Необхідно відходити від загальної риторики оцінки вразливості і визначення найбільш значущих травм. Кожна травма важлива, тому держава в комунікації маєм говорити про визнання травми і досвіду насильства, які пройшли особи, безумовно, до наявності рівня, якоїсь шкали страждань, бо його немає. Таку думку під час презентації аналітичного огляду «Воєнні злочини рф: врахування диференційованого впливу патернів СНПК в розбудові системи підтримки постраждалих» юристка-міжнародниця, правозахисниця, доцентка кафедри міжнародного права Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка Альбіна Басиста.
«Навіть під час розробки проєкту закону про невідкладні промежні репарації для постраждалих від СНПК ми стикалися із питанням, а чому саме йдеться про постраждалих від СНПК? Чому не вся категорія постраждалих від російської війни? Чому ви акцентуєтесь лише на потребах однієї групи? Це питання, яке постійно постає в суспільстві», – відмітила правозахисниця.