілюються завдяки Музею Революції Гідності, також відзнаки, які створюються на місцевому рівні», – додав Юрій Аксенин, голова ГО «Родина Героїв Небесної Сотні».
Він додав, що є труднощі із втіленням проекту-переможця відзнаки Сергія Нігояна, у зв’язку з нестачею коштів, та закликав бажаючих меценатів підтримати проект.
