Ще кілька років тому здавалось, що умовна партія холодильників витіснить з політичної арени умовну партію свобод, однак, результати виборчих кампаній у Молдові та Угорщині зміцнили табір прихильників загальноєвропейських цінностей. І він може ще розширитись, якщо в червні у Вірменії переможуть прозахідні сили. Ні в кого не викликає сумнівів, що такому результату до останнього чинитиметься спротив з боку Кремля, але чи вдасться Москві досягти цілей, як це сталось у Сакартвело? Досвід Молдови показав, шо сьогодні і маленька країна здатна захистити демократію, а вибори в Угорщині довели: російські наративи – це не завжди те, до чого прислухається невдоволений виборець. Більш детально в цій темі розбирались учасники експертного обговорення “Російські операції впливу під час виборчих кампаній у країнах ЄС та Східного партнерства у 2024–2025 роках: уроки для України”.
Дискусія розпочалась з презентації, підготовленої Групою аналізу гібридних загроз Українського кризового медіа-центру, яка на прикладах Румунії, Чехії та Угорщини розібрала вибори в країнах ЄС як об’єкти російських дезінформаційних операцій. Приділили експерти увагу і поширенню проросійських наративів в межах виборчих процесів 2025-2026 років в країнах ЄС.
Для узагальнення було наведено ряд основних тенденцій. Перш за все, спробу використовувати соціальні мережі, і насамперед TikTok, для поширення проросійських наративів.
«Ця тенденція і для українського контексту повинна знайти своє відображення не тільки в роботі аналітичних груп, громадських організацій, але, думаю, і знайти відгук серед органів державної влади для того, щоб підвищувати рівень медіаграмотності і уникати ризиків, які буде Росія створювати нам саме через використання блогерів в TikTok», – сказав з цього приводу керівник групи Володимир Солов’ян.
Він переконаний: оскільки Росія не обмежує себе жодними морально-етичними нормами в ході кампаній, які організовані із використанням штучного інтелекту, то і українці не повинні себе обмежувати певними етичними рамками, якщо ці інформаційні операції спрямовані проти Росії.
Зі слів Надзвичайного і Поважного Посла України в Угорщині Федора Шандора, незважаючи на вплив ТікТоку або якихось нових соціальних мереж, не можна вважати виборця глупим. В Угорщині люди просто втомилися від того, що на будь-яку проблему, чи то комунальну, чи погані дороги, чи погану якість освіти або медицини, в партії Орбана говорили, що всьому винувата Україна.
«На сьогоднішній день медійний, політичний істеблішмент, і в цілому угорський електорат шокований тим, як повністю зникла з обрію партія «Фідес». І над цим треба задуматися іншим партіям, які ведуть антиукраїнське ІПСО. Значить ці фактори не сприймаються», – поділився висновком дипломат.
Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу, народний депутат України Вадим Галайчук відмітив, що росіяни досить швидко вчяться, змінюючи тактику і стратегію. Тому треба активно дивитися за тим, які будуть в подальшому прийматися рішення.
«Дуже добре, що є такі дослідження, які дозволяють нам тримати фокус, тримати увагу, розуміти, як росіяни працюють. У нас величезний є досвід в Україні, цим займаються як державні органи, так і багато громадських організацій, навіть комерційні організації, які проводять дуже якісний моніторинг, який дає змогу зрозуміти оці активні російські операції впливу і виробити рекомендації щодо протидії», – сказав він.
Як так сталося, що у Молдові, де третина населення проросійський електорат і були вкинути з РФ сотні мільйонів доларів, росіяни програли? Одну з причин назвав доцент факультету журналістики та комунікаційних наук Бухарестського університету Міхай Вакаріу. Він вважає, що це сталося через те, що президентка Майя Санду розбудувала дуже дієву систему протидії російської пропаганди, і Європі треба брати приклад такої рішучості.
Відмінністю кампаній 2024-2025 років стало те, що Росія відійшла, а точніше трансформувалася від класичних пропагандистських кампаній до системи гібридної агресії, де йде певна синхронізація різних процесів і різних інструментів. Таку думку висловила професорка НТУУ «КПІ», політична аналітикиня Лідія Смола
«Російські спецслужби радикально розділяють інструментарій, який використовувався, залежно від міцності державних інституцій цільової країни і рівня економічного розвитку. Тобто в усіх країнах не використовувалися тотожні інструменти. І головна особливість полягала в такій гнучкості. Україні на майбутніх виборах треба пам’ятати, що Росія паразитувала під час всіх цих виборчих компаній на реальних внутрішніх проблемах кожної країни. Вона не створювала нових конфліктів, а моніторила суспільні конфлікти, знаходила проблемні точки і їх роздмухувала.
Голова правління International Practitioners Partnership Network (PractNet) Тііна Ілсен прибула до Києва щоб зробити досвід Естонії доступним для тих країн, які хочуть триматися європейського курсу. Перед виступом від імені естонців вона вклонилися українцям, подякувала їм за те, що вони роблять.
«Ви стоїте за нас, і все, що потрібно буде для наших українських друзів, ми зробимо», – запевнила гостя.
Тііна Ілсен прокоментувала наслідки виборів, про які йшлося в дослідженні, і визнала, що маніпуляції зовні стали типовою практикою, тому що різні сили бачать вікна можливостей в різних виборах і хочуть впливати на країни відповідно до своїх власних потреб або побажань. Так сталося у Сакартвело, де заради приходу до влади були використані технології залякування виборця – та зброя, яку Кремль завжди дістає, коли треба вплинути на іншу країну.
І це одна ситуація. Зовсім інша створилась у Молдові, де молода демократія вивчила уроки інших країн і підготувалась до захисту.
«Вони сказали: ми не знаємо нічого і нам треба дізнатися більше. Тоді почалися зміни. Почали готуватися у 2022 році і більше ще в 2023 році, вивчали, як вибудовувати державні стратегічні комунікації, як розбудовувати стійкість, як зробити так, щоб люди пишалися своєю самодостатністю, і що це таке – бути певними в своїй країні. І це така методологічна робота – стратегічні комунікації та їхня спроможність в урядових інституціях, в безпековому секторі, в громадянському суспільстві і медіа. Якщо говорити про співпрацю, то це створення відчуття, що не уряд проти громадянського суспільства, а всі мають спільну відповідальність, зробити так, щоб країна була місцем, де хочеться жити. І це не питання того, що хтось комусь винен. Це колективні зусилля усіх частин суспільства. І це не відбувається в одну ніч, над цим потрібно працювати. І це те, що молдавани робили», – підкреслила Голова правління International Practitioners Partnership Network.
За її словами, якщо люди не розуміють ключові цінності свого суспільства, то стає надзвичайно складно боротися з ворожою інформацією. Успішна стійкість дезінформації вимагає стійкості всього суспільства. Урядових інституцій недостатньо. На додачу до цінності людям потрібні позитивні перспективи майбутнього.
«Успіх – це постійні ініціативи. Коли уряд стає реактивним, він відкриває інформаційний простір до якісних операцій. Тож, неважливо, що будуть робити росіяни з своїми наративами, вони не можуть запропонувати безпечне та благополучне майбутнє нікому з нас», – наголосила Тііна Ілсен.
На завершення дискусії Володимир Солов’ян назвав ті вузлові моменти, на які слід звернути увагу Україні, щоб убезпечити себе від російського впливу на наступних виборах.
Вплив на вибори не є окремою кампанією, вважає він. Це лише один з аспектів довготривалого інформаційного впливу Росії. Тому інтервенції в ході саме виборів треба розглядати як період найбільш інформаційної вразливості, але в той же час ці кампанії необхідно аналізувати з точки зору довготривалих впливів та стратегій з боку Росії. Їхня загальна мета погоджується в цілому з геополітичними амбіціями Кремля щодо конкретної країни.
Прихід до влади опозиційних сил проросійських не є обов’язковою метою Росії. Може здаватися, що першочергово Кремль робить ставку саме на перемогу, на зміну влади, відповідно, якщо ця стратегія провалюється, то Кремль зазнав поразки, але насправді оцінка саме в Кремлі може стосуватися впливу і результату на політику чинної влади, тому що збурюючи суспільство певними фобіями, Кремль може коригувати політику уряду.
«Окремий хочеться сказати про соціальних медіа. Для України найбільш актуальна загроза ТікТоку. Якщо в 2019 році основним майданчиком інформаційним для проникнення російських наративів був Телеграм, то наразі це ТікТок. Ми бачимо, що розгортається мережа псевдоблогерів. Частина з них діє з країн Європейського Союзу. Найбільшим таким хабом наразі є Австрія, на жаль. І от саме через те, що Україна не має фізичного навіть доступу до можливостей блокування цих каналів, ми не маємо доступу до алгоритмів поширення інформацій в ТікТоку. Це створює загрози в контексті майбутніх виборів в Україні. Що стосується використання штучного інтелекту, Україна повинна діяти дзеркально. Ми не можемо собі дозволити розкіш обмежуватися стосовно росіян певними етичними нормами в питаннях застосування штучного інтелекту», – зазначив керівник Групи аналізу гібридних загроз УКМЦ.
Страх війни, яким росіяни активно маніпулюють останнім часом, на виборах в Україні вже не спрацює. Шукатимуться інші тригерні точки – суспільні невдоволеності наслідками війни, мобілізації. Також по завершенні активних бойових дій буде підвищено запит на соціальну справедливість. І це створить підґрунтя, на якому можуть виникнути певні радикальні проекти, які можуть не обов’язково бути прямо проросійськими, але атакуватимуть проєвропейський курс або намагатимуться просувати адженту, яка ризикує вплинути на динаміку і перспективи європейської інтеграції України.
В обговоренні також взяли участь науковий співробітник Асоціації міжнародних справ Павел Гавлічек (Чехія), політичний експерт, керівник спільноти WatchDog Валеріу Паша (Молдова), голова Civic IDEA, колишня міністерка оборони Грузії Тінатін Хідашелі (Сакартвело), директор Armenian Center for Democracy and Security Affairs Арнольд Блеян (Вірменія), політолог, голова Херсонської обласної організації Комітету виборців України Дементій Білий.
Захід відбувся у рамках проєкту “Підтримка зміцнення стратегічної комунікації як невід’ємної складової розбудови стійкості в Україні” у партнерстві з PractNet, Естонія за підтримки Європейського Союзу