Через російську окупацію екологічний стан Криму та Донбасу значно погіршився. Такими є загальні висновки першої частини дослідження, яке презентували в прес-центрі Українського кризового медіа-центру. Звіт підготувала ГО «КримSOS» з залученням українських екологів.
За оцінками експертів, через дії окупаційної влади РФ, з 2014 року екологічний стан Криму суттєво погіршився. Масове незаконне будівництво нерухомості, регулярні військові навчання, стихійні звалища, забруднення водойм та повітря знищують унікальну природу Кримського півострова. Особливу шкоду довкіллю Криму завдають Керченський міст і траса «Таврида».
Олексій Василюк, експерт-еколог, розповів, що у зв’язку з будівництвом Керченського мосту ситуація з китоподібними стала гіршою, бо воно стало серйозною перешкодою для їх міграції. Русла гірських річок були перекинуті для наповнення водосховищ і багато видів риб зникли. У зв’язку з військовими навчаннями та будівництвом військових об’єктів стали частішими випадки вирубки рідкісних дерев і перешкоджання гніздуванню рідкісних птахів.
«Влада РФ говорить, що не віддасть Крим нікому і ні за яких умов, що вона тут господар. Проте дії росіян виглядають так, ніби вони живуть одним днем – розграбовують півострів і знищують все, що попадається на очі. Крим – це не просто територія для туризму. Це територія, яка має велику природну цінність. Ця територія дуже важлива для біологів і велика її частина має охоронний статус, входить до смарагдової частини Європи», – сказав він.
Олена Кравченко, виконавча директорка, членкиня Правління, головний редактор журналу «Екологія. Право. Людина», наголосила, що на окуповамону Донбасі ситуація з охороною довкілля також є надзвичайно складною. Зокрема, на це вплинули військові дії, які не лише негативно впливають на екологічну ситуацію, але і перешкоджають можливостям для її покращення.
«З 2014 року ми досліджуємо війну і довкілля. На жодній території не було ревіталізації та заходів для мінімізації втрат. Території заміновані, їх неможна обстежити, розробити методики ревіталізації територій. Дуже постраждала північ Луганщини внаслідок створення фортифікаційних споруд, горіло і було вирубано багато лісів», – пояснила вона.
Євгеній Ярошенко, аналітик ГО «КримSOS», зауважив, що є кілька міжнародних механізмів притягнення Росії до відповідальності за знищення довкілля на окупованих територіях. Серед них Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Міжнародний кримінальний суд, Постійна палата третейського суду, Європейський суд з прав людини та Комітет ООН з прав людини.
«Можна включити деякі об’єкти Криму до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, притягнути індивідів до кримінальної відповідальності за нанесення шкоди довкіллю, зобов’язати РФ відшкодувати збитки та винести РФ рекомендації щодо відновлення порушених прав фізичних і юридичних осіб», – деталізував він.
Повний текст дослідження доступний за посиланням.
