Україна досягла поступу у 19 з 20 напрямків дорожньої карти для Східного партнерства до 2020 року. Такі результати третього моніторингового звіту експертів з Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства презентували на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Для України це важливий документ, оскільки він є додатковим документом до Угоди про асоціацію, зазначив Геннадій Максак, голова Ради зовнішньої політики «Українська призма». «Є поступ у тих напрямках, де ситуація була гіршою у минулому році. Тут ми можемо говорити і про судочинство, і про антикорупцію», – зазначив він.
За останній рік прийняли низку рішень для розвитку співпраці у рамках Зони вільної торгівлі: для впровадження авторизованих економічних операторів та режиму спільного транзиту з ЄС, останні рішення, необхідні для того, щоб Монітонингова місія ЄС почала оцінку готовності України до «промислового безвізу» – підписання Угоди про оцінку відповідності та прийняття промислової продукції (АСАА).
Впроваджуються стратегії розвитку регіонів на основі смарт-спеціалізації. Водночас, залишається питання, як залучити достатнє фінансування для цих проектів, зазначає Юрій Вдовенко, національний координатор Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, голова Центру транскордонного співробітництва .
Є поступ у сфері верховенства права та розвитку антикорупційної інфраструктури. В Україні з’явилося вже 6 повноцінно працюючих антикорупційних органів, останнім з яких став Вищий антикорупційний суд. Хоча до роботи багатьох із них є зауваження, ця інфраструктура створена і функціонує. «Якщо оцінювати документ Східного партнерства – поступ є, але нескоординованість роботи антикорупційних органів та скандали, проблеми політичного впливу, перетягування канату створюють враження, що руху немає», – зазначила Леся Шевченко, президент Фундації «Відкрите суспільство».
У вересні 2019 року набув чинності закон про встановлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. Щодо рекомендацій GRECO – Групи держав по боротьбі з корупцією, Україна виконала лише половину пунктів, сформульованих наприкінці 2017 року, додала Леся Шевченко.
У сфері судочинства, за висновками моніторингу, відзначають як поступ визнання Конституційним Судом незаконною вимоги електронного декларування для антикорупційних активістів, також якість конкурсу до Вищого антикорупційного суду, у якому до процесу відбору були залучені міжнародні експерти. Проте викликає засторогу ініціатива президента про перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) із залученням Вищої ради правосуддя (ВРП) та міжнародних експертів: цей крок може бути неефективним, якщо сама Вища рада правосуддя залишиться нереформованою.
Позитивним зрушенням є прийняття закону, який розвиває ідею залучення міжнародних партнерів до відбору суддів, зокрема для перезавантаження органів суддівського врядування, також – поточна реформа Генеральної прокуратури зазначає Михайло Жернаков, директор Фундації DEJURE. Водночас, перезавантаження Верховного Суду викликає застереження серед експертів, оскільки це може розцінюватися як спроба зробити його підконтрольним чинній владі. Найкращим варіантом було би врахувати рекомендації Венеційської комісії та переглянути призначення лише тих 43 суддів, щодо яких Громадська рада доброчесності дала негативний висновок, а також – усунути ВРП і Раду суддів від впровадження цього закону, каже Михайло Жернаков.
Надалі пріоритетами для країн Східного партнерства мають бути Зона вільної торгівлі, питання безпеки, транспортної інфраструктури та енергетики, зазначив Сергій Саєнко, заступник директора Департаменту ЄС і НАТО Міністерства закордонних справ України. «Посилення економічних можливостей, наших спроможностей в частині енергоносіїв, транспортування, реагування на спільні виклики на європейському ринку – це те, що нас може об’єднувати. … Всі ми є свідками зовнішніх загроз, втручання у внутрішні справи країн, розуміємо загрози кібератак для нашої критичної інфраструктури. Ми маємо їх аналізувати і дбати про це наперед», – зазначив Сергій Саєнко. Важливо також інвестувати в освіту у сфері інноваційних технологій.
