У теперішньої влади немає розуміння, чого потребує сьогодні культурна сфера, і не тільки вона. Про це сказав український письменник, Сергій Жадан, під час онлайн-включення на майданчику Українського кризового медіа-центру на тему «Українська культура в умовах пандемії».
«У нинішньої влади немає жодної стратегії і стратегії в культурній сфері зокрема. Це є очевидним і не треба бути в опозиції, щоб це визнати. І це питання не політичне, а питання стратегічного розвитку нашої країни. Приклад кидання з крайнощів в крайнощі у перегляді бюджету і видатків на культуру свідчить про відсутність будь-якого бачення», – заявив письменник.
Сергій Жадан висловив занепокоєння стосовно того, як будуть здійснювати свою роботу державні культурні інституції під час та після завершення карантину у зв’язку з урізанням їхніх бюджетів.
«Ми всі розуміємо, що культура – це доволі тонка, хитка і химерна надбудова над стабільністю суспільного життя. Де стабілізується суспільне життя – там починає розвиватися культурний сектор. Так відбулося за попередньої влади. Запрацювали культурні державні інституції – Український культурний фонд, Інститут книги, Держкіно, які перетворилися на потужні державні структури, вони працювали і це відчувалося. Що буде зараз після суттєвого урізання їхнього бюджету – це велике питання. Ми можемо тішитися тому, що зараз ми можемо читати книжки і дивитися українське кіно, але з іншого боку маємо пам’ятати, що завтра його може вже і не буде. І українські книжки не факт, що будуть друкуватися», – наголосив він.
Під час онлайн-включення було зауважено, що роль культури не змінилася принципово у порівнянні з докарантинним часом.
«Хто читав книжки – той продовжує їх читати, хто дивився фільми – дивиться їх, хто слухав музику – продовжує її слухати. Інша річ у тому, що у когось зараз з’явилося на це трохи більше часу. Зараз є певний інформаційний тренд, коли нам говорять давайте, наприклад, читати книжки. Я думаю, що це хороший тренд. Те, що всім нагадують про необхідність культурного споживацтва – це, на мою думку, хороша річ», – зазначив письменник.
«Ми всі говоримо про споживачів культури. Я вкладаю у слово «споживач» і «споживацтво» позитивне значення, бо культура, як і будь-який продукт, потребує споживацтва. Проте ми розглядаємо це питання з точки зору глядача, слухача та читача і забуваємо, що культурний простір втратив свою інституційність. Перейшовши в онлайн – ми втратили ґрунт під ногами. Наприклад, письменники можуть продовжувати писати, але вони не можуть зустрічатися зі своїми читачами в реальному житті. Музиканти можуть грати перед комп’ютером, але не можуть давати концерти. Театри та бібліотеки не можуть працювати. Це доволі небезпечно, адже ніхто не знає точно, коли закінчиться цей карантин і чи зможемо ми повернутися до того стану, який був до карантину і чи буде знову працювати культурна сфера в повному обсязі», – додав він.
На думку Сергія Жадана, на сьогоднішній день український культурний продукт є цілком конкурентоспроможним, а для того, щоб популяризувати українське – необхідна промоція, яку в першу чергу має здійснювати держава.
«Українське кіно, музика цілком конкурентоспроможні. Вони цікаві, інноваційні і за останні роки ми навчилися показувати себе, ми доволі успішно говоримо самі про себе. Для того, щоб українське більше споживали – українська культура, як і будь-яка інша сфера, потребує промоції. В цьому плані у держави є обов’язки. Держава повинна мати якийсь варіант культурної політики і має цим займатися так само як розвитком середнього бізнесу або сільського господарства. Культура займає таке саме місце у суспільному житті, як і інші сфери, якщо ми вважаємо себе повноцінною та самодостатньою державою, яка має свою культуру та візію свого майбутнього», – підкреслив письменник.
Сергій Жадан зізнався, що віртуальне спілкування зі своїм читачем є тимчасовим замінником живого спілкування і певною формою взаємопідтримки.
«Всі ми вже починаємо ностальгувати за концертами, фестивалями та спілкуванням віч-на-віч. Дуже цікаво подивитися як все запрацює після завершення карантину. Так чи інакше, театри та книгарні не можуть весь час стояти порожні. Зрозуміло, що в першу чергу влада запустить не бібліотеки, а продуктові магазини, перукарні та салони краси, що безперечно потрібно, бо це все робочі місця і впливає на життя людей, але я припускаю, що бібліотеки запустяться в останню чергу. Кошти з них знімуться в першу чергу, а запустяться вони в останню чергу. На жаль, ставлення у нас до культури, як до надлишку», – зауважив він.
«Я би порадив владі не забирати гроші у культурної сфери, а громадянам – триматися нашого інформаційного простору та, якщо є така можливість, читати і слухати українське», – сказав наостанок письменник.
