Активісти вимагають призупинити реставрацію Братських келій, називаючи її незаконною

В Українському кризовому медіа-центрі відбувся брифінг, присвячений незаконному руйнуванню під виглядом реставрації 200-річної пам’ятки національного значення. Йдеться про роботи, які Києво-Могилянська академія проводить на Братських келіях. Спільнота киян «Спадщина» переконана, що вони ведуться з порушенням пам’яткоохоронного законодавства.

Братські келії – одна з найстаріших будівель, яка зберіглась на Подолі. Вони були збудовані у 1823 році як одне з допоміжних приміщень комплексу Братського монастиря на території Києво-Могилянської Академії. Слід зазначити, що більша частина Подолу, включаючи цей об’єкт, входить до заповіднику «Стародавній Київ» і в неї особовий правовий режим.

«24 листопада ми вперше дізналися про те, що там проводяться якісь роботи. Спочатку не знали, що за будівля. Побачили, що стара, і нашу увагу привернуло те, що в ній почався монтаж автентичних перекриттів», – розповів пам’яткоохоронець, експерт Центру розвитку міст Дмитро Перов.

Активісти намагались поспілкуватись з тими, хто працював на об’єкті, і вияснили, що його паспорту немає. Вони попросили направити туди інспектора з питань благоустрою. Той сказав, що ніяких погоджувальних документів по цій адресі у департамент не надходило, і виписав припис на призупинення робіт. Проте з часом вони продовжились і було виписано ще кілька приписів, поки врешті не приїхала поліція і не склала протокол про адмінправопорушення. Також поліцейські затримали робітників.

Дмитро Перов звернув увагу на те, що Братські келії не належать Академії. Це власність територіальної громади Києва. Природно-охоронний договір 1993 року укладено між заповідником «Стародавній Київ» на КМА, і в ньому прописана заборона змінювати пам’ятку без дозволу заповідника.

Про цінність даної пам’ятки і те, які рестравраційні принципи було порушено під час робіт, розказав архітектор, пам’яткоохоронець, експерт Центру розвитку міст Данило Ситник.

Голова правління ГО “Музей сучасного мистецтва”, випускниця КМА Ольга Балашова пояснила, чому долучилася до спільноти «Спадщина».

«Розуміння цінності того, що ми з вами кожного дня втрачаємо у цієї спільноти є не тільки на рівні слів. У цьому випадку ми не втрачаємо будівлю, і декому здається, що оновлена відреставрована вона буде мати кращий вигляд. Однак, маємо розуміти, що таке пам’ятка, чим вона відрізняється від просто будівлі і наскільки важливо підходити до збереження автентичності. Інакше лишаємо майбутні покоління можливості дослідити і вивчити те, що можна ще зберегти», – наголосила вона.

Зі слів активістів, Києво-Могилянська академія уникає діалогу з громадськістю. Пам’яткоохоронець, випускник КМА Валентин Десятник звернувся до керівництва університету з припущенням, що такі роботи не є реставрацією, але був заблокований. Він не очікував такої агресивної і реакційної комунікації.

«Запрошувати лише могилянців для обговорення кейсу двохсотлітньої пам’ятки національного значення – це не про прозорість і залучення громади, фахових експертів. І дуже слабка позиція – розсилати погрози медіа», – відмітив Валентин Десятник .

На завершення спільнота «Спадина» озвучила пропозиції щодо вирішення проблеми. По-перше, призупинити роботи, і на цей час отримати дозволи від Заповідника, сформувати контрольну картку благоустрою, дочекатись напрацювань робочої групи, оприлюднити креслення проєкту і зустрітись з громадою та фахівцями пам’яткоохоронної галузі. Активісти не проти продовження реставраційних робіт, але тільки у законний спосіб.