З 11 до 22 листопада у Баку проходила 29-та Конференція сторін конвенції з питань зміни клімату (COP29). Це щорічна подія під егідою Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату (UNFCCC), яка збирає країни світу для формування глобальних відповідей на виклики кліматичних змін. Цього разу основною метою зустрічей в рамках COP29 було оцінити поточний стан клімату, визначити міжнародні стандарти та зобов’язання, а також сприяти їх виконанню. Про те, чи вдалося українській делегації досягти бажаного під час конференції, її учасники розповіли на пресконференції в Українському кризовому медіа-центрі.
«Цього року конференція зібрала понад 50 000 осіб. Україна активно бере участь в переговорах, відстоюючи свої інтереси, пропонуючи якісь ініціативи. Вона є підписантом Паризької угоди, за якої згодилась з іншими країнами стримувати глобальне потепління. У 2024 році в Україні був прийнятий рамковий кліматичний закон, який є важливим кроком в переговорному процесі. Тож попри війну і складні виклики Україна приділяє значну увагу питанням захисту довкілля і зміни клімату», – підкреслила координаторка програми «Зміна клімату і енергетична політика» Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні Ірина Кондратенко.
Зі слів заступниці Міністра захисту довкілля і природних ресурсів України Вікторії Киреєвої, вперше в історії проведення кліматичної конференції український павільйон став витвором мистецтва.
«Безвідходний, натуральний, всі стіни були зроблені з паперу, який проросте. Нам було важливо звернути на нас увагу в першу чергу як країну, яка є надійним партнером для залучення інвестицій, відстоювання проєвропейських позицій. Недарма гаслом павільйону був вислів про те, що Україна – надійний партнер, який виконує свої зобов’язання. Ми говорили про Національний план з енергетики та клімату, рамковий закон про кліматичну політику, мету досягнення кліматичної нейтральності в 2050-му році, показували нашу зелену трансформацію енергетики, розповідали про військову декарбонізацію, що в нас зруйнована велика частина енергетичної галузі, але в цей же час ми відбудовуємо. Для прикладу в експозиції була сонячна панель, яку ми привезли з території, де відбуваються бойові дії. Вона повністю побита від обстрілів. Тобто показуємо, з якими викликами стикаємось, і водночас говоримо, що хочемо відбудовувати країну зеленою по найкращим доступним технологіям», – зазначила Вікторія Киреєва.
Оцінюючи підсумки COP29, один з представників української делегації Михайло Чиженко назвав її однією з найкращих після Паризької конференції 2015 року.
«Після шести чи навіть семи років переговорів нарешті закрито питання по шостій статті Паризької угоди. Вона повністю операціоналізована, і сторони можуть використовувати її як ринковий фінансовий інструмент по скороченню викидів парникових газів. До того ж, прийнято нову глобальну кліматичну ціль з фінансування країн, що розвиваються. Це були дуже важкі дебати. Мета змінювалася кожні півгодини. То 200 млрд, то 250, потім сторгувалися до 300 млрд. Це включає як державні, так і приватні кошти, і це дуже визначний успіх, тому що ця фінансова ціль встановлюється на 10 років», – наголосив експерт.
Одним з важливих фокусів на кліматичних переговорах було донесення інформації про роль Росії на кліматичній арені і необхідність її притягнення до відповідальності не лише за довкілєву шкоду, але й за кліматичну шкоду.
«Є певні наслідки від Російської війни, за які хтось повинен відповідати, і очевидно хто. Росія повинна заплатити за оцю шкоду, спричинену довкіллю і за взагалі глобальну шкоду клімату, тому що з одного боку представники України приїжджають на міжнародні кліматичні переговори щоб домовлятися про те як подолати кліматичну кризу, а з іншого боку ми живемо в реаліях, коли російська війна паралельно створює ще більше проблеми, роблячи цю кліматичну кризу ще глибшою і ще проблематичнішою», – заявила фахівчиня відділу клімату ГО «Екодія» Соф’я Садогурська.
