Національна служба здоров’я України (НСЗУ) готова підписати перші 25 контрактів на надання екстренної медичної допомоги із усіма обласними центрами та містом Київ. Як зміниться робота служб екстренної допомоги після підписання контрактів із НСЗУ – розповіли представники служби та Міністерства охорони здоров’я під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
“Сьогодні від нас отримають пропозиції про підписання контрактів 24 обласних центри надання екстренної медичної допомоги та міста Києва. Що для центру екстренної медичної допомоги означає контракт із НСЗУ? По-перше – це більше грошей. НСЗУ цого року збільшує фінансування “ектсренки” на майже 800 мільйонів гривень. Загалом, із 1 квітня, за 9 місяців НСЗУ спрямує на оплату екстренної допомоги близько 4,7 млрд грн.
По-друге – буде єдиний тариф. Раніше тариф на “екстренку” встановлювала місцева влада, він був усюди різний, і це не дуже добре. Зараз же цей тариф єдиний, обрахований на одну особу. Це кошти, які потраплять від НСЗУ на рахунок закладу. Обсяг цих грошей – це добуток зареєстрованого на цій території населення і встановленого тарифу”, – розповіла т.в.о. голови Національної служби здоров’я України Оксана Мовчан.
Вона наголосила, що для НСЗУ дуже важливо, щоб лікарі працювали у комфортних умовах, отримували гідну заробітну плату за свою працю і важливу місію, яку вони здійснюють у суспільстві, і щоб пацієнт відчував себе захищеним.
У Нацслужбі наголошують, що екстрена медична допомога залишається повністю безкоштовною і буде надаватися незалежно від того, чи людина має підписану декларацію.
“Зараз, на жаль, дуже широко поширюється міф, що екстренна медична допомога для пацієнтів може бути платною. Я хочу наголосити: екстренна медична допомога буде надаватися будь-якій людині, незалежно від того, чи є в цієї людини декларація, чи немає. Тобто, якщо ви викличете швидку, і у вас такий стан, який потребує цього виклику, то у вас точно не будуть запитувати, є декларація, чи немає. Для цього виду допомоги це не має значення, вам нададуть її у будь-якому випадку”, – зазначила Тетяна Бойко, директорка департаменту комунікацій Національної служби здоров’я України.
Номер виклику швидкої не змінюється – виклики і надалі потрібно адресувати на “103”, але тепер центри екстренної медичної допомоги будуть під’єднані до єдиної системи “Централь 103”. Це спеціальна аналітична система, яка покращить швидкість і точність реагування.
“Наприклад, якщо у людини стався інфаркт, швидка буде везти такого пацієнта в лікарню, яка має контракт із НСЗУ, і в якій точно зможуть надати допомогу. Приміром, зробити коронографію і стентування. Тому що до цього, за попередніми маршрутами, з такими діагнозами, як інфаркт чи інсульт, на жаль, дуже часто людину везли туди, де їй не могли надати допомогу”, – розповіла Тетяна Бойко.
За словами Дмитра Луфера, минулого року для закладів екстренної медичної допомоги п’яти областей та Києва закупили 433 машини. Цього року на купівлю автомобілів закладено ще майже мільярд гривень.
Також заклади екстреної медичної допомоги спільно розробляють “єдиний маршрут пацієнта”. Це теж відобразиться на швидкості та якості реагування на виклик.
“Були ситуації, коли міста і області мали окремі центри швидкої допомоги, і, відповідно, мали окреме підпорядкування автомобілів. Це викликало певні складнощі в диспетчеризації машин. Зараз це питання вирішено: центри екстренної медичної допомоги об’єднані, керують одним парком машин у межах області. Також у нас в роботі – питання комп’ютеризації центрів та обладнання автомобілів GPS-навігацією, що дасть змогу ефективніше їх координувати. Вони підключаються до єдиної системи “Централь 103″, щоб ми централізовано мали всю статистику щодо викликів, часу доїзду машини”, – зазначив Дмитро Луфер, заступник міністра охорони здоров’я України.
Кожен регіон на рівні госпітальних рад розробляє нові маршрути доставки пацієнта. До 1 квітня ці маршрути мають бути направлені до МОЗ на затвердження.
“Ще один напрям роботи, яку ми проводимо, це синхронізація з Мінінстерством інфрастуркутури, а точніше – з Укравтодором. Дороги до наших лікарень мають бути достатньої якості, щоб туди можна було швидко і вчасно доїхати. Зараз норматив, яким ми користуємося – це до 60 хв. від пацієнта до лікарні. Цей норматив ми маємо витримувати для того, щоб надати ефективне лікування, і врятувати людині життя”, – додав Дмитро Луфер.
Цього року МОЗ планує вирішити питання перепідготовки працівників екстренної медичної допомоги: мають відкритися центри перепідготовки, у яких фельдшерів та лікарів “екстренки” навчать працювати за новими протоколами.
У Національній службі здоров’я нагадали, що викликати “швидку” потрібно виключно у серйозних випадках.
“Є стани в яких дійсно потрібен виклик швидкої допомоги. Наприклад, біль у грудях, анафілактичний шок, передчасні пологи, чи пологи… Але якщо у вас підвищена температура до 39 градусів і ви ще не починали її збивати, це ще не привід викликати “швидку” – можливо, у цей час десь є людина, яка постраждала у ДТП, або з інфарктом, яка потребує її більше. Тому варто ставитися відповідально до цього. У ситуаціях, які не є екстренними, варто користуватися послугами вашого сімейного лікаря”, – наголосила Тетяна Бойко.
