Ситуація в сусідній Білорусі вкотре стала предметом обговорення на майданчику Українського кризового медіа-центру. Цього разу директор Інституту світової політики Євген Магда запросив експертів в особливий для білорусів день – 3 липня вони відзначають День незалежності. Хоча в самій країні відношення до цього свята неоднозначне.
«Воно гібридне, тому що це день звільнення Мінська від німецько-фашистських загарбників, – пояснив Євген Магда. – Звісно, ніхто в здоровому розумі не заперечує звільнення Мінська чи будь-якого населеного пункту Білорусі від нацистів, але перетворення цього дня на День незалежності, на мій погляд, є дивним вибриком».
В очах українців ведучий назвав Білорусь загадковим сусідом.
«Ми маємо з Білоруссю понад тисячу кілометрів спільного кордону, але дуже мало знаємо один про одного. Наші нинішні відносини відображають цей стан. Дипломатичні відносини між країнами зберігаються, але не так давно звільнено українського посла, і це звільнення насамперед є політичним. Очевидно, що новий посол вручатиме вірчі грамоти вже новому президенту Білорусі», – зазначив ведучий.
Він також звернув увагу на подвійну загрозу збоку Білорусі. Це і розміщення ядерної зброї, і можлива поява там вагнерівців. Залишаються питання і щодо суб’єктності Олександра Лукашенка.
Суспільно-політична ситуація у Білорусі продовжує залишатися доволі складною. Зі слів представниці ГО Ланка/ Звяно Тетяни Гацури-Яворської, не дивлячись на те, що більшість громадян не підтримує рішення влади, вони залишаються у заручниках режиму.
Окремо вона прокоментувала питання репарацій.
«Останнім часом доводиться про це чути. Я цілком поділяю тезу про, що білоруси мусять відповідати за те, що відбувається. Ми як країна та її громадяни несемо відповідальність за те, що Білорусь стала соагресором. Тим не менш, коли звучать розмови про репарації, чомусь забувають, що відповідальність може нести лише вільна, демократична держава. Лукашенко ні в якому разі не буде сплачувати репарації, і ніколи не погодиться з тим, що відбувалось в Україні», – визнала активістка.
Що стосується військової загрози Україні збоку Білорусі, то заступник командиру Полку Кастуся Калиновського Вадим Кабанчук оцінив як перманентну. Він вважає, що ситуація лютого 2022 року, коли йшли колони на Гастомель і Київ, може повторитись, якщо буде створення угруповання для вторгнення.
«Коли вагнерівці будуть сконцентровані тією силою, яку вони називають, а це 8 тисяч, до них в будь-який момент зможуть додати пару десятків тисяч від російської армії і 10 тисяч білоруських військовослужбовців, то це вже буде угруповання», – додав він.
Також Вадим Кабанчук закликав українців приділити більше уваги ситуації, яка складається у білорусі зараз: «Чомусь у вас мало хто обговорює, що Путін як кедебіст звик проводити якісь операції під чужим прапором, і коли у Москві приймуть рішення про застосування тактичної ядерної зброї, це спихнуть на Лукашенко і Пригожина».
Розмову у площину громадянського суспільства перевів фундатор Центру білоруських комунікацій Максим Плешко.
«Питання цієї війни між українцями і білорусами певною мірою екзистенційне. Ми найближчі в етнічному, культурному, мовному плані. Нам не потрібні перекладачі. У нас тисячу років життя у спільному просторі, і колись знов станемо дружніми сусідами», – запевнив він.