У результаті розпаду СРСР Україна стала спадкоємицею третього в світі ядерного арсеналу, що дорівнював французькому, англійському та китайському разом узятим. Що відбулось далі – в деталях описав колишній міністр охорони довкілля та ядерної безпеки Юрій Костенко у книзі «Історія ядерного озброєння України».
Голова правління Українського кризового медіа-центру, Надзвичайний та Повноважний Посол Валерій Чалий рекомендує це видання всім, хто в Україні так чи інакше відповідає за прийняття рішень на державному рівні. Саме тому він запросив автора на розмову у форматі «ГЕОПОЛІТИЧНІ ДІАЛОГИ з Валерієм Чалим».
«На мій погляд, недооцінена зараз необхідність ознайомлення з цією книгою, з цим доробком на рівні управління, на рівні державної служби. Я вважаю, що ця книга має бути настільною і в тих, хто займається безпосередньо питаннями, пов’язаними з ядерною зброєю, з роззброєнням, і в тих, хто готує виступи президента України. У тих, хто радить Президенту точно має бути. У всіх українських послів за кордоном. Дуже важливо, щоб вони зрозуміли, що наші дії і наші ініціативи мають базуватися на попередньому оцінці. Уроки історії дають нам можливість оцінити і свої здобутки і свої помилки», – зазначив дипломат.
Аби від самого початку розставити всі крапки над І, він попросив Юрія Костенка відповісти на питання, чи здатна взагалі Україна зараз в якомусь вигляді виготовляти ядерну зброю і чи є така потреба?
На думку гостя, в сьогоднішніх умовах це неможливо.
«Україна згідно норм міжнародного права і ратифікованих нею міжнародних документів, в першу чергу це договір про нерозповсюдження ядерної зброї, є без’ядерною країною. Отже як тільки Україна почне рух щодо набуття ядерного статусу, вона відразу наштовхнеться на міжнародні санкції. В тому числі і від наших партнерів, які забезпечують сьогодні Україні зброю та економічну і фінансову підтримку», – заявив Юрій Костенко.
Друга причина полягає в тому, що нинішній фінансовий та науково-технологічний потенціал України не дає їй можливість повернутися до ядерного статусу. До того ж, вся територія країни доступна для російських ракет і тому для того, щоб спробувати зробити спочатку ядерний вибуховий пристрій, а потім і відповідні носії, треба десь розміщати ці підприємства.
«Якщо враховувати божевілля і параною Путіна, який вже не раз погрожував Україні застосовувати тактичну ядерну зброю, то можна допустити, що проти такого комплексу можуть навіть таку зброю застосовувати. І з точки зору міжнародної спільноти я не думаю, що буде великий супротив тому», – визнав політик.
Як тоді буде Україні? Чому в умовах, коли члени ядерного клубу нарощують м’язи, а в інших країн зростає бажання до нього доєднатися, ми не маємо права на ядерну парасольку?
Валерій Чалий зазначив, що Росія фактично зняла з себе самовільно зобов’язання не нападати на Україну з застосуванням ядерної зброї.
«Нещодавно в своїй доктрині вони вказали, що в разі, якщо це буде війна з неядерною Україною, але при будь-якій підтримці ядерної США чи Великобританії або Франції, вони можуть застосовувати ядерну зброю. Це не вписується в будь-які міжнародні системи. Казахстан і Білорусь отримали ядерну парасольку від Москви. Тайвань має поки обіцянки, але Південна Корея уже фактично отримала ядерну парасольку від США. Всі країни НАТО теж під ядерною парасолькою США, як і Японія. А от Україна опинилась не те що без ядерної зброї, а взагалі без парасольки. Невже ми не маємо права отримати цей ядерний захист чи варто ставити перед нашими партнерами питання про якийсь перегляд взаємних зобов’язань?», – спитав він у співрозмовника.
Пригадуючи минуле, Юрій Костенко відмітив, що Україна свого часу не скористалась всіма можливостями Будапештського меморандуму. Крім того, на його погляд, американці були готові відчинити перед Україною двері у НАТО, однак, внаслідок наших помилок цей історичний шанс було змарновано. Сьогодні треба шукати нові шляхи, і враховуючи делікатність питання, позбавити цей процес публічності.
«Такого роду речі робляться країнами не на трибунах та пресконференціях, а в дуже глибокій таємниці від потенційних ворогів країни. Про це не знають до тих пір, поки не вийде ззовні факт підписання тієї чи іншої угоди. От ви згадували про Південну Корею, а багато ми чули на пресконференціях, що США ведуть із цією країною питання щодо розміщення ядерної зброї? Те саме стосується Японії», – додав він.
Валерій Чалий зі своєї сторони закликав нарощувати дипломатичні зусилля.
«Здається, ми втратили темп. У нас дуже провисає робота у Відні стосовно Ради керуючих МАГАТЕ. Треба закінчувати з цією неефективністю роботи», – відзначив Голова правління УКМЦ.
Він вважає, що не слід сприймати російські погрози так, як це інтерпретують в Вашингтоні, Парижі чи в Лондоні, але і з точки зору наших заяв треба бути акуратними, більш ретельно підбирати дипломатичну мову.
«А це значить мають бути професійні люди, які мають послухати тих, кого варто послухати в цьому питанні», – пояснив дипломат.