Під час брифінгу для преси членів Української асоціації міжнародного права, що відбувся 20 березня 2014 року в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, члени Асоціації висловили такі принципові положення:
– «переформатування влади» в Україні є цілковито конституційним і відбулося у результаті невиконання п. Януковичем умов договору від 21 лютого 2014 року шляхом самоусунення / зникнення, а призначення в. о. Президента і обрання Уряду України відбулося відповідно до Конституції України у редакції від 8 грудня 2004 року;
– Російська Федерація здійснила агресію проти України і окупацію території України в АР Крим, грубо порушивши основні принципи сучасного міжнародного права, закріплені в Статуті ООН, а також інші універсальні, регіональні та локальні норми міжнародного права;
– незважаючи на відсутність до цього часу активних бойових дій, факт військової окупації частини території України Російською Федерацією свідчить про існування міжнародного збройного конфлікту і застосовності до цієї ситуації всього корпусу норм міжнародного гуманітарного права, насамперед – Четвертої Женевської конвенції від 12 серпня 1949 р., накладає на окупуючу державу відповідальність за дотримання на окупованій території всіх міжнародних зобов’язань щодо захисту цивільного населення, а також робить Російську Федерацію відповідальною за всі порушення міжнародних зобов’язань щодо захисту прав людини на окупованій території;
– оскільки не існує «народу Криму», а жителі АР Крим у своїй сукупності не підпадають під жодне визначення поняття «народ» у міжнародному праві, то і виправдовувати агресію і окупацію військами РФ «самовизначенням народу Криму» немає жодних юридичних підстав;
– корінним народом Криму відповідно до застосовних норм міжнародного права (зокрема Декларації прав корінних народів ООН 2006 р.) є кримськотатарський народ;
– Будапештський меморандум 1994 року був додатковою (до загальних умов безпеки держав за універсальним і звичаєвим міжнародним правом) гарантією безпеки України в умовах відмови України від ядерної зброї та приєднання до ДНЯЗ, проте Меморандум не може розглядатися як договір щодо забезпечення колективної безпеки держави Україна і робить укладення такого договору у якнайшвидшій перспективі актуальним зовнішньополітичним завданням для України;
– викликає великі сумніви право РФ виступати як «єдиний правонаступник СРСР» у контексті правонаступництва прав та обов’язків СРСР як постійного члена Ради Безпеки ООН, а держави, що підписали у 1992 р. відповідну угоду, мають право поставити питання про її припинення, що має юридичну перспективу і доказову основу, серед іншого, для таких держав, як Україна, Грузія і Азербайджан;
– права громадян України на території окупованої АР Крим підлягають особливому захисту не тільки договірними, але і звичаєвими нормами міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини, з урахуванням яких заслуговує на увагу доопрацювання проекту Закону про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України при його підготовці до другого читання.
Під час брифінгу учасники – Олександр Задорожній, Михайло Буроменський, Всеволод Мицик, Борис Бабін, Ольга Буткевич, Микола Гнатовський, Сергій Козьяков, Дмитро Кулеба, Світлана Мельник, – також висловили й інші міркування, які відображають позицію Української асоціації міжнародного права з питання юридичної оцінки агресії Російської Федерації проти України.
Повний текст брифінгу та його відео-версія будуть опубліковані Прес-центром Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
