Київ, 13 серпня 2014 року – «Тактика реформ, що базується на трьох «П» – простота, прозорість та привабливість, оголошена Президентом України, безпосередньо стосуються дерегуляції», – заявив Дмитро Шимків, заступник Глави Адміністрації Президента України, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «Економіка – це та сила, яка рухає країну, і вона зараз не в кращому стані. Саме тому ми повинні забезпечити простоту ведення бізнесу в Україні. Бізнес повинен бути прозорий, і влада у взаємодії з бізнесом також повинна бути прозорою. Україна має стати привабливою для інвестицій, тому що саме це шукає інвестор в першу чергу», – пояснив він.
«Ціль реформи, – додав Павло Шеремета, Міністр економічного розвитку та торгівлі України, – суттєве спрощення ведення бізнесу та зменшення витрат підприємців, значне покращення позиції України у рейтингу Doing Business».
Під час розробки стратегії із дерегуляції експертною групою при Міністерстві економічного розвитку та торгівлі України, яку очолює Данил Пасько, було опитано близько 100 організацій та проаналізовано і структуровано близько 1000 регуляторних обмежень.
Як зазначив пан Пасько: «Очікується, що загальний економічний ефект від імплементації стратегії складе близько 170 млрд. грн. до 2020 року. Так, впровадження лише 14 першочергових ініціатив призведе до ліквідації корупційних потоків на 8-9 млрд. грн. на рік».
Концепція з 1000 дерегуляційних ініціатив полягає у скасуванні ліцензій, дозволів, регламентів, сертифікатів, приписів, скороченні частоти перевірок, і, навіть, ліквідації цілих підрозділів та державних регулюючих органів (зокрема, передбачається скорочення органів, що мають функції контролю з 79 до 32).
Також, групою радників Міністра Павла Шеремети був проведений детальний аналіз економічного ефекту від впровадження стратегії у ключових галузях економіки України: харчової, аграрної, будівельної, електроенергетики, нафтогазової, інформаційних технологій. Очікуваний економічний ефект по галузям становитиме приблизно 85 млрд. грн., скорочення корупційних потоків – близько 60 млрд. грн. і видатків бюджету на 16 млрд. грн., зокрема:
– дерегуляція у харчовій галузі спрямована на адаптацію виробничих процесів до норм і стандартів ЄС (економічний ефект від дерегуляції складе приблизно 30 млрд. грн., корупційна складова скоротиться приблизно на 7 млрд. грн.).
– основним напрямом дерегуляції в аграрній галузі є усунення корупції та стимулювання експорту (економічний ефект – близько 10 млрд. грн., корупційна складова – близько 7 млрд. грн.);
– дерегуляція у будівництві спрямована на підвищення позицій у рейтингу Doing Business та усунення корупції (економічний ефект – 16 млрд. грн., корупційна складова – 21 млрд. грн.);
– так само на подолання корупції та підвищення позицій у рейтингу Doing Business направлені дерегуляційні ініціативи у електроенергетиці (економічний ефект – близько 11 млрд. грн., а корупційна складова – 12 млрд. грн.);
– у нафтогазовій галузі акцент зроблено на підвищення частки нафти і газу власного видобутку та зменшення залежності від поставок з РФ (очікуваний економічний ефект – близько 11 млрд. грн. і стільки ж від скорочення корупційної складової);
– дерегуляція в галузі інформаційних технологій спрямована на інтеграцію українського ІТ-сектору в світовий ринок (економічний ефект – близько 6 млрд. грн., корупційна складова – 3 млрд. грн.).
Також, Данил Пасько повідомив, що з метою залучення громадськості до обговорення розроблених експертами дерегуляційних ініціатив створена Інтернет-платформа Easy Business (www.easybusiness.in.ua). Інформація, розміщена на даному веб-ресурсі дозволить не тільки ознайомитися із запропонованими ініціативами, а й відстежити хід їх реалізації в державних установах України, отримати зворотній зв’язок щодо їх імплементації. Також, на веб-сайті передбачена можливість запропонувати власну ініціативу безпосередньо експертам Міністерства економічного розвитку та торгівлі України.
Водночас, як зазначив пан Шеремета: «Далі починається найважча частина – впровадження ініціатив з дерегуляції.». «Якщо парламент найближчим часом проголосує законопроекти з дерегуляції, то перший етап впровадження змін можна буде завершити менше ніж за рік», – прокоментував Данил Пасько.
Дмитро Шимків також зауважив, що «є політична воля Президента України впроваджувати ці зміни. А для цього потрібні злагоджені дії всіх гілок влади в Україні, в першу чергу Верховної Ради України, оскільки більшість дерегуляційних ініціатив повинні бути прийняті в вигляді законів».
