Держава має терміново забезпечити ремонт у будівлях слідчих ізоляторів (СІЗО) та забезпечити утримання людей у гідних умовах. Про це заявили правозахисники ГО «Український центр запобігання катуванням» та представник Уповноваженого з дотримання прав людини у місцях несвободи за підсумками візиту до Київського СІЗО на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
«СІЗО у жахливому стані. Утримувати там людей фактично неможливо, тому що це буде порушенням усіх прав людини», – каже Олексій Сизонович, член правління ГО «Український центр запобігання катуванням».
«Мені довелося пройти через багато закладів несвободи на території Російської Федерації. Прийшовши у Київське СІЗО, я з болем побачив, що рівень утримання в’язнів у Росії набагато вищий, ніж у нас в Україні. Якщо столичне СІЗО у таких жахливих умовах – важко уявити, що робиться по областях», – зазначає Микола Карпюк, колишній політв’язень Кремля, голова ГО «Український центр запобігання катуванням»
СІЗО відвідали без попередження, у рамках систематичного моніторингу, який здійснюють представники Уповноваженого з дотримання прав людини у місцях несвободи спільно з представниками громадських організацій.
За словами правозахисників, більшість камер потребують капітального ремонту, а найстаріший корпус Київського СІЗО потрібно закривати – перебувати в ньому небезпечно для здоров’я і в’язнів, і самих працівників СІЗО. У приміщенні немає вентиляції, на стінах грибок. У камерах утримують удвічі більше людей, ніж можливо за нормою площі на одну людину – 2,5 квадратних метри. Не всі в’язні забезпечені навіть спальними місцями, деякі сплять на підлозі або впритул одне до одного. При цьому, у новому корпусі є зразково-показові камери, які не використовуються. Так само, людям не видають свіжу білизну, хоча на складах вона є. Флюроографічний та рентгенографічний апарати в медкабінеті СІЗО не працюють. «Ми виявили, що 20 осіб перебували в контакті з особами, які хворі на туберкульоз, але вони не обстежені і не продіагностовані», – зазначив Олександр Гатіятуллін, представник Уповноваженого з дотримання прав людини у місцях несвободи.
Також продовжуються порушення вимоги щодо роздільного тримання у місцях попереднього ув’язнення осіб, які вже були судимими, і тих, хто вперше потрапив у СІЗО.
За словами Олександра Гатіятулліна, попередній їхній візит до Київського СІЗО відбувся у жовтні 2019 року. Відтоді їхні рекомендації після візиту виконали приблизно на 50%. Частково відремонтували приміщення збірного відділення і пекарні, але зараз ремонтні роботи призупинені.
«Всього таких установ в Україні – 29, і більшість із них у такому ж стані, як київський ізолятор» – зазначив Олександр Гатіятуллін.
«Це ганебна ситуація для України. Якщо держава позбавила людину свободи – вона має забезпечити їй нормальні умови проживання, що б ця людина не скоїла. … Ми спілкувалися із начальником СІЗО. Він говорить про усі болючі проблеми, які є в ізоляторі, звертається до адміністрації. Мене дивує той факт, що до цього часу – я спілкувався з представниками профільних комітетів Верховної Ради – немає законодавчої ініціативи для поліпшення ситуації у наших місцях несвободи з боку Міністерства юстиції», – каже Микола Карпюк.
Також поширена ситуація, коли люди сидять у СІЗО понад 5 років без обвинувального рішення суду, а слідчі дії у їхній справі не проводяться.
«Перше що потрібно зробити – у найкоротший термін прийняти поправки до Кримінально-процесуального законодавства і визначити розумні строки розгляду кримінальних справ. Якщо слідство за цей час не справилося – людина має вийти на волю. Це буде стимулювати слідчі органи до активного ведення слідства і це розвантажить СІЗО», – наголосив Микола Карпюк. Він зазначив, що звертатиметься з такою ініціативою до народних депутатів.
По-друге, потрібно законодавчо забезпечити право утримуваних в СІЗО на побачення з родичами. Зараз такий дозвіл надає слідчий, і часто це може використовуватися для тиску на людину, щоб примусити підписати протоколи допитів.
Також правозахисники висловили стурбованість законопроектом №2513, відомим як законопроект про «злодіїв в законі». Він вже прийнятий у першому читанні. За словами Миколи Карпюка, він може стати інструментом для безпідставних переслідувань. «У нас є достатньо серйозна правова база, яка забезпечує можливість правоохоронним органам притягнути до відповідальності людину, яка скоїла злочин. За надуманий статус садити не можна – це грубе порушення прав людини», – наголосив Микола Карпюк.
Він додав, що правозахисні організації готують подання до Конституційного Суду України з цього приводу.
