Український кризовий медіа-центр продовжує організовувати обговорення щодо того як різні сфери адаптуються до умов війни. Російські окупанти чинять багато дій на території України, які впливають на стан довкілля. Вони випалюють ліси, обстрілюють атомні електростанції, нашпиговують українську землю мінами та підривають нафтобази.
УКМЦ ініціював експертне обговорення та запросив фахівців для того щоб вони пояснили як активні бойові дії на території України вплинуть на довкілля, наскільки драматичною екологічна ситуація є в Криму, де поки не ведуться бойові дії, але півострів активно використовується як військова база та яким має бути план захисту довкілля в контексті післявоєнної відбудови і що можна зробити вже зараз.
Оцінити наслідки для довкілля точно – майже неможливо
Експерти зазначають, що масштаби шкоди, завданої довкіллю в Україні через війну безпрецедентні і тому дати кількісні оцінки наслідкам і, відповідно, оцінити які ресурси необхідні для відновлення дуже важко.
«Часто кажуть про цифри, якими можна виміряти шкоду довкіллю, але питання в тому, що неможливо виміряти загрозу довкіллю і збитки грошовому еквіваленті. Фактично неможливо повернути все до того стану, як все було. І навіть якщо ми отримаємо компенсацію, є питання хто це буде робити, потрібні спеціалісти та фахівці», – підкреслив Богдан Красавцев, голова ГО «Екологічна нація».
Олена Маслюківська, доцентка кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія», більш детально окреслила радіус впливу війни на довкілля. Вибухи внаслідок військових дій призводять до загибелі багатьох видів тварин, які також не можуть розмножуватися в таких умовах. Також, вони призводять до ущільнення ґрунтів, внаслідок чого гинуть комахи та інші види, які забезпечують родючість українських ґрунтів. Забруднюються води, повітря, а випадки горіння нафтових сховищ, промислових підприємств вивільняють велику кількість отруйних речовин. Окрім цього, багато заповідників не можуть виконувати свою роботу, адже знаходяться у зоні бойових дій.
«Україна – домівка для більше ніж 70 тис видів рослин і тварин, для тих, які знаходяться в Червоній книзі. Україна дуже цінна територія. Такої шкоди довкіллю сучасна історія не знає», – підкреслила Олена Маслюківська.
Вона додала, що зараз працює спеціальний урядовий штаб, який намагається напрацювати методики для оцінки збитків.
Учасники обговорення додатково акцентували увагу на довкіллі Криму, де хоча і не ведуться активні бойові дії, але відбуваються процеси точно притаманні військовій базі.
Євгеній Ярошенко, аналітик ГО «КримSOS», зазначив, що Крим потрібен Російській Федерації як потужна військова фортеця, яку використали для вторгнення на південь України. Всі місцеві ресурси потрібні для підтримки військової діяльності. Наприклад, за його словами, для будівництва траси «Таврида» було випалено значну кількість рослинності, щоб швидше перекидати техніку на південь України. Сьогодні півострів використовується як сировинний придаток, проте його ресурси не залишаються на місці, а вивозяться до РФ і навіть Білорусі.
«В Криму активно проводяться військові навчання, функціонують військові полігони на території природних заповідних зон. Хоча в Криму нема бойових дій – навчання на природозаповідних територіях приносять наслідки такі самі як бойові дії», – наголосив Євгеній Ярошенко.
Окремо експерт звернув увагу на те, який вплив на довкілля здійснює будівництво і саме існування Керченського моста. Внаслідок його побудови, Україна стикнулася з проблемою зміни водообміну між Азовським і Чорним морями. За словами Євгенія Ярошенка, це велика загроза для риб та дельфінів, оскільки відбувається зміна солоності води і життя багатьох видів опиняється під загрозою. Це має негативний вплив і на інші країни. Наприклад, змінилися міграційні процеси дельфінів біля узбережжя Грузії.
Для віновлення стану довкілля потрібні фахівці і план, а Міндовкілля знову хочуть оптимізувати
Нещодавно влада представила план післявоєнного відновлення, одним з пунктів якого є скорочення державних службовців. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України вже вдруге опиняється під загрозою закриття за час президенства Володимира Зеленського. Експерти погоджуються в тому що такі зміни не на часі і навряд дадуть видатний ефект чи економію коштів.
«Факт намірів закриття Міндовкілля бентежить. Не можна екологію і захист довкілля об’єднувати з енергетикою. Зараз вже є плани для скорочення або ліквідації Державної екологічної інспекції. Пропонується передати ці функції МВС, у яких зараз і так багато роботи», – зазначив Богдан Красавцев.
«Говорити про подолання шкоди довкіллю неможливо без участі відповідних органів влади. Об’єднання певних відомств не має призводити до того, що Україна не зможе виконувати свої зобов’язання за міжнародними угодами», – додав Євгеній Ярошенко.
«Під час війни не треба робити такі радикальні кроки як скасування міністерств. Велике значення мають кадри – хто міністр, хто заступники, хто виконуватиме роботу на рівні департаментів. Дуже важко буде знайти фахівців, які можуть відповідати і за довкілля і за енергетику. Таке рішення також може демотивувати нинішніх працівників міністерства. Така ідея здається не дуже доцільною», – доповнила Олена Маслюківська.
Як кандидатство у члени ЄС зобов’язує Україну покращувати стан довкілля
Питання покращення стану довкілля насправді є багатовимірним і передбачає такі фундаментальні процеси, як наприклад перехід до циркулярної економіки. Це потребуватиме значних коштів і готовності влади, громадян та бізнесу до змін.
«Ми відстаємо від європейських держав. Дуже важливим аспектом переходу на циркулярну економіку є фінанси. Треба закликати інвесторів звернути увагу на Україну», – сказав Богдан Красавцев.
Олена Маслюківська додала, що для того, щоб зрозуміти які кроки має зробити Україна щоб привести сферу довкілля до стану гідного кандидата в члени ЄС, треба керуватися перш за все Угодою про Асоціацію з ЄС, яка вже містить необхідні інструкції та директиви. Вона також пояснила що приклад Чорнобильської катастрофи демонструє, що необхідно буде дати довкіллю шанс відновитися самостійно, без втручання людини.
«При відновленні довкілля ми маємо певним територіям дати відновитися самостійно. Дуже важливо дотримуватися законодавства і обов’язків в рамках Угоди про асоціацію з ЄС», – сказала вона.
Наостанок експерти зазначили, що незалежно від того, коли з’явиться детальний плану післявоєнного відновлення довкілля, кожен громадянин України може своїми діями прискорити цей процес.
«Треба пам’ятати про енергоефективність, користуватися громадським транспортом або велосипедом, обмежувати купівлю продуктів в пластику, який важко переробити. Можливо це не на часі здається, але треба про те пам’ятати. Пам’ятайте про зайнятість ДСНС і обережно поводитися з вогнем», – порадив Богдан Красавцев.
«В одному з документів ООН вказано право нинішнього і майбутніх поколінь на безпечне та сприятливе для життя довкілля. Це означає, що наслідки ці відчуємо і ми і наступні покоління. Треба про це пам’ятати. Ті хто вчиняють злочини проти довкілля – відчують їх наслідки, а також і їх діти і онуки», – завершив Євгеній Ярошенко.
