Проблематика захисту археологічної спадщини на прикладі Китаївського археологічного комплексу

Анонс Пресцентру УКМЦ

Спікери: ⦁ Дмитро Золотухін, радник Міністра культури та стратегічних комунікацій
⦁ Олена Попельницька, Старший науковий співробітник КЗ «Центр консервації предметів археології».
⦁ Іван Зоценко, молодший науковий співробітник інституту археології НАН України, відділ археології Києва
⦁ Михайло Погребиський, ГО "Екозагін", представник НПП "Голосіївський"
⦁ Марина Коваленко, ІГ "Захистимо Китаїв", авторка найбільш рейтингової петиції до Київради №12969 проти забудови Китаєва
⦁ Олександр Алфьоров, український історик, радіоведучий, громадський та політичний діяч, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту Історії України НАН України
⦁ Олена Жукова, пам’яткознавиця, музеологиня, кандидатка історичних наук, керівниця Наукового центру музеєзнавства і пам’яткознавства при ННЦ ХФТІ, експертка з якості вищої освіти в культурі й мистецтві НАЗЯВО, членкиня туристичної ради Харківської міської ради, Invited researcher департаменту культурної спадщини Уппсальського університету (Швеція), менторка з розвитку музеїв і заповідників, громад зі спадщиною; керівниця проектів.
⦁ Леонід Марущак, модератор, голова ГО «Музей відкрито на ремонт».

Місце проведення: Пресцентр Українського кризового медіа-центру

Організатор: ГО «Музей відкрито на ремонт»

8 січня о 13:00 відбудеться круглий стіл на тему: «Проблематика захисту археологічної спадщини на прикладі Китаївського археологічного комплексу».

Археологічна спадщина України опинилася під серйозною загрозою через безвідповідальність керівників міст і бізнесу, які вважають знищення історичних пам’яток заради комерційних інтересів нормою. Шлях для зловживань відкриває відсутність реальних меж для більшості археологічних пам’яток.

Важливість археологічної спадщини
Пам’ятки археології є суто державною власністю та невідновлюваним національним ресурсом. Вони захищені Конституцією України та законом про охорону культурної спадщини, але реальний захист залишається недостатнім.

Порівняння з європейським досвідом
У Франції існує «Археологічна карта Франції», яка зафіксувала близько 500 тис пам’яток. В Україні зафіксовано тільки 80 тис пам’яток. Юридичний статус памяток мають 1%. Землі лише 0,32 % пам’яток археології нашої країни, що перебували на обліку відповідно до Закону УРСР «Про охорону і використання пам’яток історії та культури» станом на 2000 рік, наразі визначені у Земельному кадастрі України як землі історико-культурного призначення. Такою ситуацією користуються забудовники.
Історичне значення та сучасний стан Китаївського археологічного комплексу
Китаївський археологічний комплекс був вперше досліджений у 1874 році і з того часу став об’єктом уваги багатьох археологів. Пам’ятка перебуває під захистом держави з 1965 року та внесена до Реєстру нерухомих пам’яток України.
На жаль, частина комплексу, зокрема Китаївське поселення, наразі під загрозою забудови. Офіс Генерального прокурора України активно працює над поверненням земель у державну власність через суд, а небайдужа громада підтримує зусилля щодо захисту цієї важливої археологічної пам’ятки.

Заклик до дії
Ми закликаємо усіх зацікавлених осіб долучитися до зусиль щодо збереження Китаївського археологічного комплексу. Ваша підтримка може допомогти захистити цю національну спадщину для майбутніх поколінь.

Увага! У разі оголошення повітряної тривоги відвідувачі заходу можуть скористатися укриттям, що знаходиться у підвальному приміщенні Українського Дому