Огляд зарубіжних ЗМІ за 23-24 серпня 2014

КОРИДОР ГАНЬБИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ПОЛОНЕНИХ.
Президент французького відділення правозахисної організації Amnesty International Женев’єва Гаррігос в інтерв’ю RFI засудила публічне приниження полонених українських військових в Донецьку, зазначивши, що, з точки зору міжнародного права, дії сепаратистів щодо полонених військовослужбовців є «військовим злочином».
RFI:
«Проте сьогодні ми бачили, що їх змусили пройти під образи натовпу, – зазначила вона. – Крім того, в них кидалися різними предметами». За словами Женев’єви Гаррігос, «в даному випадку, можна говорити, що, з точки зору міжнародного права, це є військовим злочином». «Очевидно, що в цьому конфлікті поняття міжнародного права, дотримання цього права іноді порушується, а часто просто не враховується», – підкреслила правозахисниця.
www.russian.rfi.fr

ВІЗИТ МЕРКЕЛЬ ДО КИЄВА.

Меркель: Рішення в українській кризі не повинно зашкодити Росії.
Deutsche Welle:
Меркель також наголосила на необхідності дати українському народу можливість самому визначитись щодо подальшого шляху розвитку держави. За словами канцлерки, якщо цей шлях має привести Київ до створеного Росією Митного союзу, Євросоюз не робитиме з цього “величезний конфлікт”, повідомляє AFP. Водночас територіальну цілісність України у будь-якому разі має бути збережено, сказала Меркель. Глава німецького уряду також зазначила, що питання членства України в НАТО сьогодні не на часі. Водночас Меркель зауважила, що Північноатлантичний альянс, тим не менш, може запропонувати Україні “певну кооперацію”.
www.dw.de
Süddeutsche Zeitung:
“Анґела Меркель у Києві не дала звабити себе до нових гострих слів у бік Росії; вона говорила про солідарність з Україною, але не сіяла ворожості до Росії. Вона розуміє і те, наскільки важливим часом є словесне “роззброєння”.
Staubinger Tagblatt/Landshuter Zeitung:
” Момент потребує деескалації. Посередниця Меркель зробила свій внесок у процес її досягнення – більшою мірою, ніж інші західні політики. Тепер черга за Путіним та Порошенком. У вівторок у Мінську”.
Weser-Kurier
“Самотужки досягнути миру неможливо”, – сказала Меркель в Києві та тим самим дала зрозуміти, що подальші санкції поки що не стоять на порядку денному. За допомогою цієї розумної тактики вона проклала шлях до деескалації перед важливою зустріччю українського президента Петра Порошенка та його російського візаві Володимира Путіна. Далі – країни ЄС мають чинити вплив на Москву за допомогою дипломатичних інструментів з тим, щоб та припинила будь-яке втручання в Україну та підтримку сепаратистів на сході озброєнням та фінансами. У відповідь Україна має просувати децентралізацію.
Münchner Merkur коментує:
“Канцлерка не лише “сильний адвокат України”, як вважає президент Порошенко, але й адвокат Європи. Ще ніколи це не було видно так чітко, як під час двох її поїздок – у суботу до України та в неділю до Іспанії. В обох випадках результатом став “план Меркель”. У боротьбі за Україну це означає намагання тримати Європу вкупі, не піддаватись тискові з боку США та, насамперед, не прагнути одноосібних домовленостей Берліна з авторитарною Росією за спиною східноєвропейських сусідів”.
Allgemeine Zeitung Mainz пише:
Захід має також прямо дати зрозуміти: ані членство Києва в НАТО, ані вступ до ЄС не можуть найближчим часом стояти на порядку денному. Говорити правду – таку, як ця – є обов’язком справжнього адвоката”.
www.dw.de

ПЕРЕГОВОРИ В МІНСЬКУ.

Якщо конфлікт закінчиться “на полі бою”, це дасть президентові Петру Порошенку перемогу “без необхідності йти на поступки Москві.
Economist припускає, що конфлікт на Донбасі виходить на фінальну стадію. Саме у цьому контексті видання розглядає і так званий гуманітарний конвой із допомогою з Росії. Ситуацію навколо вантажу тижневик називає “гамбітом” президента Володимира Путіна.
“Пану Путіну потрібно, щоб Україна залишалася розділеною та дестабілізованою – неважливо, яким чином. Як висловився Ігор Коротченко – близький до Міністерства оборони Росії редактор військового журналу – “Україна може бути вражою країною, але не має бути сильною”, – резюмує Economist.
www.economist.com

Багато хто з мешканців Донбасу не має довіри до українській армії.
Financial Times
Видання пише, що загалом свої домівки через військовий конфлікт залишили понад 285 тисяч людей – це дані ООН. Більше половини з них поїхали до Росії. Кількість переселенців різко збільшилася, коли на Донбасі почалися обстріли житлових кварталів. Вже зараз багато хто з біженців каже, що не має наміру повертатися додому навіть коли бойові дії скінчаться.
www.ft.com

САМІТ НАТО У ВЕЛЬСІ.
Країни Балтії і Польща за підтримки США виступають за те, щоб направити нову ПРО альянсу проти Росії.
Der Spiegel:
www.spiegel.de