Проблема підтримки цивільних українців, які повертаються з російського полону, залишається однією з найгостріших гуманітарних тем воєнного часу. Після звільнення люди стикаються не лише з наслідками катувань і тривалого ув’язнення, а й із труднощами відновлення документів, пошуку житла, отримання медичної та психологічної допомоги й повернення до самостійного життя.
Про це говорять результати дослідження «Після полону: з чим стикаються звільнені цивільні», яке за ініціативою Фундації захисту громадянського суспільства Civis Fortis було виконано Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.
У межах дослідження проведено три фокус-групові дискусії та 13 глибинних інтерв’ю із 36 звільненими цивільними, а також опитано 25 експертів — представників державних органів, правозахисних і благодійних організацій. Усі інтерв’ю проводилися анонімно.
Під час презентації результатів дослідження в Українському кризовому медіа-центрі правова аналітикиня Civis Fortis Анастасія Одінцова зазначила, що воно стало продовженням практичної роботи організації зі звільненими цивільними, яку вона веде понад рік. За її словами, результати підтвердили: проблеми з лікуванням, документами, житлом і доступом до допомоги мають системний характер.
Експерт Фонду «Демократичні ініціативи» Максим Паращевін наголосив, що державна система підтримки поки не забезпечує повноцінного супроводу людей після звільнення. Зокрема, медична допомога часто обмежується первинною діагностикою, тоді як багато колишніх бранців потребують тривалого спеціалізованого лікування та реабілітації.
Серед головних проблем, виявлених дослідженням, — відсутність власного житла у більшості звільнених, складнощі з підтвердженням факту незаконного утримання, затримки з отриманням державних виплат і нестача фахівців з психологічної підтримки. Особливо вразливими є люди, які повернулися самостійно, поза офіційними обмінами, адже їм важче довести факт полону й отримати офіційний статус особи, позбавленої особистої свободи внаслідок збройної агресії РФ.
Учасники заходу також звернули увагу на потребу довгострокової соціальної реінтеграції. Після звільнення люди потребують допомоги не лише в перші дні, а й протягом тривалого часу — у відновленні документів, пошуку житла, доступі до медицини, працевлаштуванні та поверненні до нормального життя.
Голова Медійної ініціативи за права людини Тетяна Катриченко звернула увагу на необхідність визначити в уряді окремий орган або структуру, відповідальну саме за підтримку цивільних після полону, а також створити базову систему допомоги для всіх постраждалих від незаконного ув’язнення, катувань і насильницьких зникнень.
За підсумками дослідження експерти рекомендували розвивати спеціалізовані програми медичної та психологічної реабілітації, створювати механізми тимчасового житлового забезпечення, спрощувати процедури отримання статусу та посилювати міжвідомчу координацію.
Захід відбувся за підтримки Європейського фонду за демократію (EED).