В Українському кризовому медіа-центрі відбулась презентація меморіальної стипендії імені Олександра Самченка. Він випускник історичного факультету Київського національного університету за освітньою програмою «Археологія». Був старшим солдатом 72 окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, а в лютому 2023 року героїчно загинув в ході боїв на Вугледарському напрямку. Наказом Президента України Олександра нагороджено орденом «За мужність» третього ступеню.
«Ми тут для того, щоб розповісти про формат меморіалізації, якій ми придумали. Переконані, що цей формат в Україні буде поширюватися. Для нас дуже важливо, що б пам’ять про героїв не просто була і десь у нас закарбовувалася, а давала певний вплив на майбутнє», – розповів історик, науковий співробітник Національного військово-історичного музею України, співзасновник історичного проєкту LEGIO Historica, член ініціативної групи зі створення стипендії імені Олександра Самченка Євгеній Шатілов.
В 2017 році в стінах КНУ виник формат LEGIO Historica. Історикам, археологам, популяризаторам науки тоді бракувало платформи, де вони би більше розповідали про те, чим займаються. Так з’явилась ідея історичного фестивалю. За цей час вдалось провести 19 фестивалів різного масштабу, які сумарно відвідали близько п’яти тисяч людей.
З 2020 року ініціатива набула благодійного спрямування. Проводився збір коштів, запроваджувався благодійний спецпроект на користь волонтерів, які допомагали населенню в окупованому Херсоні.
«Коли пройшов рік зі смерті нашого друга Олександра Самченка, вирішили вперше на історичному факультеті втілити ідею меморіальної стипендії. Вона піде на оплату навчання людини, яка може вчитися два роки на магістерській програмі з археології. Це додаткова можливість тим, хто, можливо, через брак коштів не може собі це дозволити», – пояснив задум Євгеній Шатілов.
Самченко – не єдина втрата українських археологів. Для того, щоб привернути увагу до цієї проблеми, нещодавно проводився флешмоб, який робили археологи. Вони показали прізвища колег, які загинули від рук російських окупантів.
«Список чималий, і він, на жаль, поповнюється. Кожна спільнота втрачає своїх учасників і учасниць, і археологи не виняток», – із сумом додав науковець.
Повертаючись до меморіальної стипендії, він повідомив, що на сьогодні зібрано трохи більше половини потрібної суми.
«Хотілося, щоб протягом фестивалю закрили річну потребу в коштах. Ми до неї наближаємося і в будь-якому разі будемо раді будь-якому внеску донату і будь-якій пожертві», – сказав Євгеній Шатілов.
Згадуючи Олександра Самченка, кандидат історичних наук, доцент Кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка Євген Синиця відзначив, що ми маємо справу з молодою людиною, котра не встигла прожити оце життя, яке для нього було цілком можливо.
«Сашко був талановитий дослідник. Він дуже любив працювати в полі, з ним завжди було комфортно, ми достатньо багато працювали разом і в нього були всі задатки і явний інтерес до науки археології у всіх її проявах. Археологія, на превеликий жаль, зараз як фах і напрямок діяльності часто звучить як те, що не на часі. Війна, інші потреби, донатять набагато охочіше на інші речі. Ми теж збираємо вже другий рік поспіль, і такий крок в бік, пов’язаний зі зборами на вшанування пам’яті Сашка Самченка, на мене, цілком логічний. Це історія про те, що життя триває. Що ми не зупинилися, не живемо виключно війною, і думаємо про майбутнє в археології», – підкреслив Євген Синиця.
